"Від лагідної українізації до наступальної" ― Кремінь про виконання мовного закону

"Від лагідної українізації до наступальної" ― Кремінь про виконання мовного закону

Протягом 2023 року до Офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3692 звернення від українців щодо порушення мовного законодавства. Також було попереджено й оштрафовано низку держслужбовців за відповідні порушення. Про це повідомив Українському Радіо Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, розповідаючи про оприлюднений днями звіт за 2023 рік. За його словами, звернення стосувалися різних сфер, зокрема інтернет-представництв, реклами, вивісок, сфери освіти, охорони здоров’я, обслуговування, органів влади та інформації про товари та послуги. "Ми зацікавлені, щоб українська мова стала наскрізною для наших міжнародних договорів, зокрема просимо Кабінет міністрів забезпечити переклад та опублікування державною мовою міжнародних договорів України. А також ми виступаємо за затвердження державної програми співпраці із закордонними українцями. Таких осіб десятки мільйонів, це трудові мігранти або вимушено переміщені особи з початку повномасштабного вторгнення РФ. Ми не можемо собі дозволити не тримати з ними зв’язок", ― наголосив Тарас Кремінь.

0:00 0:00
10
1x

 

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Фото: Укрінформ 

Наскільки позитивною є динаміка поширення української мови в усіх сферах нашого життя?

Четвертий річний звіт про стан виконання закону про мову є унікальним у різних аспектах. Ми змогли об’єднати зусилля усіх органів місцевого самоврядування, які минулого року плідно попрацювали, щоб української мови було більше в усіх сферах суспільного життя. Протягом 2023 року на адресу Секретаріату із захисту державної мови надійшло 3692 звернення. Ця цифра дає чітке розуміння, у яких сферах зафіксовано найбільше порушень, яких заходів стосовно порушників було вжито та яка профілактична робота здійснюється, щоб таких порушень не було. Протягом року ми спільно з місцевою владою затвердили понад пів сотні місцевих  програм, а загалом таких програм у нас 104. З моменту повномасштабного вторгнення організовано понад пів тисячі мовних курсів та розмовних клубів. Сфери, де й досі відбуваються порушення, це мова інтернет-представництв, тобто відсутність стартової сторінки українською мовою ― 27%, сфера обслуговування ― 17%, зовнішня реклама та вивіски недержавною мовою ― 15%, а також в органах влади зафіксовано 5% порушень мовного закону, на жаль. Це стосується деяких мерів, заступників міських голів, депутатів місцевих рад, які продовжують виконувати свої службові повноваження, використовуючи недержавну мову. Ми складаємо про це відповідні акти і проводимо заходи державного контролю або накладаємо санкції у вигляді попереджень чи штрафів.

Минулий рік був доволі успішним у нашій співпраці з Кабміном та Верховною Радою України. 15 березня 2024 року з подання Міністерства культури та інформаційної політики було затверджено державну мовну програму, яка передбачає створення мережі безоплатних державних мовних курсів, підвищення якості викладання української мови у закладах освіти, збільшення контролю за дотриманням мовного законодавства. Спільно з Національної комісією зі стандартів державної мови, яка традиційно проводить іспити на рівень володіння державною мовою, розроблено і перебуває на громадському обговоренні стандарт "Українська як іноземна". Нацкомісія також працює над термінологією, зокрема правничою, і напрацьовує варіанти удосконалення Українського правопису, затвердженого навесні 2019 року. Сьогодні вже 5 років, як ми користуємося цією редакцією Правопису, але контроль за його виконанням має бути посилений. Цю рекомендацію ми оприлюднили в річному звіті.

Завдяки взаємодії з відповідними комітетами Верховної Ради було підготовлено блискучий Закон України про медіа, який дає нові можливості для утвердження української мови в інформаційному просторі. Крім того, ми сприяли ухваленню та вдосконаленню Закону про захист прав споживачів та спільно працювали над Законом про деколонізацію топонімії: проєкт відповідної постанови готовий до голосування у Верховній Раді, у документі зафіксовано понад 200 таких назв. Серед інших важливих рішень, до яких ми долучилися, Закони України про національні меншини, якими було враховано рекомендації Венеціанської комісії, а також Закон про рекламу, де визначено обов’язкове застосування української мови у рекламі. Хочу згадати і вдосконалений Закон про громадянство, за яким відтепер для набуття громадянства необхідно скласти іспити з історії України та на володіння Конституцією України. Завдяки тому, що ми змогли отримати збалансований варіант Закону про нацменшини, Євросоюз 15 грудня 2023 року розпочав переговори про вступ України до ЄС. Це дуже важливо в контексті нашого євроінтеграційного процесу.

Які країни найбільш зацікавлені готувати фахівців із викладання української мови як іноземної?

Для того щоб українська мова була доступною в усьому світі, ми в першу чергу працюємо над тим, щоб вона була доступною тут. З-поміж сотень локацій та розмовних клубів ми змогли відкрити курси і для військовослужбовців. Нещодавно 150-й навчальний центр Сил ТРО ЗСУ відчинив двері для проєкту "Єдині".

Щодо української за кордоном. На початку великої війни величезна кількість школярів разом із батьками виїхали до країн Європи та Америки. І звісно, місця компактного перебування українців потребували і потребують якісної української освіти. Міністерство освіти розробило необхідний стандарт українознавчої компоненти, що включає українську мову та літературу, історію та захист України. Але без реальних інвестицій, відповідної державної програми та цілого корпусу педагогічних працівників розвивати українську за кордоном буде дуже складно.

У звіті ми оголосили концепт переходу від лагідної українізації до наступальної. Але прошу не сприймати це як щось вороже. Наголошую на тому, що Закону про мову вже 5 років. Ми мали 7 хвиль імплементації мовного закону, фактично кожні пів року нова стаття набувала чинності ― сфера освіти, обслуговування, медіа, культури тощо. За ці 5 років ми змогли набрати достатньої швидкості у своїй роботі, на нашу адресу продовжує надходити величезна кількість звернень і скарг. І цього часу було достатньо для того, щоб удосконалити свою українську, поліпшити рівень спілкування, знайти мовні курси, скласти іспит та вільно володіти державною мовою. Такого переходу на українську, як зараз, не було за всі роки незалежності. 17 липня набуває чинності стаття Закону про медіа, яка передбачає не менше 90% матеріалів в інформаційному просторі українською мовою. Ми бачимо, що цей відсоток окремі телерадіоорганізації навіть перевиконують. Суспільне ― це майже 100%.

Ілюстративне зображення з відкритих джерел

Чи зберігається російська мова як предмет у школах?

Ця статистика є незначною. За останні два роки у 100 разів зменшилася кількість здобувачів освіти, які навчалися російською мовою або вивчали російську як окремий предмет. На всю Україну зараз залишається трохи менше тисячі таких учнів у кількох областях. За нашими даними, це 768 здобувачів освіти, йдеться про декілька шкіл і 45 класів у Харківській та Дніпропетровській областях. Це дані станом на початок навчального року, можливо, протягом цього часу щось змінилося. Хотів би наголосити, що ми не боремося з російською мовою, а боремося за утвердження української мови. Щоб вона була в кожному куточку України, кожному класі, на кожному телеканалі, книжковій полиці та на кожній театральній сцені.

Для того щоб українська мова розвивалася й надалі, хочу акцентувати на кількох принципово важливих моментах. Ми зацікавлені, щоб українська мова стала наскрізною для наших міжнародних договорів, зокрема просимо Кабінет міністрів забезпечити переклад та опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою станом на день набрання чинності мовним законом. А також ми виступаємо за те, щоб була затверджена державна програма співпраці із закордонними українцями. Таких осіб десятки мільйонів, вони мають статус закордонних українців, це трудові мігранти або вимушено переміщені особи з початку повномасштабного вторгнення РФ. Ми не можемо собі дозволити не тримати з ними зв’язок.