"Посолка", але не "генеральша": фемінітиви в українській мові та Конституції

"Посолка", але не "генеральша": фемінітиви в українській мові та Конституції

Чому "посолка","директорка", "докторка" – правильні фемінітиви, а "генеральша", "директорша", "докторша" – неправильні? Чому слова "журналістка", "співачка", "вчителька" не викликають жодних питань у критиків вжиття фемінітивів, а слова "психологиня", "філологиня", "продавчиня" – спричиняють у них роздратування? Чому казати "княгиня Ольга" – це звично, а "соціологиня Ольга" – викликає іноді хайп? Чому в розділі V Конституції України десятки разів згадується про "Президента України" і жодного слова про "Президентку України"? Українське Радіо в Міжнародний день боротьби за права жінок вирішило з'ясувати – як вимір захисту цих прав відображається в українській мові? Ведуча Наталія Соколенко говорила про фемінітиви з докторкою філологічних наук, завідувачкою кафедри української мови Прикарпатського університету імені Стефаника Марією Брус і популяризаторкою української мови, телерадіоведучою, YouTube-блогеркою Ольгою Гриневич.

0:00 0:00
10
1x

Фото: kadrovik.ua

―  Є письменники та поети, які виступають проти фемінітивів, є ті, які виступають гаряче за. Пані Маріє, а як Ви називаєте своє наукове звання та свою посаду в університеті? Чи вживаєте Ви при цьому фемінітив?

Марія Брус: Фемінітиви я використовую, тому що я написала працю з історії мови про фемінітиви. Я не можу їх не використовувати. 

― Отже Ви докторка філологічних наук, завідувачка кафедри української мови?

Марія Брус: Так.

"У документах лише чоловічі варіанти посад"

― А так записано у Вашій трудовій книжці, в якихось документах, чи це Ви поки що в усній формі, в розмовній мові намагаєтеся це протиснути? Чи новий правопис все таки дозволив Вам виправити в офіційних документах Ваше наукове звання?

Марія Брус: На жаль, ні, тому що офіційний діловий стиль в Україні, науковий стиль більш витриманий і строгий щодо нормативного використання фемінітивів. Сьогодні використовуємо фемінітиви тільки в розмовному мовленні, професійному та побутовому, в засобах масової інформації, публічних виступах. Але в діловому та науковому стилях, зокрема в документах використовуємо лише чоловічі варіанти посад.

Фото: kadrovik.ua

― Наскільки є незворотнім те, що з часом посади, професії, які обіймають жінки, якими займаються жінки, будуть позначатися словами–фемінітивами: "посол" і "посолка", "психолог" і "психологиня"?

"Посол" і "посолка"

Марія Брус: Думаю, що це вже незворотній процес і жіночі назви будуть утворюватися, поступово закріплюватися і входити до загального вжитку. Це питоме явище, яке відоме з індоєвропейської доби. Головне – грамотно їх утворювати і знати, який основний спосіб утворення. Наприклад, універсальним засобом творення є суфікс –к. Тому "посол" і "посолка". Також сьогодні, якщо важко утворити слово за допомогою суфікса –к, то варто робити спроби з іншими суфіксами. Наприклад, суфікс –иня може дуже легко приєднуватися до іншомовних слів. У багатьох професійних сферах поширені такі назви, публікуються статті, де назви жінок, наприклад, в медичній сфері часто утворюються за допомогою суфікса –иня. Їх використовують в розмовному професійному мовленні, тому якщо це буде традиційно, регулярно використовуватися в кожній професії, це поступово ввійде до вжитку. Єдине – це унормування, шліфування, зведення в словниках та зведення до одного варіанту, адже зараз є багатоваріантності, яка може викликати зловживання. 

"Я про себе не почну казати “ведучий", "журналіст" Ольга Гриневич"

Ольга Гриневич: Додам до попередньої розмови, що головне, аби не використовували суфікс –ш, тобто "докторка", а не "докторша". 

На фото: Ольга Гриневич, ФБ-сторінка "Ведуча Ольга Гриневич"

― Чи були у Вас випадки, коли люди категорично не сприймали фемінітиви?

 Ольга Гриневич: Коли я розпочинаю своє інтерв’ю на подкасті, я можу в людини запитати, як її представляти: "психолог" вона чи "психологиня", "філолог" чи "філологиня". І є люди, які не звикли до фемінітивів і просять називати їх "пані філолог". Але думаю, що це питання часу, тому що фемінітиви утворилися не зараз. Нікого не дивує "учителька Марія Степанівна", когось навіть більше здивує "учитель Марія Степанівна". Це все залежить від того, де жінки більше укорінилися в професії. Або, наприклад, мемна культура подарувала нам смішне "князь Ольга", адже всі знають словосполучення "княгиня Ольга" і це не викликає здивування.  Тому це, по–перше, питання звички і всі, хто проти фемінітивів, можливо, просто не звикли до цього. Я теж до деяких слів ще не звикла, але це не означає, що я про себе почну казати "ведучий", "журналіст" Ольга Гриневич".

"Колись буде абсолютно нормально звучати "Президентка"

― Зараз у Конституції України йдеться про те, що “Президентом України може стати громадянин…”, тобто все в чоловічому роді. Як Ви вважаєте, чи треба відредагувати Конституцію та вписати туди фемінітиви?

Ольга Гриневич: Дівчата зростають у патріархальному суспільстві, де в нас існує лише громадянин, Президентом може стати також лише громадянин. Ми вже до цього звикли, але це не означає, що ми не маємо цього помічати і щось з цим робити. Тому я нормально ставлюся до того, що колись буде абсолютно нормально звучати Президентка, громадянка. Але це шлях не лише розвитку фемінітивів, а й шлях розвитку статусу жінки. І для того, щоб звання "Президентка" не сприймалося іронічно, в боротьбі за рівність треба пройти ще дуже довгий шлях.