Мобільний додаток

Проєкт деолігархічного закону Зеленського: реальна загроза для олігархів чи піар-кампанія президента?

6.06.2021 р., 21:43

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради "Закон про олігархів". За документом, олігархом визначається особа, які відповідає трьом з чотирьох критеріїв: займається політикою, впливає на медіа, є монополістом і має статок у більш ніж мільйон прожиткових мінімумів. Те, хто є олігархом, визначає Рада безпеки та оборони. Вона ж і веде реєстр олігархів, їм буде заборонено фінансувати партії та брати участь у приватизації. Вони матимуть подавати декларації. Також, якщо олігархи матимуть контакти з держслужбовцями, зобов’язані будуть їх повідомляти про своє перебування у реєстрі. Чиновники теж матимуть звітувати про те, що контактували з олігархами. Інформація про їхні зустрічі буде внесена до реєстру. Чи здатний запропонований механізм подолати олігополію в Україні? Чи є шанс, що документ ухвалять, адже його внесення вже викликало реакцію як серед політиків, так і серед бізнесменів? В ефірі Українського радіо експерти обговорювали два аспекти документу — економічний та політичний.

Подальша доля Закону про олігархів: політичний аспект

На думку директора Українського інститут майбутнього Вадима Денисенка, цей законопроєкт жодної загрози олігархату не несе: "Я вважаю, що шансів 99, 999. По суті, цей закон не є страшним для будь-якої людини, яку можна вважати олігархом. Я не бачу якихось причин, чому його Верховна Рада не прийме. Він не несе нічого нового, крім того, що люди, внесені до цього реєстру будуть декларуватися в НАЗК, і це є такий собі "дамоклів меч" над, перш за все, політичною силою Петра Порошенка, бо, в принципі, можна приплести, що він фінансує свою політичну партію і можна буде знімати цю партію із виборчих перегонів. Теж саме можна говорити про ОПЗЖ і Льовочкіна".

Вадим Денисенко, виконавчий директор УІМ, фото: uifuture.org

Критерії, за якими документ визначатиме олігархів, каже експерт, дуже розмиті: "Що означає формулювання "значний вплив", наприклад? Як його визначають? Це 30 чи 40% чи 70%, і як їх виміряти?".

Прийняття документу, переконаний Денисенко, призведе до дискомфорту для певних людей. "Ключовим моментом обговорення цього документу було те, що телеканали, які належать олігархам, повинні бути негайно продані. Цього пункту на сьогодні немає". Експерт пояснює як відбуватиметься процедура: "Внесли людину до реєстру олігархів, далі включається АМК. Але він як і досі не помічав, що у Фірташа 75% всіх "Облгазів", так і наступного року не буде цього помічати, якщо на те не буде політичної волі. В такому випадку, це красива обгортка старої цукерки. Там немає нічого про лобізм, антимонопольне законодавство, змін у законодавстві про фінансування партій тощо"

Що ж до обіцяного секретарем РНБО Даніловим пакету документів "у доважок" до "деолігархічного" закону, тут Вадим Денисенко пропонує почекати: "Ми чули про Закон про олігархів, який він буде страшним, а в результаті, він виявився трошки беззубим". На думку Денисенка, основне завдання цього Законопроєкту – отримання контролю над ключовими засобами масової інформації: "Отримавши контроль над ЗМІ, ти отримуєш можливість маніпулювати свідомістю всього населення. Спочатку пропонувалася примусовий продаж цих активів, зараз в законопроєкті цього немає. Думаю зараз будуть спроби "завести" відповідних людей на відповідні посади в усі групи ключових телеканалів, ключових ЗМІ".

Політолог Михайло Бесараб не впевнений на 99% у тому, що цей законопроєкт буде ухвалено у такій редакції: "Принаймні, з огляду на реакцію, яку ми спостерігаємо на олігархічних телеканалах, реакція, яку ми спостерігаємо в соціальних мережах від депутатів-представників різних фракцій. Люди, які можуть потенційно увійти до переліку олігархів істотно впливають на фракцію "Слуга Народу", але Володимир Зеленський поставив у "шпагат" Верховну Раду, він пригрозив, що, олігархи, які впливають на певні політсили, можуть заблокувати у ВР ухвалення цього законопроєкту, Зеленський винесе це питання на Всенародний референдум. І тут ми можемо прогнозувати результати цього референдуму. Звичайно, це історія стає піар-кампанією президента".

Політолог Михайло Бесараб, фото: Апостроф

Цілком очевидно, каже політолог, навіщо Зеленському цей додатковий інструмент реалізації своїх намірів щодо референдуму. "Це – страховочний механізм, якщо Верховна Рада почне саботувати прохання або ініціативи президента. Референдум потрібен Зеленському як його "фішечка", як він сам це називає, як елемент публічної політики – начебто президент Зеленський готовий спілкуватися з кожним на рівних, чути їх думку".

Реакція на Законопроєкт політиків та бізнесу – коментують експерти

На запропонований президентом документ вже відреагували як представники політикуму, так і ті, хто потенційно може потрапити до цього реєстру олігархів. Бізнесмен Рінат Ахметов є не олігархом, а інвестором, відповіла його речниця Анна Терехова на запит Радіо Свобода. "Рінат Леонідович олігархом себе не вважає і був би здивований, якби його визнали таким. Рінат Ахметов – найбільший український інвестор. Компанія SCM вже понад 20 років інвестує в Україну, і є найбільшим роботодавцем та платником податків", – зазначила вона.

Ще один із найбагатших українців Валерій Коломойський в коментарі Радіо Свобода сказав що "морально готовий до потрапляння в реєстр олігархів": "Не хотілося б, звісно, бути "білою вороною" і опинитись одному в цьому реєстрі. Але я, за великим рахунком, вже звик, що мене де-факто називають олігархом. Тому яка вже різниця? Тепер ще й офіційно в реєстр внесуть. Костюм пошию і нашию на нього зірку "Олігарх"" – сказав він, додавши, що ця його позиція є актуальною лише за умови ухвалення документа в нинішній редакції.

Пресслужба політичної сили п’ятого президента Петра Порошенка "Європейської Солідарності" в коментарі виданню "Українська Правда". Партія вважає, що документ, запропонований Зеленським, направлений проти Порошенка. "Вочевидь, з точки зору Зеленського, олігархами є ті, хто не подобається йому особисто – і, безумовно, Порошенко у цьому списку знаходиться на першій позиції...До початку політичної діяльності Порошенко досяг певних вершин в бізнесі, але жоден з його активів не було отримано шляхом приватизації. Компанії, створені Порошенком, ніколи не мали та не мають монопольного статусу на жодному з ринків. Вони не користувалися пільгами з державного бюджету чи доступом до природних ресурсів, не здійснювали й не здійснюють тіньового політичного впливу…" – йдеться у заяві.

НА ЦЮ ТЕМУ ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Що не так із президентським "законом про олігархів"? Експерт озвучив основні ризики

"Мені здається, – зауважує політолог Михайло Бесараб, – що люди, які теоретично мають шанс потрапити до списку олігархів, вони зараз відчувають певну насторогу. Видно, що події розвиваються не за тією траєкторією, яку вони собі уявляли. Безумовно, їх це напружує. Ясна річ – ми не знаємо яке буде продовження цього закону, будуть інші закони. Це людей зі списку напружує, але, вони поки що не поспішають з такою, "гучною" реакцією - масштабною кампанією спротиву. Відбувається це через те, що олігархи, як і будь-які українці, звикли, що в нашій державі прийнятий Закон, або введені обмеження не означають автоматичного їх впровадження в життя положень цього Закону або відповідних обмежень. Ще є думки, що пан Зеленський хоче скористатися цим законом з метою отримання певних PR- дивідендів, підвищення електоральної популярності".

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підтримав закон, зазначивши, що "сама ідея законопроєкту — правильна, в документі багато слушних моментів". Але, на його думку, є і важливі аспекти, на які слід звернути увагу при доопрацюванні. За словами спікера, дія цього законопроєкту має поширитися на наступні десять років, а за цей час може змінитися президент, і ніхто не знає, яким чином він буде використовувати закон і РНБО у своїх інтересах.

Політолог Михайло Бесараб говорить, що Разумков він давно "веде свою власну гру і розглядає можливість своєї подальшої політичної кар’єри в якості самостійного гравця". Тому, експерт вже не визначає його повноцінним гравцем команди Володимира Зеленського: "Ще раз нагадаю, що фракція "Слуга Народу" - картата фракція, яка перебуває під впливами різних груп, у тому числі груп олігархів, тому, думаю, у Зеленського немає 100% впевненості, що він використає весь потенціал своєї фракції та скористається усіма інструментами".

Економічний аспект Закону про деолігархізацію

Економіст Сергій Фурса вважає, що, коли влада починає говорити про боротьбу з олігархами, треба, щоб у державі працювало верховенство права і державні інститути. "Спеціальний законопроєкт — це ми вигадуємо український велосипед з квадратними колесами", — переконаний експерт.

Економіст Сергій Фурса, фото: Facebook

"Через високий рівень олігархізму нашої економіки це одна з причин, чому до нас не йдуть інвестиції. Тому, якщо ми хочемо лікувати "цю хворобу", то треба лікувати причини хвороби. А це відсутність Верховенства права. Якщо ми згадаємо останні роки, то найбільший удар по олігархам завдала реформа банківської системи, яка унеможливила безкоштовний доступ олігархів до грошей населення, і це суттєво послабило їх позиції", — каже банкір.

Щодо прізвищ людей, які вже відомі як потенційні учасники цього реєстру, Фурса вважає, що держава не має боротися з особами: "Потрібно змінювати умови, щоб ці люди просто стали великими бізнесменами, щоб вони не могли використовувати свій політичний вплив для того, щоб заробляти гроші на українській державі. А це не про реєстри, а про системні зміни в країни".

Економіст прокоментував норму закону щодо відповідальності держслужбовців, які зустрічатимуться з олігархами: "В Україні зараз відсутній інститут репутації, і вже точно нікого не можна налякати тим, що він буде зустрічатися там з кимось у реєстрі. Журналісти-розслідувачі кожен тиждень видають, хто з ким зустрічається. Це нікого не хвилює, і нічого не змінює. "

Що стосується заборони участі у Великій приватизації, у Сергія Фурси є сумніви щодо того, що українські олігархи взагалі бажають долучатися до великої приватизації: "По-перше, там дуже мало привабливих об’єктів, хіба що може йти мова про обленерго, але ж це завжди використовується через третіх осіб. Ми з приватизацією дуже запізнилися. В Україні зараз реально 2-3 об’єкти, привабливі для інвестора".

Економіст, експерт з корпоративного управління Київської школи економіки Дмитро Яблоновський говорить, що "деолігархічний" законопроєкт є спробою "поставити правильний діагноз і показати, що дійсно є проблема, коли одні й ті самі особи є бізнесменами. Також вони володіють і впливають на медіа та на політику". Але поставити діагноз, на його думку, недостатньо: "Я б звернув увагу на те, що можна покращити корпоративне управління медіа і зробити таким чином їх більш незалежними, наприклад, через інструмент наглядових рад. А також зверну увагу, про що в законі не йдеться, що олігархи впливають і на державні підприємства, і тут інструменти корпоративного управління помогли б звільнити держпідприємства від впливу олігархів".

Експерт Київської школи економіки Дмитро Яблоновський, фото: zbruc.eu

На запитання, чи зробить потрапляння до реєстру олігархів токсичними до українського бізнесу, відповів, що навряд чи: "Для того, щоб відслідкувати, чи є людина олігархом, треба дійти до кінцевих бенефіціарів, а вони знаходяться не в Україні. Чи готова українська влада це робити і як вона буде це робити?". Те саме, на його думку, стосується участі у Великій приватизації, адже "треба знову-таки перевіряти кінцевих бенефіціарів-покупців, щоб зрозуміти, чи не пов’язані вони з українськими олігархами. З одного боку, ми говоримо про актуальну проблему, але погоджуюсь з Сергієм, що треба не прибирати симптоми, а лікувати причину. А цей закон направлений на боротьбу з симптомами. Він не вирішить проблеми з корпоративним управлінням, і з судовою системою, на жаль".

Фото: Офіс Президента

Проєкт деолігархічного закону Зеленського: реальна загроза для олігархів чи піар-кампанія президента?

Новини по темі