Ілюстративне фото: facebook/govuamova
Зібрали близько 20 тисяч книжок для бібліотек 7 регіонів
У рамках проєкту "Вільні читають українською!" вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек і створення мобільних книжкових куточків у прифронтових областях України. Цей збір був ініційований до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Розкажіть про цей проєкт, про ідею його створення. Чому обрали саме таку форму сприяння культурному розвитку України і українців?
Передусім хочу сказати, що 16 липня в Україні відзначили 5-у річницю з часу набуття чинності Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відповідно до цього мовного закону, який би я назвав одним із найголовніших законодавчих актів за роки Незалежності, визначено, що Уповноважений, крім того, що захищає українську мову як державну, а також права громадян України на інформацію та послуги українською мовою на всій території країни, відповідає в тому числі за підготовку пропозицій до всіх гілок влади. І серед багатьох моїх пропозицій та ініціатив, які вже працюють, особливо вони набули звучання в період повномасштабного вторгнення, ми створили розгалужену мережу – це близько 600 локацій – безоплатних мовних курсів. В усіх регіонах діють місцеві мовні програми, яких уже близько 150 одиниць. Ми продовжуємо фіксувати факти лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях. І власне, 16 липня, спільно з Українським інститутом національної пам'яті та Міністерством культури, ми відкрили виставку "Мововбивство – складова рашизму". Тому акція зі збору книжок для прифронтових областей – це мій обов'язок підтримати наших колег-освітян, діячів культури, військовослужбовців, усіх охочих удосконалити свою українську мову. Тому з 9 березня за сприяння Міністерства освіти, студентських, мовних омбудсменів, громадської організації "Єдині", яка і проводить мовні курси, ми змогли зібрати близько 20 тисяч книжок української мови з усіх куточків України, які, за алгоритмом, були надіслані до обласних бібліотек 7-ми куточків України. Це Південь і Схід, зокрема, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська, Харківська, Сумська області. Загалом, якщо бути точним, 19 585 новеньких книжечок були надіслані до обласних бібліотек, які перерозподілили їх між громадами. Це отримало позитивну оцінку з боку людей, які працюють і над тим, щоб перемогти ворога, і над тим, щоб поповнювати бібліотечні фонди зруйнованих шкільних і сільських бібліотек, і над тим, щоби створювати книжкові полички в укриттях і піднімати моральний, психологічний, культурний дух наших незламних співгромадян.
Мобільні книжкові куточки і книжкові полиці в укриттях уже працюють
Яким буде подальший розвиток цього проєкту? За яким принципом розподіляються ці книги і як працюватимуть мобільні книжкові куточки у цих регіонах?
Справа в тому, що і мобільні книжкові куточки, і книжкові полиці в укриттях уже працюють. Тут наша ініціатива співпала з місцевими ініціативами. Обласні бібліотеки розподіляють їх між громадами на територіях, які контролюються українською владою. А також між релокованими громадамиі. Разом із тим не забуваймо про те, що такі ж книжки надходять і до локацій, де працюють безплатні мовні курси з волонтерських ініціатив. І хочу подякувати тим місцевим громадам, які такі курси запустили. На Півдні таких чи не найбільше якраз на Миколаївщині і Херсонщині. І скажу, що загалом на Миколаївщину і Херсонщину найшло чи не половина таких видань. Ми працюємо зараз над тим, щоби забезпечити і максимально допомогти нашим колегам і освітянам, діячам культури в інших областях України. Але ми повинні розуміти, що досить велика, на жаль, територія Луганської, Донецької областей окуповані. Але в той же час громади проявляють свою незламість. Мені дуже приємно, що нещодавно до дня української Конституції у нас була зустріч із керівництвом Донецької і Луганської областей. Вони оновлюють і затверджують місцеві мовні програми, знаходять нові можливості для пошуку ресурсів для відновлення культурного, мистецького, освітнього життя у своїй громадах. Хочу відзначити окремі області, які запрошують мене. Місяць тому я був у Запоріжжі, ми затвердили міську мовну програму. Вона є однією із передових, сучасних, і вона підкріплена реальним ресурсом. І попри те, що фактично за декілька десятків кілометрів лінія розмежування, і чи не кожного дня обстрілюють і Харків, і Донеччину, і Луганщину, і Херсонщину, і мою рідну Миколаївщину, все одно культурне життя зберігається, проводяться цікаві ініціативи. І ми продовжуємо книжки збирати. Хочу підкреслити, ця акція є безстроковою. Ми будемо і надалі просити місцеві громади допомагати Півдню і Сходу. Тому що ми говоримо про успіхи наших співгромадян, які, об'єднуючись, зберігаючи віру у відновлення об'єктів різної інфраструктури на визволених територіях, звичайно, будуть починати з відновлення діяльністю органів влади, які працюватимуть українською мовою. Тому нам потрібна ця "лава запасних" місцевих чиновників, які приходитимуть і відновлюватимуть діяльність влади. Правоохоронних органів, закладів освіти. І я дуже хочу, щоб темпи будівництва бомбосховищ збільшували частку дітей, охоплених освітнім процесом наживо.
Тарас Кремінь. Фото: mediacenter.org.ua
У першому півріччі складено 110 протоколів за порушення мовного закону
Як долучитися до цього проєкту зараз і хто може це зробити?
Якщо коротко, якщо у вас є така можливість, то напряму надсилайте книжки на адресу однієї із обласних бібліотек Півдня і Сходу. Вони розподілять це між громадами, між військовими частинами, між слухачами мовних курсів, між всіма охочими, які забезпечують розширення мережі книжкових поличок в укритті. Це дуже важливо.
І хотів би проанонсувати наступні компоненти. Ми зараз активно працюємо над тим, щоб карати депутатів місцевих рад, які, на жаль, за роки повномасштабного вторгнення почали чинити порушення мовного закону. Ми сьогодні повідомили суспільство про те, що у першому півріччі цього року за результатами заходів державного контролю складено 110 протоколів, оголошено 60 попереджень, достатня кількість депутатів місцевих рад була оштрафована за порушення мовного закону. Так сталося, що в умовах воєнного стану тимчасово припинено трансляцію наживо пленарних засідань сесій місцевих рад. І ми побачили тільки за останні пів року, тільки на території Одеської області десяток прикладів, коли депутати, вальяжно, ні про що не думаючи, базікають між собою і "штокають". Тому хочу сказати про те, що скажімо, семеро депутатів Великодолинської селищної ради набули санкції, двоє з них оштрафовані. Мені прикро про це говорити, але досі є такі місцеві депутати. І хочу нагадати, що є Закон про мову, є кодекс України про адміністративні правопорушення, і є Уповноважений. Моя команда представників в усіх регіонах України активно працює, захищаючи мовні права громадян України. Важливий документ, на якому хотів би наголосити. 13 травня президент України підписав зміни до Закону "Про місцеве самоврядування", яким передбачено відновлення трансляцій пленарних засідань місцевих рад. Тому сподіваюся, що починаючи з 14 серпня, ми побачимо100% виконання мовного закону місцевими депутатами. В інших випадках, як самі розумієте, будемо карати.
Війна триває і за право розмовляти українською в Україні
Яка загалом статистика за першу половину цього року в частині звернень і скарг у тих сферах, що потрапляють у ваше поле зору?
Хочу наголосити, що серед лідерів за кількістю звернень на нашу адресу, а таких було 1061-е, є місто Київ. На другому місці – Одеса, на третьому – Харків. Власне, ми маємо зв'язок із тим, що там, де є чітка позиція органів місцевого самоврядування і діють місцеві мовні програми, здійснюється контроль і моніторинг застосування мовного закону, там у нас і показники набагато кращі. Власне, і в Одесі, і в Харкові, і в Києві, на жаль, малоефективно працює місцева влада в особі міських голів. У нас майже не розгалужена мережа мовних курсів і недостатньо контролю. Але в той же час, якщо говорити за Київ, ми маємо величезну кількість патріотично налаштованих громадян, які не терплять ці умовні порушення і звертаються на нашу адресу. Я їм рекомендую звертатися і до київського міського голови, до його заступників, профільних керівників комунальних установ, які мають слідкувати за цим процесом. Тому, зважаючи на цей і на багато інших компонентів, зараз війна точиться і за право розмовляти українською мовою на території української держави. Посилюючи її статус, створюючи кращі можливості для її розвитку, дбаючи про виконання державних і місцевих мовних програм, і рішуче діючи в питаннях порушення прав наших співгромадян, ми обстоюємо наші національні інтереси. Тому війна триває і за право розмовляти українською мовою, і за право наших дітей жити у вільній, незламній, сильній державі.
"Ми повинні припинити будь-які дискусії про таку двомовність"
Збільшення кількості цих звернень, це більше що – активна позиція громадян?
З одного боку, це активність громадян, але в той же час, це і ті громадяни, які наполягають на активізації зусиль місцевої влади. Ми розуміємо, що історія з Харковом, це в тому числі й про те, наскільки довго там поширювали важливість збереження двомовності, говорили про захист прав російськомовних. Чим і користувалася російська пропаганда і в 2014 році, і на момент повномасштабного вторгнення. Ми повинні припинити будь-які дискусії про таку двомовність і дбати про захист єдиної державної мови. Аналогічна ситуація і по Одещині. Здавалося, російська пропаганда хотіла здобути свої висоти, але їм це не вдалося ні в 2014-му, ні тепер і не вдасться в майбутньому. Але посилення статусу української мови – це в тому числі про те, щоб депутати місцевих рад, які відповідають за виконання мовного закону, нарешті заговорили українською мовою. І щоби не було засилля російської в телеграм-каналах і на стартових сторінках інтернет-ресурсів, інтернет-магазинів. Щоби не було порушень у сфері обслуговування, освіти, у сфері надання інформації про товари і послуги. Що, на жаль, ми продовжуємо фіксувати і активно боремося з тим, щоб ця статистика кардинальним чином зменшувалася і падала.
Водночас хотів би сказати, що ми активно проводимо інформаційно-роз'яснювальну кампанію. 16 липня набула чинності ще одна стаття мовного закону, яка передбачає обов'язковість виходу друкованих медіа регіонального значення українською мовою. За ці 5 років ми супроводили 8 хвиль набуття чинності окремих статей мовного закону, а це десятки нових позицій, положень, які регламентують обов'язковість української у сфері культури, освіти, обслуговування, екскурсійних можливостей, тощо.
Хочу сказати, що ми активно працюємо з різними органами влади, різними інституціями. І скажімо, в ці дні ми активно взаємодіємо з Державною служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, яка на виконання меморандуму про нашу співпрацю максимально допомагає нам у тому, щоб громадяни України мали гарантоване право на інформацію про товари і послуги, які поширюються на території України. Ми дуже багато зробили для того, щоб посилити позицію української мови про захист прав споживачів України. Донедавна ми мали інформацію на засобах гігієни, на інших товарах, продуктах харчування недержавною мовою. Дуже багато партій гуманітарних товарів заходило недержавною мовою. Було невідомо чи майже невідомо нічого про їхній склад. Тому разом із такими органами, як Держпродспоживслужба і багатьма іншими установами, ми стоїмо на варті захисту мовних прав громадян України і робимо все від нас залежне, щоб закон працював і утверджувалася українська мова.
