"Керівництво УПЦ МП винне в колабораціонізмі і має відповісти за це" — Чорноморець про подальшу долю Московського патріархату в Україні

"Керівництво УПЦ МП винне в колабораціонізмі і має відповісти за це" — Чорноморець про подальшу долю Московського патріархату в Україні

Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти семи священиків Української православної церкви Московського патріархату. Що передбачають санкції проти священиків УПЦ МП, що буде далі із цією церквою в Україні та яка доля чекає на Лаври, які діють в нашій державі, Українське радіо розпитало професора, релігієзнавця Юрія Чорноморця.

0:00 0:00
10
1x

Проти кого запровадили санкції та в чому вони полягають?

"Друга особа в цій церкві — митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич), який є керуючим справами, потрапив під ці санкції. Відповідно, це знак для всіх проросійських сил, що з ними більше не будуть рахуватися. 

Також знаком того, що терпіння держави закінчилося, є попадання в цей список Луки Запорізького і Мелітопольського (Коваленка), який дозволяв собі екстремістські висловлювання проти України, примирення між православними в Україні.

Всі інші в цьому списку — це люди, які брали участь в так званому "акті приєднання" чотирьох територій до Росії. Йдеться про митрополита та звичайних священиків-колабораціоністів", — розповів Юрій Чорноморець.

архімандрит Запорізької єпархії Іоанн (Прокопенко)

За словами релігієзнавця, санкції накладають певні юридичні обмеження і, якби митрополити вели економічну діяльність, то це б викликало багато труднощів: "Для владики Павла, наприклад, ці санкції зумовлюють певні проблеми. 

А загалом санкції є скоріше символічним кроком і більш важливим є те, що відбувається засудження священиків, які коригували вогонь або сприяли російським диверсантам. Їм за різними статтями вручають підозри: від розпалювання релігійної ворожнечі до колабораціонізму".

"Санкції ж показують, що РНБО продовжує розглядати це питання, тримає його на контролі і не буде очікувати два місяці, аби зробити наступні кроки, а буде весь час займатися цією темою. Адже дійсно дуже дивно, коли в нас на носі трьохсотий день повномасштабної війни, а в країні залишається російська структура. Нагадаю, що в останньому листі митрополита Онуфрія до Державної служби з етнополітики і свободи совісті було фактично визнано, що вони залишаються в російському патріархаті.Й загалом їхнє становище зараз таке, що як би вони не намагалися замаскуватися, вони залишаються московським патріархатом й держава має на це реагувати, адже це те саме, що й якби в нас була партія "Единая Россия". Керівництво цієї організації (УПЦ МП — прим.ред.) винне в колабораціонізмі і має понести відповідальність", — зазначив Чорноморець.

Чи можливі санкції проти митрополита Онуфрія?

За словами релігієзнавця, санкції проти митрополита Онуфрія можливі й загалом держава може піти й далі: "Також можливе зняття з реєстрації релігійної організації "Київська митрополія" та всіх єпархій, які відповідно зареєстровані. Де-факто можливе виведення поза правове поле цієї організації УПЦ МП".

"Подальші кроки цілком логічні. Адже якщо останній Синод 23 листопада заявляє, що колаборанти не колаборанти, а герої, якщо їхні речники говорять, що вони — єдина релігійна організація, де є колаборанти, але їх менше, аніж зрадників в силових структурах, це дуже дивно. Навіть якщо в нас в СБУ є зрадники, то СБУ  не розглядає себе як структурний підрозділ ФСБ. Тоді як УПЦ МП продовжує перебувати в московському патріархаті", — додав Юрій Чорноморець.

Про законопроєкт щодо заборони УПЦ МП

"Я вважаю, що заборона УПЦ МП могла би реалізовуватися через рішення Ради національної безпеки і оборони і впровадження їх в житті на основі діючого законодавства. Згідно з профільним законом, держава має право забороняти окремі громади, окремі релігійні організації, якщо вони наносять шкоду фізичному і моральному здоров’ю громадян. Держава кілька разів використовувала таке право. Тобто були різні тоталітарні секти, які належали або до протестантської традиції, або до греко-католицької традиції. Й ці організації ліквідовувалися, їхні очільники висилалися за кордон або проти них були порушені кримінальні провадження, якщо це було пов’язане із шахрайством. Відповідно тут держава могла би діяти на основі законодавства, проте якщо буде ухвалений політико-правовий акт у вигляді закону, то це теж варіант. Зокрема, аналогічний закон нещодавно був прийнятий в Латвії. 

Проте я вважаю, що той законопроєкт, який є у ВРУ, дуже "сирий". Проєкт закону має містити рамкові норми, наприклад, передбачати заборону на будь-який канонічний зв'язок з релігійними центрами в країні-агресорці. До зараз були деякі громади — "старообрядці" або окремі протестантські спільноти — які мали такі зв'язки. Але вони вже усамостійнились", — розповів експерт.

Він додав, що іншим варіантом було би одразу прописувати в законі розірвання зв’язків з Росією конкретної церкви, як це зробили в Латвії: "Вони прописали, що є от така церква і вона має усамостійнитись".

"Третій спосіб — це можна прописувати, як в Болгарії, що канонічний устрій церков має відповідати загальним канонам. Якщо католицька церква, то вона повинна бути єдиною й не може бути розколів. Протестанти всі самостійні, об’єднуються, як хочуть. Щодо православних там дуже простий принцип — в незалежній країні є незалежна помісна автокефальна православна церква. Фактично такий закон зобов'язав би знайти спільну мову з ПЦУ", — зазначив Чорноморець.

Що буде з Лаврами  Києво-Печерською, Почаївською та Святогірською?

Як зазначив насамкінець експерт, слід переглядати всі договори оренди: "Ні для кого не секрет, що владика Павло або намісник Почаївської Лаври митрополит Володимир та інші порушують природоохоронне та історикоохоронне законодавство. Тому є мільйон причин для того, щоб розірвати ці договори, переглядати їх. Держава не повинна ставити Московський патріархат в привілейоване становище порівняно з іншими церквами".

Фото: Релігійно-інформаційна служба України