Мобільний додаток

Наша держава постала з-поза меж можливого – Іван Заєць про роль Декларації про державний суверенітет для історії України

16.07.2020 р., 15:00

Про те, чому декларація визначала без’ядерний і позаблоковий статус України та як право на вільний розвиток усіх національностей вплинуло на мовну ситуацію в сучасній Україні в ефірі радіо Культура розповідає колишній народний депутат України п’яти скликань Іван Заєць.

30 років тому, 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Хто був ініціатором створення декларації розповідає Іван Заєць: "Ідея незалежності України дуже яскраво прозвучала на установчому з’їзді Народного Руху України ще у вересні 1989 року у виступах наших політв’язнів. Відтоді вона жила на велелюдних мітингах, а мова про сам документ зайшла лише після березневих виборів 1990 року."
 
16 липня 1990 року. Сесія Верховної Ради в день прийняття Декларації про державний суверенітет України.
 
"У квітні, коли ми готувалися до відкриття нової сесії, а тоді до парламенту зайшло понад сто представників патріотичних сил, була замінована ця монолітність комуністичної влади."
На фото: липень 1990 року. Мітинг за Незалежну Україну
 
"Я звернувся до професора Володимира Василенка, аби він написав проєкт закону про незалежність України. Ми всі відчували, що наближаються часи, коли одвічне прагнення українців до волі може бути реалізоване. Потрібно було формалізувати цей процес і вийти на державні рішення. Саме Володимир Василенко написав перший варіант декларації про державний суверенітет України. Потім були обговорення, ще один проєкт закону, який написав Петро Мартиненко, робоча група і альтернативні законопроєкти від депутатів від Народної ради, зокрема від Степана Хмари та Левка Лук’яненка."
 
 
"Інші країни також ухвалювали такі документи, тому що Москва на той час провадила політику суверенізації республік. Вона хотіла розширити повноваження республік, але залишити їх у складі Радянського союзу.  Декларацію про російський суверенітет було ухвалено 12 червня 1990. У документі йшлося про суверенну державу у складі нового Радянського союзу. Росія через цю декларацію та інші кроки перетягувала повноваження так званого центру Радянської імперії у свої російські кабінети. А за духом наша декларація була документом, який чітко орієнтував на відновлення української держави, як держави національного типу. Тому наша декларація не просто проголосила саму ідею незалежності, вона не просто заявила на увесь світ про створення власної держави, вона накреслила шляхи створення цієї держави, стала її програмою".
 
На фото: Обкладинка першого видання Декларації про державний суверенітет України з автографами учасників її прийняття.
 
Декларація гарантувала право на вільний розвиток усіх національностей, що проживають в Україні. Зараз нам доводиться боротися за українську мову, тому що тоді ми фактично дали право на визнання російської мови та культури.  Чому одразу не було прямого вибору лише розвитку української мови та культури пояснює політик: "Проблема в тому, що ми не мали влади, яка б усвідомлювала роль гуманітарної україно-центричної політики для розбудови держави. Мова – це найпотужніша зброя наступу і захисту будь-якої нації. Але тоді в 90-роки склалася олігархічна система і влада на сході та півдні України замість того, щоб проводити гуманітарну  політику на розбудову української України, посилювати єдність української нації почала навпаки боротися проти всього українського. Зараз ці політики спекулюють на правах національних меншин".
 
16 липня 1990 року. Мітинг з нагоди прийняття Декларації про державний суверенітет України біля стін Верховної Ради України.
 
16 липня 1990 – У Верховній Раді прийнято Декларацію про Державний Суверенітет України. Іван Плющ спілкується з людьми біля парламенту
 
Декларація визначала без’ядерний та позаблоковий статус держави. На питання, чому тоді не думали про те, що нам ці блоки будуть потрібні зараз для захисту Іван Заєць зазначає: "Тоді якраз думали про те, що неможна гарантувати безпеку лише власними зусиллями і що потрібно бути членами колективних форм безпеки. Однак ми тоді перебували ще у складі Радянського союзу і на нашій території тоді було дуже багато ядерної зброї. Росія і США були зацікавлені в тому, щоб вирвати цю зброю з рук українців. Тоді була дуже погана ситуація. Ми мали владу, яка була наскрізь комуністична   і не була готова до самостійницького життя. Крім того, був Чорнобиль, який дуже налякав громадян. Москва розігрувала цю карту. Вона казала, що немає технологій затримки цієї зброї на території України. Разом з тим в декларації немає імперативної норми про те, що Україна буде позаблоковою державою. Там ідеться про намір у майбутньому, тобто намір, який не реалізувався. Це був тактичний хід, щоб заспокоїти захід і своїх громадян".
 
 
На фото: Депутат О. Шевченко повідомляє про прийняття Декларації.
 
Як світ сприйняв проголошення декларації пригадує Іван Заєць: "Мислення багатьох західних політиків, таких як Тетчер чи американських президентів було зашореним. Вони не розуміли істинних прагнень України до незалежності. За кілька тижнів до  проголошення незалежності до нас приїжджав Буш, який переконував народних депутатів, що Радянський союз має потенціал до демократизації і що можна бути демократичної державою без виходу з Радянського союзу. На той момент захід ще не усвідомлював оцих глобальних змін, які вже стукали у двері світу. Наша держава постала з-поза меж можливого. Нам ніхто не допомагав створювати нашу державу".
 
Фото: Голос України
Наша держава постала з-поза меж можливого – Іван Заєць про роль Декларації про державний суверенітет для історії України

Новини по темі