Промінь рекомендує: OMANA з треком "Журлива"

Промінь рекомендує: OMANA з треком "Журлива"

Для тих, хто хоче вийти за рамки реальності, гурт OMANA випустив новий трек під назвою "Журлива". Колектив вирішив нагадати своїм шанувальникам, що в сумні та сірі дні також можна зловити яскраві думки та ідеї. 

OMANA — український рок-гурт з тривалою історією. Заснував колектив тернопільський музикант Олексій Богомольний, який свого часу стояв біля витоків відомого українського гурту Vivienne Mort. У 2013-му Олексій створив сольний проєкт Bohomolnyi, який ще за три роки перетворився на повноцінний гурт OMANA. Зараз на рахунку колективу два повноформатні й два мініальбоми. Гурт виконує пісні в стилях пост-ґрандж і альтернативний рок з домішками електронної музики. Лірика й кліпи гурту пронизані темами sci-fi (або наукової фантастики) та містики. Для підкреслення атмосфери своїх пісень OMANA використовує багато ілюстрацій і це їхня візитівка. А все тому, що фронтмен гурту захоплюється коміксами. Як комікси допомагаю йому долати життєві труднощі й навіть писати пісні, а також про новий трек Олексій Богомольний розповів ведучим шоу РанокПро на Радіо Промінь Дмитру Захарченку й Лесі Антипенко.

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото з інстаграм-сторінки omanaband

"Я вирішив відійти від містики, елементів фантастичного в ліриці й писати більш щирі пісні, бо мені здалось, що людям потрібна чесність" 

Привіт. Я з тобою бачився років два тому, коли ви з Даніелою Заюшкіною приходили до нас в ефір. Зараз хочеться звірити годинники й внутрішні компаси: що в тебе відбулось за останній період, якісь внутрішні трансформації, рефлексії? 

Можна сказати, що це був час, коли я вирішив відійти від містики, елементів фантастичного в ліриці й писати більш щирі пісні, бо мені здалось, що людям потрібна чесність. І в містиці є чесність, але це більше як елемент. Ми зустрічались посередині ковіду, а потім вторгнення почалось, і мені хотілось навпаки музикою не лякати людей, а підтримувати. Ось такі, можна сказати, зміни відбулись. 

Вдається? 

Загально мене досі всі вважають оптимістом, тому заряджаю всіх навколо. 

А що стосується твого захоплення коміксами, ти цікавишся графічними романами зарубіжних авторів чи й українських? Бо я відвідую різні книжкові фестивалі, і там з’являються цілі відділи з українськими коміксами. 

Є загальна фраза, що я коміксами захоплююсь. Я дуже сильно заглибився в це в 13-му — 14-му роках. В 2014-му році мені, певно, комікси допомогли втримати здоровий глузд, бо тоді ми ще не вміли читати новини, відфільтровувати, купа всяких вкидів було. А ти відкриваєш комікси, скажімо, DC про Бетмена, і розумієш, що це набагато краще, ніж екранізації фільмів, чи наскільки є глибина. І що приємно для українського саме ринку, що в нас почалась дуже розвиватись саме ця культура. Почались зустрічі тематичні, Comic Con, і видавництва почали нарешті перекладати західні комікси. Уявіть, що навіть у 15-му році ти заходиш в книгарню "Є", кажеш: "У вас є щось про Супермена, Бетмена чи Спайдермена?" А в них нічого не було в той час. І це важко уявити, що на російській мові це все є, а українською не було ліцензійних перекладів. Тепер ситуація виправилась, ринок наповнюється. Так само росте й цвіте український сегмент серед коміксів. Тому що чим далі, тим більше людей долучається. Це непроста задача. Можу сказати, що комікс іноді малюється рік, тому що на розвороті має бути двадцять ілюстрацій, які замінюють нам загальний опис. На комікс кількість ілюстрацій вимірюється тисячами! Тож це процес тривалий. У нас ще немає фабрик, які б малювали, але добре, що багато авторів, і починають навіть на різний смак з’являтись комікси.  А конкуренція веде до зростання якості. 

А ти сам малюєш?

Ні, я малюю, може, схематично.

Всі творці десь черпають своє натхнення. Чи можна сказати, що ти сублімував це захоплення в музику?

Сто відсотків! Скажімо, як я пишу слова? Я уявляю картини. Для мене набагато легше уявити, як щось відбувається, і я просто замість фарб описую це словами. 

"В мене з’явилась думка, що би було, якби ми поєднали Івасюка і Soundgarden, The Beatles, Black Sabbath. Взяти від них похмурість і змішати з мажорністю Івасюка"

Тоді виникає логічне запитання з приводу пісні "Журлива". Які тут були візуальні образи або взагалі яка історія закладена?  

До речі, цю пісню я придумав під час зйомок "Демонів" акустичних, з якими я був у вас останній раз із прем’єрою. Я собі подумав, що коли робиш багато пісень, постійно дивишся на західних виконавців. От я виріс на Nirvana, Soundgarden, на піснях Майкла Джексона, вивчив це все, а до себе — почерпнув щось від ВВ, Океану Ельзи, але подумав, що якось мало, і з’явилась "Журлива". В мене з’явилась думка, що би було, якби ми поєднали Івасюка, от як він пише. А він дуже любив часту зміну акордів, хто грає на гітарі, знає, що Івасюк — не на трьох-чотирьох акордах, там постійні зміни ідуть. І взяти, скажімо, Soundgarden, The Beatles, Black Sabbath. Взяти від них похмурість і змішати з мажорністю Івасюка. Оце так було музично. 

А по словах — це якась рефлексія, коли є безтурботне дитинство, ти їдеш в село до бабусі, і ще згадуєш, як в селах ці бабусі співали. Пісні, до речі, в більшості були сумні.  От вони зберуться, наспіваються сумних пісень, а потім їм стає легше. Можна сказати, оце все в мене об’єдналось у пісню "Журлива". 

Слухати пісню "Журлива" гурту OMANA, як і багато інших прем’єр, можна в плей-листі "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.