Про зміни, які відбудуться завдяки земельній реформі
Мабуть, буде референдум на тему "Чи взагалі можна продавати землю?". Треба дивитися на те, що робить влада та як діють інші суб’єкти. Цим законопроектом фактично була зроблена диверсифікація ризиків та корупції. Тобто раніше корупція централізувалася на рівні Держгеокадастру, саме на державному рівні чиновники ухвалювали рішення, які не можна назвати абсолютно законними, а тепер громадам передали такі повноваження. Корупція нікуди не зникала, нині вона диверсифікована. Та в даному випадку краще, що Держгеокадастр не розформували, він тримає сам реєстр. Таким чином важче проводити корупційні схеми, коли одна структура вводить дані, а інша — слідкує за тим, щоб все пройшло як належить і перевіряє законність цієї інформації. Крім того, найближчим часом мають ухвалити закон №4298 "Про місцеві державні адміністрації", що дозволить запровадити формалізований адміністративний нагляд за законністю актів місцевого самоврядування. Так ми виходимо на цивілізовану систему, що робить цей закон непоганим.
Та якось непомічено пройшла ухвала закону, який визначає юрисдикцію громад. А це, між іншим, не менша революція, ніж та, про яку казав наш президент. Громади тепер отримують юрисдикцію на всю землю до меж іншої громади. Раніше право ухвалювати якісь рішення мав селищний голова, але тільки в межах населеного пункту, далі все вирішувала райдержадміністрація. Тепер ухвалили закон, який передбачає встановлення єдиного планувального документа, який має назву "План території громади". Проблема полягає у тому, що нормативів, тобто пояснень як будуть управляти землею, ще немає. Але без них неможливо контролювати законність розробки цих планів. Взагалі поняття "Генеральний план" для села є абсолютно недоречним. Для міста це нормально, але не для села. Та для самої громади "План території" є надзвичайно необхідним, щоб не було зловживань.
Читати далі: Які зміни відбудуться на ринку землі 1 липня. Пояснює міністр аграрної політики Лещенко
У чому переваги законопроекту про дерегуляцію управління у сфері земельних відносин
Тепер землі, які раніше були у власності держави, переходять у комунальну власність. На кожну ділянку має бути свій власник. І нині з’являються великі проблеми через інвентаризацію цих земель, адже виявилося, що є багато ділянок, власників яких не можливо визначити. Адже у нас досі залишається право безоплатної приватизації якоїсь частини землі, тому деякі люди скористалися ним кілька разів. Можна побачити, що деякі ділянки обробляють, але ніхто не може визначити, кому ж вони належать, бо люди не оформляли документи. Тому в органів місцевого самоврядування є завдання, щоб інвентаризація пройшла успішно, щоб визначити де і чиє майно.
Чи можна буде повернути у власність громад приватизовану землю
Найбільша проблема, яка спричинила приховану приватизацію — це те, що в законодавчо досі можна отримати безкоштовно 2 га землі. Доки ця норма буде, доти буде у нас корупція. Крім того, багато земель перепродали, я говорю про землі сільськогосподарського призначення. Наприклад, хтось оформив оренду землі на 49 років, по суті вона є проданою, але не по закону.
Зазначимо, продаж землі стане можливим з 1 липня 2021 року. До 2023 року право на покупку землі буде лише у фізичних осіб. Для юридичних осіб ринок землі має запрацювати з 2024 року.
Фото: pixabay.com
