Мобільний додаток

Масова свідомість: як нас "ведуть" і чому ми "ведемося"?

23.08.2019 р., 11:35

Як політики маніпулюють масовою свідомістю, які маніпуляції були найбільш поширеними на цьогорічних виборах та чому люди ведуться на інформаційні маніпуляції різних політичних сил — проаналізували доктор соціологічних наук Олександр Стегній та менеджерка з комунікацій Центру "Ейдос" Анастасія Голуб в рамках спецпроєкту Еволюція виборця на Українському радіо.

Політична маніпуляція – це нав'язування певних ідей з метою досягнення влади, її реалізації та утримання. Завдання маніпулятора – зіграти на слабкостях та нав'язати свою волю іншій людині чи групі людей.

Існують два основні види маніпуляції: індивідуальна та масова. Остання особливо актуальна в період виборів коли ряд політиків наввипередки намагаються викрикнути "правильне слівце", щоб електорат звернув на них увагу і що ще важливіше – за них проголосував.

В рамках проекту Еволюція виборця на Українському радіо доктор соціологічних наук Олександр Стегній та менеджерка з комунікацій Центру "Ейдос" Анастасія Голуб проаналізували, як політики маніпулюють масовою свідомістю, які маніпуляції були найбільш поширеними на цьогорічних виборах та чому люди ведуться на інформаційні маніпуляції різних політичних сил.

Чим відрізняються методи манюпулювання масовою та індивідуальною свідомістю?

Олександр Стегній: Будь-який індивід, якщо він є членом суспільства, то, безумовно, тут окремих надто кардинальних відмінностей, мабуть, не буде. Якщо казати про певні індивідуальні особливості, то, можливо, це форс-мажорні обставини певної сімї — проявляється, коли мова йде про якісь місцеві локальні вибори. Коли потрібна адресна допомога і, до речі, тут ще треба подумати, чи маніпуляція це, чи ні.

Я б швидше казав про певні соціальні групи. Наприклад, в Україні досить потужна соціальна група, яка рекрутує переважну більшість електоральної підтримки — це пенсіонери. І у них є “кнопка” — це підвищення пенсій. Коли це обіцяють, то я одразу намагаюся зрозуміти, які ресурси є для цього, наскільки це можливо. Для молоді "кнопка" — це можливість працевлаштування. І універсальна “кнопка” для більшості українського суспільства, як показують соціологічні опитування, — це боротьба з корупцією. Також дуже болюча тема — це війна.

Анастасія Голуб: Щодо індивідуальних, то я б назвала ці маніпуляції якісними, а масові маніпуляції — кількісними. Коли ми говоримо про масові маніпуляції, то зазвичай використовуються якісь проблеми — те, що болить особисто тобі, ти кожен день бачиш. І це може подаватися в відео, статтях, повідомленнях. Людина чує те, що їй близьке, і дуже часто емоційно вирішує. А ці вибори, що президентські, що парламентські, були дуже емоційними.

Коли ми говоримо про масові, то це маніпулювання певними цифрами, рейтингами. Наприклад, на Львівщині був випадок розсилки СМС проти партії Голос”. Там був такий текст, що українське суспільство розчарувалося в партії, і вона не проходить в Раду. Коли людина не аналізує це, а читає, то думає: "А чому всі так зробили, а я ні?". Таким чином вдається масово зманіпулювати людьми на тому, що вони не такі, як всі, — тому треба приєднуватися до думки інших.

Психологи кажуть, що у людини є така властивість: вона не хоче брати на себе відповідальність за свій вибір чи свою думку. Їй легше розділити Думку більшості. Є така річ як спіраль мовчання, тобто, за замовчуванням, ми дивимося на рейтинги і ось бачимо, що якась партія не проходить, то за неї і не варто голосувати. Але ми не думаємо, що можливо це зманіпульовано.

Олександр Стегній: Спіраль мовчання — це не стільки про маніпуляції, скільки про те, що буквально за тиждень до виборів у більшості випадків більшості країн є питома вага людей, які ще не визначились, і для маніпуляторів вони, безумовно, є цільовою групою. Але це не значить, що всіма, які не визначились, можна зманіпулювати. Є частина людей, яка визначається на підставі спілкування з найближчим оточенням, є частина, яка приєднується до більшості. Тобто я б тут не драматизував ситуацію, що соціологи якось сильно впливають на електоральний вибір врешті-решт. Наприклад, на останніх виборах, особливо президентських, була інша думка: не до більшості приєднатися, а вони хотіли отримати те, чого їм зараз не вистачає. І вони йшли не тому, що більшість, а тому що вірили, що щось може статися.

Чи є ті політики, які не маніпулювали свідомістю? Та чи можна сказати, що вони програли тому, що не використовували такі методи?

Анастасія Голуб: В нашій ситуації вийшло так, що хтось провів свою виборчу кампанію якісно, а хтось — ні. До маніпуляцій вдавалися всі, тому що кожен, хто до них вдається, одразу має перевагу. Тому всі йдуть цим шляхом. Інша справа, що комусь вдавалося краще, а комусь гірше.

Серед усіх методів і технік варто згадати одну, яка прийшла до нас із США. Це “bandwagon effect” — ефект приєднання, чи нашарування. Її можна тлумачити як завгодно, але сенс у тому, щоб притягти не тільки соціологію. Бажано додати експертів, а ще звернутися до традицій патріотизму. Це те, що зробила, наприклад, Європейська солідарність, але чому це не спрацювало?

Анастасія Голуб: Загалом, ті, кого було більше в ефірі, тобто не тільки на телебаченні, а й в соцмережах, на ютуб-каналах, — ті й більше запамятовувались. Феномен цих виборів у тому, що класичні ідеї, які використовуються в усьому світі, не спрацювали. Спрацювали лозунги "Будемо саджати!", "Зробимо їх усіх!". Щодо ефекту масовості, то дуже сильно допомогли соцмережі, оскільки це наша і сила, і слабкість. Слабкість в тому, що цим було дуже легко маніпулювати і політики це дуже часто використовували, наприклад ботів. VoxUkraine разом із партнерами підрахували, що у Зеленського було близько 27 тисяч ботів, у Порошенка — 20 тисяч, у інших ці цифри набагато менші — до тисячі.

Чому ми ведемося на маніпуляції масовою свідомістю та як цьому опиратися?

Анастасія Голуб: Ми на це ведемося, в першу чергу, тому що не знаємо цих маніпуляцій. Коли ми вже хоча б озброєні інформацією, то можемо задуматися, чи нами не зманіпулювали. Тому я б радила усім зробити своїм хобі іноді читати, що нового придумали, чи як маніпулюють. Це допоможе не тільки в політиці, а й у повсякденному житті. Скажімо, щоб ви в супермаркеті не купували того, що вам не треба, чи не пили кави більше, ніж вам потрібно.

Також ми часто послуговуємося не своєю думкою, а дослухаємося до більшості, яка не завжди права. Тому всі цифри треба перевіряти і аналізувати всі факти.

Олександр Стегній: Є можливість перевіряти всю інформацію, тільки потрібне бажання. І будь ласка зрозумійте: ваше життя належить також вам. І майбутнє країни також від вас залежить. Якщо ви хочете перекласти відповідальність на політиків — так буде і далі. Тобто самі щось робіть для цього. 

Масова свідомість: як нас "ведуть" і чому ми "ведемося"?

Новини по темі