Мобільний додаток

Три кити популізму: бідність, аморальність і невігластво — експерт

16.07.2019 р., 20:45

Чому популізм в Україні та світі все більше набирає обертів, хто найбільше паразитує на популістських обіцянках та як боротися з цим явищем — у рамках спецпроекту "Еволюція виборця" в ефірі Українського радіо аналізували директор Інституту економічної трансформації Ілля Несходовський і координаторка Громадського руху "Чесно" Віта Думанська.

Що таке популізм?

"Популізм — це говорити речі, які подобаються народу. З одного боку, нібито це добре, але у популізму є ще одна сторона і вона полягає в тому, що зазвичай популістські обіцянки є нездійсненними, тому що ні фінансово, ні технічно, ні іншими заходами їх реалізувати неможливо. Тобто політик або кандидат, який дає популістські обіцянки, він у більшості випадків розуміє неможливість їхнього виконання, проте продовжує їх оголошувати виборцям", — зазначає Ілля Несходовський.

"У нас якось так трапилося, що наче дві сторони все розуміють: і політики, що вони цього не зроблять, і люди розуміють, що вони цього не отримають, але є питання віри. Це навіть не довіра, а банальна віра. І це стосується не тільки українців. Ми бачимо, що навала популізму котиться всіма розвинутими країнами світу", — вважає Віта Думанська.

На чому спекулюють популісти?

За словами Іллі Несходовського, найчастіше політики дають популістські обіцянки щодо тарифів на комунальні послуги. Найбільш популістськими партіями у цьому сенсі завжди були радикали Олега Ляшка та "Блок Юлії Тимошенко". Як вважають деякі політичні експерти, Ляшко своїм громоподібним голосом обвинувачує опонентів у всіх гріхах. При цьому він обіцяє виборцям зробити те, що його опоненти не змогли. Можна припустити, що хоча багато з цих обіцянок не можна виконати в принципі, він однак обіцяє з ними упоратися. Люди йому вірять.

У Тимошенко інша тактика, лагідніша. Тихий улесливий голос на тлі спокійної класичної музики, слова "мої  дорогенькі" на початку. Так вона зверталася до виборців у довоєнні часи, адже багато її прихильників є пенсіонерами. Однак з 2014 року, від початку російської збройної агресії проти України, популізму в програмах політиків стало набагато більше. Голос Тимошенко став набувати сталевого відтінку. Однак її промови однаково звучать дуже лагідно, вона лишається найспокійнішою серед своїх опонентів.

Тема повернення незаконно анексованого Криму та закінчення війни на Донбасі стала не менш актуальною, ніж високі тарифи та низькі пенсії. Президент Володимир Зеленський та партія "Слуга народу" роблять акцент саме на досягненні миру в Україні. Причина — те, що ця партія орієнтується на активних громадян до 45 років, причому багато з них зі Сходу та Півдня України. Якщо проаналізувати обіцянку Зеленського зупинити бойові дії через домовленість з Путіним, то її неможливо виконати. Принаймні, поки Путін є на посаді президента. Багато виборців Зеленського — це у широкому розумінні слова його земляки. І він їм говорить те, що вони хочуть чути.

Як видно з самої назви, партія "Європейська солідарність" Петра Порошенка ставить собі за заслугу скасування віз з країнами ЄС. У програмі до президентських виборів 2014 року Порошенко обіцяв звільнити Крим та покінчити з сепаратизмом. Тямущі люди чудово розуміли, що повернути Крим Порошенко не зможе. Але попри це він переміг на виборах. Тепер у своїй програмі "Європейська солідарність" торкається цих тем дуже обережно.

Як подолати популізм

Віта Думанська переконана, що політиків-популістів повторно не допускати до влади мають самі виборці.

"Так мало б відбуватися, але ми бачимо деяких політиків, які, як у мене складається враження, вірять у те, що вони говорять. Тому ти не оштрафуєш за популістську програму, якщо вона не відповідає, скажімо, повноваженням. Тому карати повинен виборець", — підкреслює експертка.

Водночас, не погоджуючись із нею, Ілля Несходовський вважає, що за роки політичної діяльності популісти навчилися вводити електорат в оману.

"Є певна технологія, коли ти обіцяєш і щоб виборець після того, як пройшла твоя каденція, тебе переобрав, є прийом "злі сили" чи "старі політики", якісь зовнішні чи внутрішні вороги, які тобі завадили зробити", — пояснює експерт.

Попит на популістів?

За його словами, частково такий стан речей можна пояснити неосвіченістю виборців, а також тим, що суспільство хоче чути популістські обіцянки.

"Виборець створює попит. Зараз вибори, це змагання маркетингових технологій для того, щоб продати дорожче. Він не слухає те, що говорить політик, тому що продаються не слова, а харизма. Хай там що ми  говорили про Тимошенко, у неї вже сталий електорат, тому що він харизму вже купив. Те ж саме стосується Зеленського. Окрім серіалу, він ще до виборів напрацював харизму, яка дуже дорого капіталізувалася", — впевнений Ілля Несходовський.

За даними соціологічного опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS і на замовлення Центру економічної стратегії, 84% респондентів вважають, що популістські реформи (зниження ціни на газ в два рази, підвищення мінімальної пенсії до 5000 грн, зниження пенсійного віку і т.д.) поліпшать добробут їхніх родин. Найбільш популярною популістською реформою є державне регулювання цін на продукти та ліки. 90% вважають, що це поліпшить добробут їхніх родин. При цьому, українці, які вважають популістські реформи позитивними для добробуту власної родини, також схильні вважати їх реалістичними.

Однак підтримка популізму зменшується, коли людям дають обрати між різними альтернативами, апелюють до особистої вигоди людини від непопулістської державної політики, а також надають раціональні аргументи на користь непопулістських рішень. За цих умов підтримка популістських рішень падає в середньому з 84% до 54%.

"На чому ґрунтується популізм? Є три кити: бідність, аморальність і невігластво", — додає Ілля Несходовський.

Викорінення усіх цих якостей характеру зайняло б надто багато часу, тому, на переконання експерта, явище популізму швидше можна побороти через відповідальність, але не на виборах, а запровадивши перевірку передвиборчої програми. І якщо її значний відсоток буде не виконано, то такому політику слід обмежити  можливість бути обраним.

Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Слухати всі ток-шоу.

Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

 

Матеріал підготував Роман Кот 

Три кити популізму: бідність, аморальність і невігластво — експерт

Новини по темі