"Приємно відмітити, що вибори відбуваються і немає кричущих випадків порушень, які б суттєво вплинули на результати голосування або б впливали таким чином, щоб їх можна було визнати недійсними. Були факти порушень, але вони мали поодинокий і несистемний характер", – розповів Сергій Постівий.
З негативного, за його словами, варто відмітити те, що явка була дуже низькою: "Хоча ця динаміка прослідковується майже кожні вибори: там, де відбувається повторне голосування, явка та інтерес до виборів дещо зменшується".
"На явку виборців зараз впливало дуже багато чинників. Ми бачимо, що й у першому турі по всій Україні спостерігалась дуже низька явка, особливо на Cході. Найбільш активними були виборці на Заході України. Дані соціологічних опитувань говорять, що частина людей, близько 19 %, назвала причиною неявки на вибори стан здоров'я", – зауважила Тетяна Дурнєва.
Керівниця громадської організації "Група впливу" наголосила, що виборче законодавство забезпечує можливість голосування виборця за місцем перебування у разі погіршення здоров'я, відтак проголосувати могли всі бажаючі: "Якщо виборець має інвалідність і не може самостійно добратися до виборчої дільниці, він зазвичай має відповідну позначку в реєстрі виборців і йому забезпечується голосування за місцем перебування. Також, якщо виборці мають якесь тимчасове порушення здоров'я, наприклад, зламали ногу, захворіли на COVID чи мають ознаки респіраторного захворювання,вони могли подати до виборчої комісії заяву про бажання голосувати за місцем перебування не пізніше 8 години п’ятниці перед днем голосування. Тоді би до людей прийшли члени виборчої комісії з переносною виборчою скринькою. Але небагато таких виборців, особливо тих, які мають ознаки респіраторного захворювання, подавали такі заяви".
"Можливо, у деяких людей був присутній страх заразитися на дільниці. Я знаю навіть випадки, коли люди знали, що в школі захворів директор чи вчителі, і не хотіли її відвідувати,тому що вони є в зоні ризику. Однак тут дивна ситуація: люди щоранку заходять в громадський транспорт, ходять в магазини і на ринки і вони там без рукавичок, дезінфекції і з масками нижче носа. Натомість люди боялися прийти на виборчу дільницю, хоча якраз там було забезпечене максимальне дотримання правил карантину і дезінфекція", – висловила свою думку Дурнєва.
Інша важлива причина низької явки, як зауважила експертка, – це те, що частина виборців знаходилася не за місцем реєстрації і не змінювала виборчу адресу.
Також експерти в ефірі Українського радіо розповіли й про частину міст, в яких вже відбулися повторні голосування, а також міста, де повторні вибори ще попереду.
"Місто Українка мало вибори 15 листопада через те, що два кандидати там набрали однакову кількість голосів – по 1233 голоси. Саме через це в цьому місті відбулося повторне голосування. Натомість в інших містах повторне голосування було прогнозоване, тому що в містах понад 75 тисяч мешканців голова обирається за мажоритарною системою абсолютної більшості, тобто кандидат має набрати більше 50 % голосів", – пояснила Тетяна Дурнєва.
Сергій Постівий, в свою чергу, зауважив, що окремо в Україні є випадки, коли вибори визнані такими, що не відбулися: "Наприклад, в місті Бровари за рішенням суду будуть призначені повторні вибори до Броварської міської ради".
Член ЦВК окремо зупинився на питанні того, що буде з містами, в яких новообрані міські голови померли. Нагадаємо, йдеться про три міста: Новгород-Сіверський, Бориспіль та Конотоп: "Виборчий кодекс визначає, що в даному випадку мають відбуватися повторні вибори. Тобто якщо другий тур – це процедура повторного голосування, то в даному випадку буде процедура повторних виборів. Це буде означати, що виборчий процес і всі процедури починаються з початку: політичні партії мають право висувати свої кандидатури, можливо шляхом самовисування, в залежності від того міста, де це все буде відбуватися".
"Разом з тим, міста не залишаться без керівництва. Результати виборів депутатів міської ради, наприклад, в Борисполі по суті встановлені. Відповідно територіальна виборча комісія найближчим часом має скликати першу сесію, де депутати складають присягу і приступають до виконання обов'язків. Вони тимчасово можуть визначити голосуючого, обрати секретаря. Визначено, що у випадку відсутності голови секретар виконує функцію голови відповідної громади. Тому робота органу місцевого самоврядування буде забезпечена", – пояснив Постівий.
Також член ЦВК розповів, чому на цих місцевих виборах результати голосування встановлюються дещо довше, ніж раніше: "Тут декілька факторів. По-перше, нове виборче законодавство. Комісіям – як дільничним, так і територіальним – доводиться опановувати нову виборчу систему, нові вимоги. Новий Виборчий кодекс навіть за обсягом є досить великим. Людям потрібно спочатку розібратися в нормі, знайти її, правильно застосувати".
"Наступна процедура, яка затягує і ускладнює – це те, що процедури стали складніші і довші в терміні збирання інформації, опрацювання і виконання. Наступний етап – це транспортування з дільничної комісії до територіальної. Слід враховувати, що вибори за пропорційною системою включали в себе міста, де більше 10 тисяч, а їх досить багато, вибори депутатів обласної районної теж за пропорційною складною системою. Це все накладало додаткові часові рамки. На превеликий жаль, місцеві вибори на сьогодні в інформаційній складовій є досить децентралізовані, коли вся інформація знаходиться на рівні територіальних виборчих комісій і до ЦВК вона передається по суті відповідно до форм, які є", – пояснив Сергій Постівий.
Фото: Укрінформ
