Депортували всіх: від літніх людей до немовлят — Абдулаєва про геноцид кримських татар

Депортували всіх: від літніх людей до немовлят — Абдулаєва про геноцид кримських татар

У Німеччині ініціювали петицію про визнання депортації кримських татар, вчиненої 1944 року сталінським радянським режимом, геноцидом. 2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою визнала депортацію геноцидом. Потім такі ж рішення ухвалили держави Балтії, у 2022  році – Канада, а цього року – Польща. Як розповіла Радіо Культура історикиня Гульнара Абдулаєва, за даними Національного руху кримських татар, 1944 року було депортовано 238 тисяч 500 осіб, з яких діти та жінки становили 86,4%. За період депортації та у перші роки заслання кримськотатарський народ втратив 46,2% від загальної чисельності, практично половину. З огляду на це можна говорити про цілеспрямовану політику геноциду проти кримськотатарського народу, що завдало незворотних наслідків, – наголошує історикиня.

0:00 0:00
10
1x

Архівне ілюстративне фото. Джерело: Gulnara Bekirova / wikipedia.org

Депортували 238 тисяч 500 осіб, з яких діти та жінки становили 86,4% 

Як сталінський радянський режим вчиняв у 1944 році цей злочин – депортацію кримських татар?

На той час Крим щойно пережив німецьку окупацію і був звільнений у 1944 році радянськими військами. Звичайно, люди раділи перемозі. У Криму проживало багато різних народів, але кримські татари були тим самим корінним народом, який мав вагу на той час. Чоловіки кримські татари були на фронтах з 1941 року. Тому в Криму залишалися в основному люди літнього віку, жінки і діти. І, звичайно, вони раділи, коли зайшли війська радянської армії. Крим звільняв Другий Український фронт, але ніхто не звертав уваги на те, що за військами Другого Українського фронту до Криму заходили вже війська НКВС. Кримські татари не відрізняли червоноармійців від солдатів НКВС. Вони запрошували їх у будинки, пригощали всім, що в них було, тому що вважали їх визволителями. А вже наступного дня о четвертій ранку ці "визволителі" прийшли депортувати людей, з якими ще вчора вечеряли в їхніх домівках. Слід зазначити, що кримські татари погано володіли російською мовою. Відтак, вони не розуміли, в чому їх звинувачують і навіщо їх депортують. Їм давали 15 хвилин, аби люди швидко зібрали свої речі. За цей час можна було зібрати лише найважливіше – Коран та інші цінні речі. Комусь говорили, що їх депортують в інші області, іншим казали, що їх взагалі ведуть на розстріл, тому брати нічого не потрібно. Це було психічною травмою. 

Під час самої депортації солдати НКВС розпочали мародерство. Людей зганяли на кладовища або на площі, де вони чекали автівки, якими їх перевозили до залізничних станцій. Це були новенькі "студебекери", які дісталися СРСР за програмою ленд-лізу. Їх використовували, аби депортувати цілий народ. Депортували всіх: від людей літнього віку до новонародженого немовля. На залізничних станціях людей вантажили у вагони для перевезення худоби. Там були просто нелюдські умови – залишки соломи та гною від коней. Дорога тривала близько місяця і багато людей просто не витримували таких умов. Одних депортували до Середньої Азії, а інших вже на Урал. Уже на місці була негласна вказівка не лікувати кримських татар, котрі потрапляли до лікарень. Тому багато з них не поверталися звідти живими. 

На жаль, нам не відома точна цифра загиблих людей під час депортації, але за даними Національного руху кримських татар на той час було депортовано 238 тисяч 500 осіб, з яких діти та жінки становили 205 тисяч 900 осіб, тобто 86,4%. За період депортації та у перші роки заслання кримськотатарський народ втратив 46,2% від загальної чисельності, практично половину. З огляду на це можна говорити про цілеспрямовану політику геноциду проти кримськотатарського народу, який завдав незворотних наслідків. У 1945 році, коли кримські татари поверталися з фронтів Другої світової війни, вони поверталися до Криму, але їм давали 24 години на виїзд до Середньої Азії. І там вони вже були змушені шукати свої родини. Їх звинуватили у зраді СРСР, оскільки за офіційною радянською версією, кримські татари нібито співпрацювали з німцями. Звісно це були безпідставні звинувачення.

Гульнара Абдулаєва. Фото: facebook/Gulnar Abdula 

Кримськотатарський народ було знищено на майже 50%

Які держави вже визнали геноцид кримських татар? І яке історичне значення має таке визнання?

2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом і запровадила 18 травня "День пам'яті жертв кримськотатарського геноциду". Потім цей злочин визнали геноцидом країни Балтії – Литва, Латвія, у 2022  році – Канада, а цього року – Польща. 

Кримськотатарський народ було знищено сталінським радянським режимом на майже 50%. Якби не було цієї депортації, невідомо в якому стані зараз був би Крим і якого розвитку сягнула б культура кримських татар. До Криму не заселяли би росіян, які вже в 2014 році мріяли приєднати його до Росії. Для самого народу це потужний удар і внутрішня трагедія. Цю травму народ переживає і донині, тому що кожну сім’ю депортували. Багато людей розгублені через внутрішній дисонанс, який звучить як: "Чому я не народився в Криму?" Тому ця травма буде з нами ще тривалий час. Потрібен час, щоб це пережити. Крім того, в нас трапилася трагедія, коли Крим росіяни знову окупували. Від 2014 року дуже багато кримських татар виїхали із Кримського півострова на материкову України. На який це час – ми досі не знаємо.

Читайте також: 

"Розширюємо географію Кримської платформи". Ташева про саміт, політв'язнів і реінтеграцію півострова

 

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
Маємо зруйнувати російські наративи про Крим — Ельмаз Асан
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
В українському транспорті нормою був "шансон" — Мороз про музику як інструмент пропаганди
Чи були мусульманки Кримського ханства феміністками
Наталя Старченко: "Розмова про споконвічну єдність українців і росіян ― це пропаганда"