war

"Наші предки святкували Різдво Сонця": етнографиня про різдвяні традиції українців

25.12.2021 р., 15:16

7 січня православний світ відзначатиме свято Різдва Христового — одне з головних християнських свят. Як зароджувалися різдвяно-новорічні свята та про традиції і давні обряди українців розповіла в ефірі Українського радіо етнографиня, доцентка кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Алла Дмитренко.

Програма:

Як зароджувалися різдвяні свята?

Давні українці в Київській Русі святкували Новий рік 1 березня. Для хлібороба було важливо, коли воскресає природа. Пізніше Новий рік перемандрував на 1 вересня, коли ми перейняти традиції Візантійської церкви. І лише у 20-му столітті українці перейшли на святкування Нового року у січні. Іноді пишуть, що традицію відзначати Новий рік у січні нам прищепив Петро І. Це не зовсім так. Традиція тоді прижилася лише у Санкт-Петербурзі і Москві, і то на кілька років. Та головним святом в усьому світі та зокрема і в українців є Різдво, а не Новий рік.

Наші дохристиянські предки шанували навколишню природу і молилися тому, чому бачили навколо себе. Коли взимку був короткий світловий день первісна людина думала, що хтось викрадає Сонце і потрібно задобрити ті злі сили, щоб вони повернули Сонце. З цього і починаються обрядові дії, значна частина яких дожили і донині. Наші предки святкували Різдво Сонця. Навіть у Римській імперії відзначали 25-го грудня Різдво Непереможеного Сонця. Усі грудневі обряди спрямовані на родину, віддячення і задобрення тих сил, від яких залежатиме наступний урожай. Поступово формуються ці обрядові дії і накладаються потім на християнський календар. Коли прийшло Східне Християнство, давні українці зберегли чимало звичаїв і обрядів, зокрема колядки, весняні пісні.

Про частування на Різдво

На Різдво частували борщем — це обрядова страва, яку в кожному регіону готують по-різному. Є різдвяний, колядний, голий, чорний борщ. Але все ж основна страва на Різдво — кутя. Кутя з’явилася, коли наші неолітичні предки в четвертому тисячолітті до нашої ери назбирали із дикорослої пшениці чи ячменю зерен і залили їх водою. Зерна набухли і це була перша страва, яку їли наші предки на честь нового врожаю. До речі, у Грузії до середини 19 століття сіяли голозерний ячмінь, щоб не товкти його, а щоб він був вже готовий на коляду. Звісно, що це хліборобська страва, лише хлібороби могли таку страву вигадати. Кутю до столу несли у вовняних рукавицях, бо вовна — символ багатства.

Фото: ua.depositphotos.com

Про колядки

Колядки давні українці співали на честь урожаю, на честь дівчини на виданні, господарю і господині, діткам. Наприклад, типова колядка парубкові: "Ой рано-рано кури запіли, а ще раніше молодець устав, Святий вечор, молодець устав, молодець устав  дзвоником подзвонив, дзвоником подзвонив браття побудив, Святий вечор браття побудив". Колядки звеличували кожного члена родини. Згодом виникають і колядки християнського походження, у яких восхваляється Ісус Христос та його народження.

Свято 25 грудня

Українці 25 грудня святкують Спиридона Сонцеворота. Таку назву свято отримало, бо після 25 грудня ніч стає менше, а день довше. Зазвичай 25 грудня молодь на околиці міста "проводжала сонце", запалювала солому з криками "Сонечко, сідай на сани, в далекий теплий край їдь, з весною назад повертай!".

Про щедрівки

На Старий Новий рік ми виконуємо щедрівки, такі як "Ой, сивая та й зозуленька, усі сади та й облітала, а в одному та й не бувала". Тут є весняні мотиви, які залишилися з дохристиянської епохи і перейшли на наш календар.  

Про ялинку

Є чимало теорій, звідки прийшла до нас традиція ставили ялинку на різдвяно-новорічні свята. Одні кажуть, що традиція родом з Німеччини, інші стверджують, що з Франції. Найпоширеніша думка, що традиція ялинки має лютеранське коріння. Але перша задокументована згадка про ялинку у Латвії. У Ризі в 1501 році вперше поставили ялинку. В Україну, зокрема в Галичину, ялинку принесли німецькі переселенці. Збереглися згадки, як німці ставили ялинку. Це було невелике дерево на столі в оселі. У кінці 19-го столітті ялинка поширилася на всю територію Україну. Першу різдвяну ялинку в Україні встановили в Одесі у грудні 1811 року для різдвяного балу, який дав градоначальник Одеси та генерал-губернатор граф Еммануїл Йосипович Рішельє на честь доньки княгині Марії Наришкіної Софії. Однак на той час це не було масовим явищем. Вуличні ялинки з’явилися масово у середині 1950-х років.

Фото: wikimedia.org

До речі під час Першої світової війни церква заборонила ялинку, оскільки це був німецький атрибут святкування Різдва. Після 1917 року, коли прийшла нова влада, ялинку реабілітували і скасували царські заборони. У 1929 році радянська влада скасувала святкування Різдва, а заразом і заборонила ставити ялинку. Але вже через 6 років цю традицію повернули.

Про прикрашання ялинки

Прикрашали ялинки паперовими, глиняними іграшками, робили різні прикраси із печива, прикрашали яблуками, цукерками, мандаринами. Є згадки в газетах, що на початку 20 століття навіть коштовними прикрасами декорували ялинку. Згодом з’явилися і ялинкові скляні прикраси, які дуже дорого коштували і були доступні для заможних родин.   

Про Святого Миколая

Свято Святого Миколая прийшло з Європи до Галичини, коли ця територія була у складі Австро-Угорщини. З другої половини 19 століття Святий Миколай почав дарувати дітям подаруночки. За легендою Святий Миколай, який сам був із заможної родини, ще з молодих років почав обдаровувати бідних діток.

Фото: ua.depositphotos.com

"Наші предки святкували Різдво Сонця": етнографиня про різдвяні традиції українців

Новини по темі