Елена Шарпанская - Автор и ведущая программ «Русские украинцы» и «Життя без лінії розмежування» русской редакции Главной редакции вещания на иностранных языках и Первого канала Украинского радио. Закончила факультет журналистики Киевского национального университета имени Т.Г.Шевченко в 1986 году. Училась на вечернем отделении и работала в «Спортивной газете» (газета, к сожалению, уже не существует). В 1992 году перешла работать на Первый канал Украинского радио, в редакцию общественно-политического вещания. Несколько лет была автором и ведущей программы «Обратная связь» («Зворотній зв’язок») о социальных и медицинских проблемах в обществе. Вместе с Республиканским управлением ГАИ МВД Украины, готовила и вела в прямом эфире 50-минутную программу «Автомобиль, дорога, мы». Когда в 1995 году возобновилось молодежное вещание, и была создана молодежная редакция «Европа-Центр», то присоединилась к новосозданному коллективу, и вернулась к спорту. В предверии Олимпийских игр 1996 года в Атланте, создала и вела программу «Олимпийское восхождение», позже – «Планета Спорт». Работала на Олимпиаде в Атланте и как специальный кореспондент Украинского радио, и телекомментатор соревнований по академической гребле и гребле на байдарках и каноэ. Олимпийский цикл был пройден и спорт остался как прекрасное воспоминание и уникальный опыт. На Первом канале УР выходили мои программы «Кто я?» -о поисках себя в этом мире, «Неповторимость» («Неповторність») – о выдающихся современниках, «Крупный план» - короткая версия «Неповторимости». Когда молодежная редакция стала частью второго канала Украинского радио «Проминь», то в прямом эфире вела программы «Культ личности», «Азбука реальности», «Радиопресс. Портрет». В записи выходила программа «Музыка на кону. Музыка зарубіжного кино». С 2017 года сотрудничаю с русской редакцией вещания на иностранных языках. Сначала была одна 20-минутная программа «Русские украинцы» по субботам, но с апреля 2018 года, - это прямой эфир по понедельникам, вторникам и средам. По пятницам выходит программа «Жизнь без линии разграничения» («Життя без лінії розмежування»), которая звучит и на Первом канале УР по субботам. За почти 40-летнюю журналистскую карьеру занималась и погружалась в разные темы, но любимые назвать сложно. Меня интересуют люди, их истории, жизненный опыт, умение преодолевать непреодолимое, их творчество и взгляды на жизнь. Пытаюсь быть молодой мамой и бабушкой. Главное хобби – моя большая дружная семья.
Українського радіо
Про Ефіопію, єдину країну континенту, яка ніколи не була колонією, про її війни, кордони і штучний голод у 1984-1987 роках — Сергій Сингаївський, письменник і перекладач. Саме в ці роки пан Сергій працював військовим перекладачем у Ефіопії.
Поки в Німеччині вирує політична криза, є час поговорити про історію німецьких партій, бо серед них є "старі", як СДПН, яку представляє нинішній канцлер Олаф Шольц, а є "молоді", на кшталт проросійської "Альтернатива для Німеччини". Які партійні коаліції були ефективними для розвитку і прогресу країни, а які не витримали перевірку часом. Розбиралися разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
Як держава існує після геноциду? Це питання і досі актуальне для Руанди — африканської країни на сході континенту. В квітні 2024 року світ відзначив страшну, 30-ту річницю геноциду в Руанді. Тоді за 100 днів представники народності хуту вбили до одного мільйона представників народності тутсі. Який вплив на сусідні країни справили ці події в Руанді? Що зробили для припинення кровопролиття ООН, США і Франція? Говоримо про це з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
Чи може журналістика бути частиною міжнародної політики? Як газета "День" почала виконувати і досі виконує цю місію. Про міжнародні проєкти газети, і не лише про це ми говорили з головною редакторкою газети "День" Ларисою Івшиною.
"Острів Свободи" — так у радянські часи називали Кубу, навіть у пісні співали "Куба далеко, Куба поряд". Однак сьогодні ситуація у взаємовідносинах України та Куби зовсім інша. І це після щирої допомоги в 1990-х роках у безкоштовному оздоровленні на Кубі дітей, що постраждали від чорнобильської катастрофи. Та в березні 2014 року Куба проголосувала проти Резолюції Генасамблеї ООН щодо підтримки територіальної цілісності України, де-факто підтримавши анексію Криму РФ. Говоримо про Кубу з кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерткою Ради зовнішньої політики "Українська призма" Наталею Шевченко.
Техногенні катастрофи. Окреме місце серед них посідають аварії на атомних електростанціях. Сьогодні в аварійному стані, через російських окупантів, знаходиться Запорізька АЕС. Про вплив аварій на атомних електростанціях на світову політику та економіку говоримо з народним депутатом України п’яти скликань, міністром охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 років Юрієм Костенком.
Після перемоги в Другій світовій війні залишалися невирішеними проблеми - підписання мирних договорів з колишніми європейськими союзниками фашистської Німеччини — Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією. Саме для цього 1946 року в Парижі зібралися представники країн-переможців і переможених. Про важливі аспекти Паризького мирного договору, про його значення говоримо з кандидаткою іторчиних наук, страшою науковою співробітницею Інситуту історії України НАН Яною Примаченко.
Про Сінгапурське економічне диво відомо в усьому світі, а його творця Лі Куан Ю називають видатним політиком, батьком сучасного Сінгапуру – невеличкої країни-міста. Так, її площа менша за площу Києва, однак сьогодні Сінгапур – одна з найбагатших країн світу, центр банківської активності та одна з провідних індустріальних держав Азії. Про обидва боки цієї переможної медалі говоримо з кандидатом економічних наук, президентом Асоціації Дніпровський Банківський Союз Володимиром Косюгою.
17 листопада 1989 року в Празі відбулася "Оксамитова революція", яка докорінно змінила Чехословаччину. Зрештою, утворилися дві країни — Чехія та Словаччина, які проводять незалежну політику, зберігаючи добросусідські відносини, розвиваючи взаємовигідне співробітництво. І всього цього, певно, не було без Вацлава Гавела - останнього президента Чехословаччини і першого президента Чехії. Гість — Радомир Мокрик, український історик, культуролог, автор книги "Чехія в ХХ столітті".
