Мобільний додаток

Радіостанції перевиконують квоти на українську музику — активіст

11.11.2018 р., 20:20
Координатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда в ефірі Українського радіо в програмі Україна.Сьогодення розповів, у яких сферах українська мова зміцнює свої позиції, та де ще потрібно попрацювати. 
 
В яких сферах поволі відновлює свої позиції та зміцнюється державна мова?
 
— Те, що найбільше впадає в око — це радіо і телебачення. На радіо ми вже другий рік підряд бачимо значні зміни і вони пов'язані з законом про обов'язкову частку пісень та мови ведення. Якщо ще буквально 2-3роки тому в ефірі було не більше 5% пісень українською, то сьогодні, згідно з даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, 54% пісень звучить українською. Це збільшення більш, ніж в 10 разів. Подібні цифри і на місцевих радіостанціях — 48%. Ми бачимо, що радіостанції не тільки виконують квоту, що становить 35%, а й значно перевиконують її, тому що українська музика стала дійсно модною та популярною на радіо.
 
Яка ситуація на телебаченні? Чи виконують закон телеканали?
 
— В кінці жовтня волонтери Простору свободи провели моніторинг ефіру провідних телеканалів тут ми також бачимо значні зрушення. Якщо у минулому році лише 39% програм було українською мовою, сьогодні ми бачимо, 64% — українською, 28% — двомовні програми, де є українська і російська, але російська як правило переважає, і 7% чисто російськомовних програм, тоді як минулого року їх було понад 30%. Це також пов'язано законом, прийнятим Верховною Радою, який з 13 жовтня працює на повну силу. Він передбачає щонайменше 75% україномовного ефіру. Чому ми бачимо 64%, а не 75%. Як ми говорили ще рік тому, цей закон має вразливі місця, через що двомовні програми можуть трактуватися як україномовні. Все одно це дуже значний прогрес і якщо така ситуація закріпиться, а я сподіваюся, що після ухвалення закону про державну мову так і буде, то телебачення для нас стане телебаченням де мова цієї країни є домінуючою. 
 
Де українська мова дотепер зазнає відчутних наслідків русифікації і залишається в тіні російської мови?
 
— Перш за все це друкована преса. Ми бачимо, що буквально чверть періодики виходить українською мовою, якщо брати лише газети — це 30%. Є регіони, де тотально домінує російська преса. Очевидно, це та сфера де потрібно забезпечити людям можливість купити реально, а не декларативно, пресу українською мовою. 
 
Інша сфера — це послуги, де також є певні позитивні зрушення. Волонтери по 26 містах провели моніторинг закладів харчування. Ми це також робимо щороку, тому можемо порівнювати. Моніторинг виявив, що лише 40% закладів харчування мають вивіски українською мовою. Меню українською є у 74% закладів — це на 9% більше, ніж минулого року. 
 
Щодо законопроекту про державну мову, його прийняли в першому читанні, але зараз закидали поправками. Яка перспектива його ухвалення?
 
— Я думаю, що це історичний шанс, який депутати не мають права знехтувати, тому ми покладаємось на тих депутатів, які внесли цей закон, голову Верховної Ради та тих українців, яким не байдужа доля української мови. Вперше за роки незалежності за основу прийнято не такий законопроект, яким був закон Ківалова-Колесніченка, а той, який захищає право кожного громадянина отримувати інформацію та послуги державною мовою і створює надійні механізми контролю і захисту цих прав. Дуже важливо, щоб ці правки були швидко розглянуті. Я думаю, що якщо комітет впорається, то ми можемо перед новим роком побачити його розгляд в парламенті. А чи набереться більшість депутатів, щоб його ухвалити — побачимо.
 
Слухати пргограму повністю.
Радіостанції перевиконують квоти на українську музику — активіст

Новини по темі