Про марімбу, роль метрів музики у своєму житті та власну "Фабрику талантів" — ізраїльський віртуоз Хен Цимбаліста

Про марімбу, роль метрів музики у своєму житті та власну "Фабрику талантів" — ізраїльський віртуоз Хен Цимбаліста

Його музика — емоційний вибух. Він має унікальний талант, чуття ритму і володіє близько 100 інструментами. Сьогодні в Національній філармонії України відіграє концерт відомий ізраїльський диригент, перкусіоніст Хен Цимбаліста. Його програми складаються із класичних, джазових та етнічних творів. Цього разу Хен представить музику класиків Йоганнеса Брамса, Бели Бартока, Астора П’яццолли, сучасників Нея Росауро та Євгена Левітаса. Радіо Культура вдалося поспілкуватися з музикантом і розпитати про його життя та творчість.

— Як ви познайомилися з музикою?

— У мене були дуже хороші батьки, коли вони бачили, що дитина хоче грати на барабанах — дитині купили барабан. В нього був жахливий звук, це було просто неймовірно. І для того, щоб воно якось звучало, мій батько сам зробив тарілки. Але, коли мені було 9 років, я пішов до музичної школи, звісно ж, налаштований на барабан. І тут мені кажуть: “ні, у нас недобір за флейтою. Тому ти гратимеш на флейті. Потім, коли флейта закінчиться, буде барабан. І я погодився, бо дуже хотів грати на барабані.

— Але, допомогло, правда ж? Наскільки я розумію, щоб грати на марімбі, вміння грати на фортепіано, на флейті настільки збагачує. І сьогодні ви ще й є диригентом. Флейта розширила горизонти чи це були втрачені роки?

— Це ще не кінець історії. Коли моя мука з флейтою закінчилася, мені сказали: “Тепер ти маєш вчити фортепіано. А барабан буде ще пізніше”. Але я вже був дорослий, сильний, і сказав — ні, барабани мають колись бути. Мама відвела мене до приватного вчителя, і я грав на барабанах. Але це все — і флейта, і фортепіано, музика, композиція, ноти мені допомагали. І вже у 12 років я грав на 4-х інструментах.

— Усе ж таки ви — не з родини музикантів. Як сталося так, що вас вразила музика? Коли це сталося? Сьогодні батьки пишаються вами?

— На жаль, моїх батьків уже немає з нами, вони померли. Але, що я мушу сказати? У моєї мами було таке екстраординарне відчуття на все прекрасне. Вона обирала мені найкращих педагогів, вона підтримувала мене у моїй мрії. Коли я одночасно займався перкусією та фортепіано, навіть була сварка між учителями, ким я маю бути. А щодо того, що в моїй родині не було музичних якихось коренів, по-перше, були. Відомий скрипаль Єфрем Цимбаліста — це двоюрідний брат мого прадідуся. Це була велика родина в Європі, яка розкололася на дві гілки. Велика частина емігрувала в Європу. Попри все, моя мама — скульптор, вона художник, і в неї було чудове почуття прекрасного.

— Що таке марімба, для тих, хто не розуміється? Скількома інструментами ви володієте?

фото - theoutlook.com.ua 

— Марімба — мій головний інструмент, він африканський і досить примітивний, але він розвинувся під європейську клавіатуру, і хто грає на фортепіано, той грає на марімбі. І західні композитори цьому інструменту підкоряються. У моїх концертах можна послухати не тільки Баха, а й Розаріо П’яццолу і ізраїльських композиторів, які писали для мене. Я граю ще на єгипетських інструментах, бонги, конги, загалом можете нарахувати близько сотні.

— Крім виконавської діяльності, ви почали диригувати. Як це сталося і чому?

— Моє життя мене завжди дивує, і кар’єра у мене досить нелінійна. Часто, буває, ти приходиш до музичної школи зіграти на одному інструменті, потім граєш на іншому. Так часто було з іншими поворотам моєї кар’єри. У 16 років я зіграв у Зубін Мета, він тоді грав перед солдатами, і йому потрібен був перкусіоніст. Мені зателефонував мій учитель і сказав: “Збирайся, бери інструмент, завтра ти граєш у Зубіна Мети, з оркестром”. Це надзвичайна людина з усією його енергією, харизмою, вміннями. Я подивився на нього і зрозумів, що це — класична музика, і я хочу бути таким як Зубін Мета.

— Чи вірите ви в долю? І як вона допомагає вам підтримувати інших?

— Авжеж, я вірю у долю! Я вірю, що хтось споглядає на нас згори і керує ситуацією. І, прокидаючись зранку, я думаю, як я можу зробити цей світ кращим. Я — людина слова “так”, я людина дії. І, коли ти робиш добро у світ, він тобі його повертає у більшій кількості. Я дуже цікавлюся всім, що відбувається у світі. І, коли мені виповнилося 50 років, я задумався, що можу зробити для мирного процесу. Це не стосується політики, я знаю, що в Україні йде жахлива війна. Я — не політик, я музикант. І я подумав, що можу допомогти миру, за допомогою того, чим я володію, за допомогою музики.

фото - zapas-slov.com.ua

— Чи може музика змінити світ на краще?

— Звичайно, так! Я диригував найбільшими і найкращими оркестрами Ізраїлю. І всюди я бере талановиту молодь, щоб діти відчули як це бути музикантом, відчули велику сцену. У мене є “Фабрика талантів”, де діти з будь-яких куточків Ізраїлю — християни, мусульмани, я навіть не знаю, хто є хто з них. Але, головне, що вони сидять і грають разом. Цей проект — для того, щоб створити мости між людьми. Це значно дешевше, ніж продовжувати війну. Це не коштує майже нічого — лише орендувати автобус та взяти бутерброди. Я хочу дати можливість цим дітям побачити світ і показати, яким чином налагоджуються мости між людьми, країнами, континентами.

 

Останні новини
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
"Трамп Україну не покине". Футей закликає не панікувати
"Трамп Україну не покине". Футей закликає не панікувати
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Новини по темі
Лодзинська: Перепоховання Стуса, Литвина, Тихого — перша масова акція патріотичних сил
"Київська перепічка" від Ірми Вітовської ексклюзивно для Радіо Культура
"Серед багатьох перемог України у війні є одна велика — звільнення Херсонщини" — Данчук
Євген Нищук: Шевченківська премія збільшилась на одну номінацію ― декоративно-прикладне мистецтво
Українці були інтелектуальними гіпердонорами Московії, за що ми сьогодні покарані ― Павло Гриценко