Статистика зашкалює — експертка про стрімке зростання випадків домашнього насильства в Україні

Статистика зашкалює — експертка про стрімке зростання випадків домашнього насильства в Україні

В Україні фіксують збільшення випадків домашнього насильства. За минулий, 2021 рік, як повідомила заступниця Міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко, у 2021 році до поліції про домашнє насильство заявили на 56% більше громадян, ніж у попередньому 2020 році. Складено на 10% більше адмінпротоколів, внесено на 19% більше термінових заборонних приписів щодо кривдників, на 11% кількість кривдників, які перебувають на обліку. Чи справді кількість випадків домашнього насильства зросла в Україні, чи про нього просто почали більше говорити та повідомляти у відповідні органи, Українське радіо розпитало в Катерини Левченко, урядової уповноваженої з питань гендерної політики та адвоката Василя Мірошниченка.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Володимир Лукін

Чому зросла статистика щодо кількості випадків домашнього насильства

"Об’єктивною статистика може бути лише в тому випадку, якщо дані дійсно збираються. 20 років тому в Україні не вели статистику щодо випадків домашнього насильства. Виникає запитання: невже 20 років назад не було і самого домашнього насильства, насильства за ознакою статі? Відповідь є очевидною: було! Проте, на нього не звертали уваги. Не було закону про запобігання домашньому насильству, Міністерство внутрішніх справ, як і Міністерство у справах сім'ї молоді та спорту бездіяло. 

Зростання показників випадків домашнього насильства є не лише тенденцією 2021 року. Ситуацію з реагуванням на домашнє насильство я, як урядова уповноважена, відслідковую з 2018 року.

Ми бачимо суттєвий сплеск випадків домашнього насильства у 2020 році, пов’язаний із поширенням COVID-19. Але водночас на початку 2020 року активізувалася робота всіх служб. Позаяк стало зрозуміло, що поміж численних негативних наслідків, спричинених глобальною пандемією COVID-19, одним із них є зростання випадків домашнього насильства", — розповіла Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики.

За словами Катерини Левченко, люди перебувають у замкнутому просторі, зменшуються економічні та комунікаційні можливості, що призводить до психологічної та емоційної напруги.

У сім’ях, де конфліктні чи проблемні ситуації не вирішувались мирним шляхом, шляхом комунікації, вони почали поглиблюватися.

Наскільки ефективним є реагування органів на випадки домашнього насильства

"2021 рік був дуже важливим роком для забезпечення прав осіб, які постраждали від насильства. Вперше з державного бюджету була виділеною субвенція місцевим бюджетам на створення спеціальних установ для надання допомоги постраждалим від насильства.

Наприкінці 2021 року 29 територіальних громад мали відкрити нові притулки для постраждалих, збільшити на 40 мобільних бригад, які реагують на випадки домашнього насильства, відкрити кризові центри денного перебування.

Ми будемо оцінювати цю пророблену роботу у 2022 році. Але станом на зараз уже чимало є зроблено для того, щоби забезпечити інфраструктуру для надання допомоги", — наголосила Катерина Левченко.

Усі дії, які зараз робить держава, є практичним втіленням у життя, конвенції Ради Європи про запобігання  насильству щодо жінок та домашньому насильству (Стамбульська конвенція), — стверджує експертка. Сьогодні Україна готується до ратифікації Стамбульської конвенції. 

"Не приділяючи уваги допомозі постраждалим, ми не можемо говорити про ефективність заходів реагування", — стверджує Катерина Левченко.

Про юридичні факти домашнього насильства

"В україні є чимало прикладів домашнього насильства. 

Особисто на моїй практиці був випадок, де довелося матір позбавляти батьківських прав через жорстоке ставлення до дитини. Адже домашнє насильство стосується не лише жінок, але й дітей і навіть чоловіків. Домашнє насильство стосується не лише членів сім’ї, це можуть бути й інші родичі та люди, не зв’язані кровною спорідненістю, які проживають на одній території.  

На сайті Міністерства внутрішніх справ є рекомендації для жертв домашнього насильства, — про те, що потрібно робити в таких випадках, та які заходи може вжити поліція.

Проте, все ж Україна досі не застосувала всіх можливих засобів для протидії домашньому насильству, передбачених Стамбульською конвенцією. Ми не отримуємо матеріальної підтримки, яку могли би отримати, якби ратифікували цю конвенцію. Тоді ми б отримали фінансування для притулків для жертв домашнього насильства, де вони могли би за потреби перебувати, доки поліція не відреагує належним чином та не убезпечить їх від продовження домашнього насильства. 

Перспективи ратифікації Стамбульської конвенції є недостатньо. Депутати нинішнього Парламенту утворили депутатську групу "а сімейні цінності", яка ставить перед собою мету — не допустити ратифікацію Стамбульської конвенції", — розповів адвокат Василь Мірошниченко. 

За словами Василя Мірошниченка, очевидним є те, що Стамбульська конвенція ратифікованою в Україні не буде. Рада церков категорично виступає проти ратифікації. Тому реальної перспективи немає. 307 українських депутатів будуть виступати категорично "проти". 

Проте, є закони, які можна застосувати для запобігання домашньому насильству, рекомендації для жертв на сайті МВС та інші способи протидії, які застосовуються в Україні та допомагають запобігати випадкам домашнього насильства.

Фото: pixabay.com