Чи була умова відмовитися від обмеження цін несподіваною для України?
Це — не нове зобов'язання, яке бере на себе Україна. Цьогоріч в січні-лютому ціна на газ підскочила до 500 доларів за тисячу кубометрів і постало питання про підвищення тарифів для населення з боку Нафтогазу та інших постачальників газу, який брали цей ресурс за кордоном. І виявилося, що державі, для того щоб не зросли борги, легше встановити адміністративну ціну 6,99 гривень. МВФ після цієї ситуації, даючи оцінку владі, фактично промовчало і не оцінило це жодним чином.
МВФ радше підтримує свою позицію про те, що Україна взяла на себе готовність інтегруватися в міжнародні ринки газу та електроенергії, що, у свою чергу, передбачає встановлення ринкової ціни. Новий меморандум підтверджує поступовий покроковий рух в цьому напрямку. Для людей це закінчиться підвищеннями тарифів.
Чому зростатимуть тарифи?
Питання в тому, що інфраструктура і система виробництва електроенергії, постачання газу потребують вливання коштів. Електростанції, атомні електростанції, лінії передач — зношені і потребують реконструкції, модернізації. В системі газу також працюють грс, газорозподільні станції, газокомпресорні станції. Теперішній тариф, менший за 2 гривні — занижений. Об'єктивний тариф, який мав би бути — 3,5 гривні.
Інакше не буде коштів на купівлю технологічного газу, оплати зарплат і заміну мереж. Новий меморандум констатує те, що МВФ змінювати свою позицію не може, а держава — може. Вона завжди відштовхуватиметься від певних фінансових та економічних можливостей своїх та споживачів. Уряд ставитиме питання про врегулювання цін, аби не стався коллапс у системі.
Чи вдасться державі відмовитися від обмеження цін на тарифи?
Ми бачимо приклад попередніх меморандумів, які зривалися, не виконувалися, ігнорувалися в деяких аспектах. Тому, думаю, на цей меморандум чекає подібна доля. Норма про зняття обмежень цін на газ, тепло та воду та застосування цього в майбутньому не буде виконана. Економічна ситуація погіршується. Доходи населення зменшуються і через обмеження, і через коронакризу. Борги зростатимуть в будь-якому випадку, тому держава має цей сегмент тарифів на газ регулювати.
Чи матиме конфлікт Зеленського та Ахметова наслідки для стабільності в українській енергетиці?
Я би оцінював конфлікт між Зеленським та Ахметовим як торги щодо наступних парламентських та президентських виборів. Дехто хоче, щоб його підтримували і намагається сформувати ситуацію певним чином. Це — політичний аспект. А щодо енергетичного, то я не думаю, що Ахметов використовуватиме систему, яка знаходиться в його руках, для того, щоб певним чином негативно вплинути в цілому на баланс енергосистеми виробництва електроенергії, поставок. Адже він також обмежений в певних своїх діях.
Про імпорт електроенергії з Білорусі та Росії
Вчора ми повністю наростили обсяг імпорту електроенергії з Білорусі — 900 мегаватт. І я думаю, що тепер ми підійшли до етапу очікування імпорту електроенергії з Росії. В нинішній реальній ситуації Україні доведеться купувати електроенергію не тільки в Білорусі, а й в Росії. Люди готуються до цього, адже є діра в енергосистемі. І 900 мегаватт електроенергії з Білорусі — підтвердження цього.
Наша ситуація наступна: імпортуємо електроенергію з Білорусі та Росії, палимо газ, якого теж мало і обмежуємо промисловість в електроенергії. Промисловість — це бізнес. Обмежувати бізнес — отримувати менше доходів, прибутку тощо. Людям треба розуміти, що в умовах кризи можуть бути обмеження в електроенергії задля порятунку системи.
Фото: Міністерство фінансів України
