Ілюстративне фото: bank.gov.ua
Сукупність чинників
Нацбанк прогнозує сповільнення темпів зростання економіки України. Які причини?
Якщо говорити саме про зростання економіки, то прогнозується позитивна динаміка, але з меншими темпами. І тут сукупність чинників, пов'язаних і з ситуацією на фронті, і з ударами по об'єктах енергетичної інфраструктури, які завдає Росія. Плюс обмеження на кордонах, які виникли у результаті блокування.
Як саме ці фактори вплинули на нашу економіку?
Якщо йдеться про ракетні обстріли, то, по-перше, зменшується фізичний обсяг продукції, яку виготовляють електростанції. І електричної, і теплової. Таким чином, є фізичні втрати. На щастя, ці удари почалися вже навесні. Але в осінньо-зимовий період вони будуть значно відчутніші, бо потрібно буде вирішити, яким чином забезпечити населення теплом і електроенергією. І якщо говорити про електроенергію, то ми будемо змушені, особливо у пікові години, збільшувати обсяг імпорту електроенергії з країн ЄС. Щодо кордонів. Якщо фізично ми не маємо змоги експортувати продукцію у тих обсягах, які ми можемо і імпортувати сировину, комплектуючі, готову продукцію, то це теж призводить до скорочень економіки, виробництва товарів і послуг.
Що відбувається з тією продукцією, яку українські підприємці не можуть реалізувати?
Аграрна продукція залишається на внутрішньому ринку. Вона знаходиться на складах, або її реалізовують у межах України за нижчими цінами і з меншими доходами підприємств. Відповідно прибутки, сплата податків зменшуються.
Індекс споживчих цін – це "середня температура по палаті"
Нацбанк каже, що інфляція у березні цього року зросла лише на 3,2% і це значно нижче його прогнозів. Що, на вашу думку, цьому сприяло?
Йдеться про річний показник, тобто рік до року. Але почну з того, що я дуже обережно ставлюсь до інфляційних показників, які дає Держстат. Бо Нацбанк оперує не власними даними, він не веде цю статистику, він лише коментує цифри, які дає Держстат. Питання в тому, що я і в більш кращі часи вельми скептично ставився до індексу споживчих цін, тому що це "середня температура по палаті". Я не хочу вдаватися у методологічні особливості, але я ставлюсь скептично до того показника, який оприлюднюється Держстатом. Це не значить, що він не показує певну тенденцію. Тенденція очевидна – зростання цін сповільнюється. І в першу чергу це пов'язано з тим, що у нас більш-менш стабільний курс долара, завдяки тому, що нам активно надають зовнішню допомогу і в Нацбанку є можливості підтримувати стабільність національної валюти. Плюс до того, у нас є велика частина аграрної продукції, яка залишається в Україні і не може експортуватися. Відповідно, ціни на неї нижчі, ніж потенційно могли би бути. Плюс уряд залишає стабільні ціни на комунальні послуги. Це теж ситуацію стабілізує. Ми зиму пройшли зі стабільними цінами на комунальні послуги і на електроенергію. Зараз є очікування, що можливо із червня, можливо із осені, відбудеться зростання цін на електроенергію. Ми будемо змушені її імпортувати, відповідно, вона може бути суттєво дорожча, ніж та електроенергія, яку ми потенційно мали б виробляти на власних електростанціях, частина з яких, на жаль, зараз зруйновані.
Сезонний фактор
Яку роль зіграв сезонний фактор щодо продуктів?
Сезонний фактор має певну циклічність зростання і зниження цін. У період весни-літа ціна завжди, якщо і зростає, то значно меншими темпами, ніж в осінньо-зимовий період. Тому що в цінах значна частина – продукти харчування. А аграрна продукція у цей період дешевшає, порівняно із осінньо-зимовим періодом. Тому цей фактор доволі суттєво впливає. Тобто, весною і літом ми бачимо зниження цін на певну частину агропродукції. Це ми говоримо про городину, фрукти, яйця, молоко. З початком осінні ціна на цю продукцію починає зростати. Наскільки суттєвим це може бути зростання, знову ж таки, залежить від сукупності факторів. Але, якщо ситуація залишатиметься стабільною, принаймні тою мірою, в якій вона може бути стабільна під час війни, то це зростання буде не суттєвим.
Яка ймовірність підвищення цін на електроенергію і як це позначиться на цінах?
Це точно позначиться на цінах за будь-яких обставин, чи буде зростання цін на електроенергію для населення чи не буде. Тут потрібно розуміти, що якщо зростають витрати підприємств на придбання електроенергії, яку, наприклад, імпортують, то відповідно, вони змушені перекладати свої витрати на кінцеву продукцію. І якщо вона пов'язана із кінцевим споживанням населення, то, звісно, ціни на неї зростають, навіть якщо не йдеться про пряме зростання цін на електроенергію для населення. Якщо брати населення, то поки уряд не ухвалив рішення про зростання цін, маючи на увазі, що в літній період ситуація більш стабільна. Плюс у нас стабільно працюють зараз атомні електростанції.
Кушнірук Борис. Фото: facebook/Borys B Kushniruk
До половини всієї валюти на міжбанку продається НБУ
Курс гривні впливає насамперед на вартість імпортних товарів, і тут Нацбанк планує наймасштабніші валютні послаблення. Що це означає? До чого нам готуватися?
Я вже казав, що я критично ставлюся до того, що дає Держстат і коментувань у зв'язку із цим рішень Нацбанку. Але ситуація із курсом для мене ще більше неприйнятна. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній момент курс повністю залежить від Нацбанку. Від 30% до половини всієї валюти, яка реалізується на внутрішньому міжбанківському ринку, продається Національним банком. Відповідно, якщо все залежить від Нацбанку, то населення і бізнес має розраховувати на повну прогнозованість ситуації з точки зору, що буде з курсом. Для цього я пропонував, щоб це не Нацбанк визначав у ручному режимі, який ніхто не розуміє. А щоб він визначив для себе річний показник девальвації, який він вважає прийнятним, в тому числі, для забезпечення інфляційної стабільності. І після того проводив планову, прогнозовану девальвацію гривень. Наприклад, ви хочете провести девальвацію на 6% за рік. Значить, ви повинні кожен місяць на 0,5% проводити девальвацію. Тоді це буде прогнозовано для бізнесу і для населення. І тоді, якщо ця девальвація буде не суттєва, то вона не впливатиме на поведінку і населення, і бізнесу. І ситуація буде прогнозована і передбачувана. Якщо ж цього не робити, то це об'єктивно породжує можливість для зловживання і корупції. І, знову ж таки, невизначеність для бізнесу, що буде далі. Тому я вважаю таку ситуацію, як зараз, вкрай неприйнятною. В умовах війни, коли не діють суто ринкові механізми курсоутворення, ця ситуація не дуже добра.
Валютних надходжень достатньо
Чи достатньо у нас золотовалютних резервів, щоб підтримати курс гривні у випадку сильних коливань?
Коливання на ринку можуть бути. Але слід розуміти, що до половини валюти на ринку продається Нацбанком і курс повністю залежить від нього. На сьогоднішній момент завдячуючи допомозі, яку надають нам країни Євросоюзу, США, Канада і інші країни, плюс допомога від ЄС, МВФ і Світового Банку, цих валютних надходжень достатньо для стабільної ситуації. Тобто у Нацбанку багато можливостей, продаючи валюту, підтримувати курсову стабільність. Тому тут ситуація на сьогодні добра. Враховуючи, що вже визначилася ситуація із допомогою з боку США, на сьогодні ми точно розуміємо, як ми будемо проходити цей рік, і навіть певну частину наступного року, з точки зору валютних надходжень в країну і з точки зору ситуації на валютному ринку, в тому числі.
"Туман війни"
Станом на зараз, які ще ризики для української економіки залишаються?
У першу чергу – невизначеність на фронті. Якщо російський наступ посилиться, наприклад, на той же Харків, то це безперечно може викликати невизначеність, якщо навіть не паніку з боку населення. І це є найбільш суттєвим фактором. Плюс до того, Росія може завдати ударів по атомних станціях. Із великою ймовірністю, вони не призведуть до витоку радіації, але суттєво пошкодити ці станції вони можуть. Відповідно, це може призвести до суттєвих проблем в економіці. Тому ця невизначеність, пов'язана із війною, яку ще називають "туманом війни", призводить до того, що ситуація суттєво залежить від того, що відбувається на фронті.
