Знати як працює і враховувати можливі ризики: як захистити свої електронні документи? Експерт

Знати як працює і враховувати можливі ризики: як захистити свої електронні документи? Експерт

З 23-го серпня почав діяти закон про цифрові паспорти в Дії.Також набуло чинності рішення Єврокомісії про еквівалентність електронних COVID-сертифікатів ЄС та України. Про те, чи увійшла Україна в режим paperless, в ефірі Українського радіо говорить експерт Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Євген Пастухов

Про переваги у користуванні електронними документами, в порівнянні з паперовими

Є свої плюси, є і мінуси. З переваг — це те, що вони завжди з тобою, ти їх бачиш. Швидко, зручно, не потрібно носити із собою купу паперів. Але і є певні небезпеки: не завжди можна відчути, що у тебе їх поцупили чи скопіювали. 

Як відчути цифрову небезпеку?

Якщо ми говоримо про Дію, то є декілька шляхів захисту: можна подивитися у своєму пристрої де під вашою особистістю ще є авторизації на інших пристроях. Про це не кожен знає, така функція захована в налаштуваннях. Також авторизація в Дії прив'язана до телефонного номеру, через який ви авторизуєтеся і до якого прив'язаний банкінг. Зловмисники можуть перевипустити вашу SIM-карту, зателефонувавши до оператора і назвавши 3 останні номери, на які ви телефонували. Потім авторизуватися в банкінгу і, за рахунок цього авторизуватися в Дії. Теж складність в тому, що не всі розуміють: номер телефону є провідником до більш серйозних речей, як, наприклад, Дія. Тому важливо свій номер телефону прив'язати до паспортних даних або перейти на контрактну форму обслуговування чи використовувати окремий, нікому невідомий номер телефону для подібних речей. 

Чи насправді ці нововведення настільки революційні, що не мають аналогів у світі?

Можна сказати так, але треба враховувати як світ рухається в напрямку цифровізації, діджиталізації тощо. Якщо порівнювати цифрові паспорти України з рештою країн, то, вважаю, що за кордоном більш потужний захист. У нас швидко і зручно — звісно, класно, але, думаю, на першому місці має стояти безпека. В нашому випадку це не завжди супер захищено. В Естонії, наприклад, до всього людина має фізичну цифрову ID-картку, яку треба приєднати до комп'ютера. Якщо картка загубиться чи її поцуплять, то людина це помітить і зможе заблокувати. В Україні ж людина цього просто не відчує. Наслідки можуть бути печальні. Цифровізація — вірний напрямок, але треба змінювати підходи і приділяти набагато більше уваги безпеці, ніж це робиться зараз.

Чому інтернет-банкінг в Україні, на відміну від інших країн, досить популярна практика?

Я не фахівець в банківських справах, але, судячи з того, що я читав, наші банки — доволі популярні, непогано цифровізовані і створювалися тоді, коли вже були комп'ютери. Світовим банкам по 200-300 років, починали вони свою роботу з паперів і трансформуються досить довго. Тому, їхні цифрові процеси — це одна історія, а наші — інша. У нас усі транзакції відслідковуються і, в разі появи чогось підозрілого, система спрацює, відслідкує і відповідний орган може детальніше досліджувати того чи іншого користувача. Звісно, цифрові послуги спрощують можливість відмивання грошей. Навіть у нас в Україні на "чорному ринку" можна придбати карту будь-якого банку і отримувати чи переказувати кошти. 

Чи залишаться паперові паспорт у вжитку?

Думаю, що залишаться. Поступово будуть виводитися, але до того моменту, поки це станеться, із захистом системи буде все добре і не стане приводів для хвилювання. Інфраструктуру для людей, які залишаються в аналоговому світі, повинні підтримувати і так має бути, адже не всі хочуть і можуть навчитися цьому. Ми живемо у швидкому світі і прагнемо до швидких змін, але всі люди — різні. Люди повинні мати гарантії, що влада підтримує звичну для них інфраструктуру. 

Чи потрібне ЦНАПам, банкам додаткове обладнання, щоб приймати електронні документи?

Так. Адже користувачі Дії знають, що для підтвердження якоїсь дії, потрібно надати для сканування QR-код. Його можна сканувати окремим зчитуючим пристроєм або іншою Дією, яка встановлена в іншої людини. В другому варіанті можна перевірити дійсність документів, а в першому, для сканування QR-кодів, потрібен буде доступ до системи. Це — не супер складне обладнання. 

Що робити, якщо певні установи відмовляються приймати електронні документи? 

Зараз це вже порушення закону. Тому треба звертатися до керівництва установи, фіксувати, отримати від них письмову відмову. Скоріш за все, при зверненні до керівництва тієї чи іншої компанії, вдасться це порушення виправити і ваші електронні документи приймуть. Адже тепер є на що посилатися. 

Скільки потрібно часу для переходу України на електронні документи?

Важко оцінити, адже Україна — велика країна з різною аудиторією. Від людей, які живуть у селах без Інтернету і старших за віком, які не хочуть цим займатися до тих, хто у повсякденному житті користується цими послугами. Пандемія пришвидшила рух в напрямку використання цифрових послуг та Інтернету. Якщо в тому ж напрямку рухатися, створювати певні навчальні програми і для держслужбовців, і для приватних установ, навчати звичайних людей, то через 3-5 років, напевно, більшість людей зможе цим користуватися.

Дію використовує вже близько 6-ти мільйонів користувачів і це — хороший показник. І те, що закон вступив в дію, ще більш пришвидшить цей процес. Але варто не забувати про власну безпеку і враховувати усі можливі ризики, розуміти як це працює. В інших країнах людина може відслідкувати хто і коли мав доступ до її документів, які дані отримали тощо. Зараз у нас цього немає. Ми не бачимо і не контролюємо хто користується чи копіює наші документи. Треба про це пам'ятати.  

Фото: Дія, офіційний сайт