Стенд на 200 кв. м, 31 видавництво — Коваль про Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку

Стенд на 200 кв. м, 31 видавництво — Коваль про Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку

Цьогоріч Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку представляє 31 видавництво. За підсумками двох днів вже можна казати про успіх наших видавців, оскільки практично на кожному заході був аншлаг, безперервно проводять переговори з іноземцями про купівлю та продаж прав. Про це в ефірі Радіо Культура розповідає в.о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль. На Франкфуртському книжковому ярмарку представлені й п’ять російських видавництв. Директор ярмарку стверджував, що варто, мовляв, дотримуватися принципів демократії, а відтак голос потрібно надавати всім. "Тому попереду в нас ще величезна робота пояснювати таким прихильникам демократії, наскільки небезпечним є допуск до участі російських видавців", – наголошує Олександра Коваль. 

0:00 0:00
10
1x

Фото: facebook.com/oleksandra.koval

Кожен російський рубль в бюджет Росії перетворюється в набої та ракети, які летять в Україну

Що відомо про участь росіян на Франкфуртському книжковому ярмарку?

Торік їх було три, цього року п’ять. Ми про участь дізналися лише напередодні відкриття ярмарку і відразу написали листа організаторам. Але в той момент, коли стенди вже були побудовані й оплачені зміни щось вже було неможливо. Крім того, директор ярмарку прямо на відкритті українського стенду підтвердив те, про що вони говорили раніше. Про те, що це Франкфуртський ярмарок і він дотримується принципів демократії, а відтак голос потрібно надавати всім. Тому попереду в нас ще величезна робота, щоб таким прихильникам демократії пояснювати те, наскільки небезпечним є допуск до участі російських видавців. Насамперед мене турбує економічний аспект, адже перебуваючи на ярмарках, російські видавці мають можливість укладати угоди, продавати і купувати права, тим самим збільшуючи свою бізнесову потужність. Кожен російський рубль в бюджет Росії перетворюється в набої та ракети, які летять в Україну. На мою думку, наші партнери мали би ослаблювати російську економіку і зокрема російський видавничий бізнес, не допускаючи їх до ярмарків.

Потрібно терміново говорити з РНБО про поновлення санкцій проти російських видавців

Як російські видавці почуваються на ярмарку?

Вони поводяться, як то кажуть, тихіше води, нижче трави. Мої колеги побували лише біля одного їхнього стенду ЕКСМО. На ньому представлені нейтральні книжки і сам стенд крихітний – 8 квадратних метрів. Претензій до змісту книг пред’явити не можна. Принаймні зараз їх усі ігнорують. Усі наші партнери здивовані бачити росіян. Усі вони на боці України. Ми мали би всі, разом з МЗС та нашим Міністерством культури і стратегічних комунікацій, подумати, як інформувати іноземних видавців про небезпеку спілкування і якоїсь взаємодії з російськими видавцями. Звісно, нам би дуже допомогли якісь аргументи. Наприклад, що видавництва видають антиукраїнську літературу. Але, на жаль, такої інформації немає, тому що санкції були припинені і не поновлювалися в цьому році. Дізнатися, які і скільки антиукраїнських видань видано зараз немає можливості. Потрібно терміново говорити з РНБО про поновлення санкцій. Зараз припинена дія санкцій проти всіх російських видавництв. Імовірно, через те, що в Україні запрацював закон про заборону ввезення і розповсюдження книжок з Росії і Білорусі. Мабуть через це визнали, що санкції вже недоцільні, тому що так чи інакше жодної російської книжки в Україні не повинно бути ні завезено, ні продано. Проте для того, щоб ми могли аргументувати іноземцям, чим же небезпечні російські видавництва, крім економічних аспектів, ми повинні мати факти. Ніхто не схвалює видавців, які публікують такі книжки, які собі дозволяли публікувати в ЕКСМО. Наразі ми не маємо доступу до російських джерел інформації. Вони усі в Україні закриті. З цим нам може допомогти лише СБУ чи РНБО.

Олександра Коваль. Фото: womo.ua

На Вільнюському чи Варшавському книжковому ярмарку жодного російського видавця. Але Франкфурт собі дозволив

Як відновити санкції щодо російських видавництв?

Це не є функцією Інституту книги. В нашому статуті немає нічого про те, що ми маємо якось стежити за російськими виданнями. Перевіркою завезених книжок займався Державний комітет телебачення і радіомовлення. І це він формував відповідні списки. У нас немає жодного фахівця, який би міг цим займатися. Ми зверталися до РНБО з проханням відновити санкції. Очевидно, на все не вистачає їхніх сил і часу.

Сьогодні відбудеться засідання Ради директорів міжнародних книжкових ярмарків, яких схвилювала ця ситуація. У 2022 році відразу після вторгнення ця Рада зібралася і ухвалила рішення, що росіян на ярмарках не буде. Деякі з цих директорів досі дотримуються цієї угоди. Наприклад, на Вільнюському чи Варшавському книжковому ярмарку, ви не побачите жодного російського видавця. Але Франкфурт собі дозволив, Болонья теж собі дещо дозволяє. Сьогодні вони, можливо, до чогось домовляться. Сподіваюся, що директор Варшавського ярмарку представить на засіданні економічні моменти такої участі Росії. Я переконана, що національних стендів Росії не буде й надалі. Але якщо Рада вирішить, що поодинокі видавництва не несуть загрози, то на нас чекатиме дуже велика роз’яснювальна робота.

Від початку війни українців запрошують до дискусії з "хорошими росіянами"

Який момент може стати аргументом для світової спільноти не співпрацювати з росіянами? Чому принцип демократії, який вони сповідують – це міна сповільненої дії?

Для того, щоб сформулювати такі тези, потрібно зібратися більшою кількістю людей. Від початку війни існує ситуація, коли українців запрошують до дискусії з "хорошими росіянами". Організатори цих зустрічей і дискусій переповнені добрих намірів і не можуть досі ніяк зрозуміти, чому українці ніколи не сядуть і не почнуть дискутувати з росіянами. Кількість цих запрошень до спільних заходів постійно зростає. Оскільки ми досі не сформулювали ці тези, нам варто провести в Україні модеровану дискусію про те, які позиції нам займати і як однозначно та аргументовано переконувати тих, хто вважає, що росіянам потрібно давати слово.  Ми не можемо відмовитися від участі в міжнародних заходах, де беруть участь росіяни, зокрема в книжкових ярмарках. Тому що український стенд – великий, прекрасний, з потужною програмою представлення, користується величезною популярністю. Біля нього завжди купа людей. Усі фотографуються, усі підтримують, слухають дискусії на стенді, поетичні читання, плачуть, аплодують. Підтримка з боку відвідувачів ярмарку величезна. Тому втрачати цей майданчик ми не можемо. Ми мусимо розповідати за кожної нагоди правду про Україну, про її  культуру, історію, про війну.

На 200 квадратних метрах представлене 31 українське видавництво

Як Україна цьогоріч представлена на Франкфурті?

Наш стенд 200 квадратних метрів, з них 60 метрів – це сцена, на якій відбуваються події. Решта – книжки. Представлено 31 видавництво. Безперервно проводяться переговори з іноземцями про купівлю та продаж прав. Зайняті всі робочі столики під переговори. Вже відбулося два повних дні програми і практично на кожному заході був аншлаг. Відбулися майже усі професійні заходи, де ми ознайомлювали іноземців із ситуацією на книжковому ринку і дискутували про способи підтримки українського книговидання. Підтримка з міжнародних джерел буде збільшуватися.  Про це говорив директор Департаменту культури Єврокомісії. Попереду ще три дні ярмарку і ми сподіваємося на  великий успіх наших заходів.

Які договори між видавцями вже було укладено?

Це все вважається комерційною таємницею. Про це можна запитати у видавців. Потрібно слідкувати за тим, які книжки з’являються на полицях у перекладі. Більшість з них – це угоди, укладені на Франкфуртському книжковому ярмарку.