Ілюстративне фото: Мілітарний
Військові трофеї належать державі, а не окремим військовослужбовцям
На початку цього року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко вже закликав парламент ухвалити закон, який врегулює обіг та використання трофейної зброї під час дії воєнного стану. Тепер до цього вже закликає і президент. Чому це так важливо зробити?
Питання зброї завжди стояло достатньо гостро, хоча би тому, що зброя ― це джерело підвищеної небезпеки. Треба розуміти, що зброя може використовуватися як у правомірних цілях, так і зі злочинною метою.
Її дуже багато зараз, хоча я не став би вдаватися в статистику, тому що чув різні цифри. В ЗМІ подавалася інформація, що від 2 до 5 млн одиниць нелегальної зброї перебуває на руках. Я би цю цифру серйозно не сприймав, тому що треба розуміти, яким чином вона формувалася. В теперішніх умовах сформувати її практично неможливо.
Але можна точно стверджувати, що порівняно з тим, скільки її було до повномасштабного вторгнення, зараз її значно більше.
Безумовно, ми можемо прогнозувати й багато речей озвучувалися вустами спікерів з Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції. Звісно, що зараз в нас дуже багато зброї, яка має нелегальний статус. Це знайдена зброя, зброя, здобута в бою, зброя, яка незаконно зберігалася громадянами ще до повномасштабного вторгнення. Всі ці проблеми плюсуються, тому що в нас повномасштабна війна і, звісно, на війні використовується вогнепальна зброя з обох сторін. Якщо наші війська мають якісь перемоги на якихось напрямках, то, безумовно, є території, де ворог залишає зброю, вона переходить до наших вояків. Це нормальний стан речей, але не нормально, що в нас до сих пір питання правового забезпечення цієї трофейної зброї не врегульоване.
Якщо ми беремо правову складову в цьому питанні ― а вона надзвичайно важлива, то є вимоги не тільки національного законодавства, а й вимоги міжнародного гуманітарного права. Воно визначає військові трофеї як захоплене у противника озброєння, військову техніку та інше військове майно, яке може використовуватись стороною, що його захопила. Коли ми говоримо про трофейну зброю, важливо розуміти, що до неї висувається цілий ряд вимог. Однією з них є те, що військові трофеї належать державі, а не окремим військовослужбовцям або громадянам, які отримали цю зброю.
Початкові правові підвалини для того, щоб забезпечити впорядкування питання обігу трофейної зброї вже є. Цього, звісно, замало, тому є відповідні законодавчі ініціативи.
"Особи, які отримують цю трофейну зброю, "ходять" під статтею"
Як статус трофейної зброї тоді станом на зараз в Україні?
Це нелегальна зброя. Більше того, ситуація настільки небезпечна, що якщо ми не врегульовуємо це питання, то по суті ті особи, які отримують цю трофейну зброю, "ходять" під статтею, є можливість, що до них бути застосована стаття 263 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за нелегальне поводження з вогнепальною зброєю. Тому ці питання треба врегульовувати якнайшвидше.
Якщо власник трофейної зброї має бажання її зареєструвати, то як це зробити і чи потім залишать зброю цій людині?
Щодо того, як це зробити, то порядок декларування вогнепальної зброї та боєприпасів для неї буде сформований Міністерством внутрішніх справ. Так вони принаймні декларують у законопроєкті про внесення змін до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю". Тож "мʼяч" перебуває на полі МВС, порядок декларування розробляють вони.
Стосовно другої частини питання, чи можна таку зброю залишити у власності, то я повторю, що за нормами міжнародного гуманітарного права військові трофеї належать державі, а не окремим військовослужбовцям. Проте військовослужбовці, задекларувавши зброю, згідно законопроєкту, згаданого вище, мають право використовувати цю зброю за її призначенням, а саме ― для захисту себе, оточуючих, держави від посягань з боку ворога. Разом з тим, в тому ж законопроєкті є умова, що не дивлячись на те, що навіть цивільним особам буде надано право володіти та користуватися вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, це буде поширюватися тільки протягом дії воєнного стану. Через 90 днів після його припинення або скасування, вони повинні будуть здати цю вогнепальну зброю державі.
Від 3 до 7 років
Якщо у людини виявляють таку трофейну зброю, яка відповідальність станом на зараз передбачена?
Коли ми говоримо про відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, то стаття Кримінального кодексу не піддавалася змінам від початку війни та подальшого повномасштабного військового вторгнення. Вона входить до розділу "Злочини проти громадської безпеки" і передбачає відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, а саме ― носіння, зберігання, передачу чи збут вогнепальної зброї або бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. Караються такі дії позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.
"Нам треба створити власне законодавство, яке буде досконалим"
Пане Григорію, а на досвід яких країн спираються наші законотворці, коли прописують законопроєкти і вимоги щодо того, як врегулювати обіг трофейної зброї в Україні?
Тут немає одного досвіду. Як стверджується, використали елементи досвіду Швейцарії, яка має армію резервістів, які можуть мати вдома зброю, США та інших країн. Це змішаний досвід і говорити про те, в яких країн ми це скопіювали, я б не став, бо війни, яка є в Україні, з моменту Другої світової не було. Тож досвід ми формуємо самі. Нам треба створити власне законодавство, яке буде досконалим і яке не буде створювати проблем для пересічних, законослухняних громадян, які точно не повинні стати жертвами від зброї на відносно мирних територіях, де не йдуть зараз активні воєнні дії.
