"Український інтерес полягає в тому, щоб зберегти двопартійну підтримку України Сполученими Штатами. Персональні вподобання, як на мене, в даному випадку не є важливими. Ключова задача для нас, парламентарів, – робити все можливе, щоб, незалежно від того, хто буде наступним президентом США, збереглася підтримка України, в першу чергу в боротьбі з російською агресією", – вважає Інна Совсун.
Вона зауважила, що позиція та політичні преференції, які існують в Сполучених Штатах, відбиваються на тому, як виглядає світ в цілому: "Тому для України важливо слідкувати за тим, що відбувається в Америці з точки зору того, як це впливатиме на Україну".
Колега Інни Совсун Іванна Климпуш-Цинцадзе в свою чергу впевнена, що двопартійна підтримка США України буде зберігатися: "Але багато, звичайно, буде залежати і від того, як себе надалі буде поводити Україна і які процеси будуть відбуватися у нас вдома. Безумовно, позиція Конгресу буде впливати на президента. Але є певна гіркота від згадок про Україну, які асоціації викликає Україна в того ж чинного президента Трампа".
"Хороша новина в тому, що в нас багато друзів і в Сенаті, і в Конгресі і вони залишаться. Україна щаслива мати так званий "український фокус" у палаті представників. Це група дружби, яка, як правило, дуже активна і саме представники цієї групи вносять на розгляд конгресу законопроекти про надання допомоги Україні, в тому числі й військової. В цьому плані я не думаю, що щось зміниться", – наголосив Богдан Яременко.
Але зовнішня політика, як зауважив нардеп від партії "Слуга народу", звичаї визначається президентом і тут треба розуміти, хто ним стане: "Є певні нюанси і щодо Дональда Трампа, і щодо Джо Байдена. Дуже багато буде залежати від того, кого обере зовнішньополітичним опонентом наступний президент США: Росію чи Китай. Якщо Китай, то на Росію буде приділятися менше уваги, а відповідно – менше уваги буде й українському питанню в контексті війни. Якщо буде обрана Росія, то вага України в зовнішньополітичній концепції США буде лише зростати".
Також народні обранці висловили Українському радіо свої думки з приводу того, хто ж переможе на виборах президента США і чому результатів цього разу доводиться чекати довше.
"Я розумію, наскільки Штати є розділеною нацією, наскільки жорстким є протистояння. До цього всього додається й дуже заплутана система виборів. Це одна з ключових причин, чому результати попередніх виборів вийшли такими неочікуваними. Якби голоси виборців рахувалися, як в Україні, то Хілларі Клінтон би виграла, тому що вона взяла на два мільйони більше голосів виборців, ніж Трамп", – розповіла Інна Совсун.
Народна депутатка зауважила, що зараз всередині США є багато дискусій про розподіл голосів виборців, те, що вони розподілені нерівномірно і дають преференцію республіканським кандидатам: "Зараз ключове питання, куди підуть голоси трьох штатів, найбільший з яких – Пенсильванія. За великим рахунком, там визначається доля виборів".
Іванна Климпуш-Цинцадзе з "Європейської Солідарності" пояснила, що невизначеність із тим, хто ж стане наступним американським президентом, була передбачувана: "Всі аналітики писали про те, що саме так і будуть розвиватися події і це, на жаль, говорить про суттєву поляризацію суспільства. Більше того, цьогоріч найбільша кількість виборців за всі часи проголосувала поштою. Це займає додатковий час, щоби порахували ці голоси. Це досить складний технічний процес, який підвищує градус очікувань".
"Підрахунок триватиме трохи довше, ніж звичайно. Це й через коронавірус, й прийняті в США закони, норми, правила голосування, які дозволили більше, ніж 100 мільйонам виборців проголосувати поштою. Очевидно, це буде певний тренд, який законодавці в різних країнах світу будуть запозичувати. А ми будемо працювати з тією адміністрацією, яка прийде до влади", – зауважив нардеп Богдан Яременко.
За його словами, поки що виглядає, що перевага Байдена менша, ніж це показувала статистика напередодні виборів: "Але у нашої фракції не може бути очікувань щодо виборів у США. Це вибір американського народу і ми нормально сприймемо будь-який результат".
Фото: Європейська правда
