Ромська спільнота має право називатися так, як вважає за потрібне — історик

Ромська спільнота має право називатися так, як вважає за потрібне — історик

Міжнародний День голокосту ромів відзначається 2 серпня. За час війни було знищено понад 200 тисяч представників цієї національності. Які уроки з тих часів для всього світу загалом і для України зокрема ми можемо винести? Про що варто пам'ятати, щоб таке не повторилося? Розповів про це слухачам радіо "Культура" історик Михайло Тяглий.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

"Світ визнав голокост, геноцид євреїв одразу після завершення Другої світової війни. А геноцид ромів тривалий час не привертав уваги через набагато меншу чисельність жертв. І через те, що ті, хто вижив, були неспроможні донести світові свій досвід і свою травму. Коли роми подавали свої звернення на визнання їх постраждалими, то німці їм відповідали, що вони ніби-то були злочинцями і асоціальними елементами, що у них начебто "зіпсована" кров і що це є в їхній природі. Тільки на початку 80-х років на урядовому рівні у Німеччині було визнано, що переслідування ромів мало такий самий характер, як і переслідування євреїв. На це рішення пішло кілька десятиріч. Ромська національність була визнана такою, що так само постраждала від рук німців. 

Ромська спільнота на початку 1940-х років вела більш осілий спосіб життя. Радянський перепис 1939 року нарахував 10 400 ромів в Україні. А статистика говорить, що було вбито понад 12 000 ромів в зоні окупації. Ми бачимо доволі велику різницю в цифрах. Можна казати про фактично тотальний геноцид ромів на теренах України. В Естонії вся ромська громада була вбита. В Литві загинула третина ромів, а дві третини залишилися живими через місцеві особливості. 

Звичайно, що були випадки, коли людям давали врятуватися. Місцеві жителі переховували ромів у себе. Вони були фахівцями-ковалями, тому цінувалися серед місцевого населення. Вони навіть користувалися авторитетом. Старости села часто попереджали про загрозу з боку німців, надавали допомогу, щоб роми втекли вчасно. Чим краще знали ромів, чим кращі були з ними стосунки перед війною, тим більшою була ймовірність того, що їм вдасться врятуватися. 

У суспільстві і зараз існує багато стереотипів щодо ромів. Ромська громада дуже різноманітна. Є різні ромські підгрупи, які ведуть різний спосіб життя. Є кілька проблем, які стоять перед ромами. Вони змінюються, трансформуються, переживають "хвороби росту". Це займає не одне століття. Та група, яка найменше вписується в соціальне середовище викликає багато уваги і запитань. А та, яка вписалася, то її і не помічають. Серед нас живуть багато інтегрованих в наше життя ромів. Негативне ставлення викликають лише ті, які помітні своєю асоціальною поведінкою. Але цьому слід протистояти. Це є інформаційна і освітня діяльність. В 1971 році у Лондоні відбувся Всесвітній конгрес, де було ухвалено рішення називати цю національність ромською. Слово "циган" має зневажливе забарвлення. Ромська спільнота має право на ту назву, яку вважає для себе справедливою і актуальною".

Нагадаємо, що Німеччина обмежилася формальним визнанням геноциду ромів у 1982 році. Тодішній канцлер Гельмут Шмідт визнав знищення 500 тисяч чоловік у концентраційних таборах "убивством народу" через расистські причини. Через 15 років ромів у Німеччині було визнано національною меншиною.

Фото: суспільне Закарпаття

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
До війни у Маріуполі було 530 тисяч людей, а зараз 80 тисяч — Андрющенко
"Світ знав, але не хотів сваритися з СРСР": як ОУН та УНР в екзилі привертали увагу до Голодомору
Психолог Горностай, історик Охріменко та соціолог Грушецький про тінь трагічних подій, зокрема, Голокосту
Історії Інни Майданик та Басі Ройтберг, які пережили Голокост
Українські діти для путіна є інструментарієм реалізації політики геноциду – Філіпішина