Ілюстративне фото УНІАН
Допомога від США – це не просто сигнал
— Останнім часом ми вкотре спостерігаємо поступове зростання курсу долара в Україні. З чим це пов'язано і як діяти українцям?
Якщо відкрити графік курсу долара до гривні, то можна побачити його стабільний тренд на послаблення гривні, або, як ми звикли говорити, зростання долара. Він почався ще з початку лютого. На мій погляд, передумовами для цього все ж таки були певні "непорозуміння", м'яко кажучи, з отриманням чи не отриманням Україною міжнародної фінансової та військової допомоги з боку деяких міжнародних партнерів. Ці передумови розпочалися ще в листопаді 2023 року. І, відверто кажучи, така сезонна волатильність, яку ми зазвичай спостерігали без таких подій, змінилася. Бо до позавчорашнього дня ми до кінця не розуміли, а може вже і не сподівалися, що США можуть у короткостроковій перспективі проголосувати законопроект у Палаті представників Конгресу. Голосування таки відбулося. І що найцікавіше, цей сигнал прямої залежності до української гривні немає. Але ми зразу побачили, що, починаючи від суботи, готівковий курс гривні до долара опустився практично на 20 копійок. Тобто він відкотився від позначки 40. І я думаю, що цей і наступний тиждень він буде відкочуватися. Чому? Тому що у нас з'явилася чітка перспектива визначеності. Бо цих пів року, від жовтня до березня, ми жили в доволі серйозній невизначеності. І це все відбивалося на багатьох фронтах, передусім на нашому військовому фронті.
Андрій Дубас. Фото: ФБ-сторінка "Асоціація Українських Банків - АУБ"
Допомога від Сполучених Штатів – це не просто сигнал. Це кошти. Але я можу навести іншу аналогію. У період невизначеності з боку США щодо військової та фінансової допомоги на суму 60 млрд доларів, дуже активно включилися інші наші союзники з європейських країн і навіть зі Сходу. Якщо не помиляюсь, Японія мала величезний транш допомоги Україні у 1 кварталі 2024 року. А також деякі скандинавські та інші держави ЄС прямими фінансовими вливаннями підтримували нашу країну. І можна подивитися на один простий показник – золотовалютні резерви України. На початку року вони становили близько 37 млрд доларів. І це об'єктивно, бо йшли витрати, розрахунки бюджету і так далі, тобто витрачалися кошти в тому числі з цих золотовалютних надходжень. А зараз у нас є 43 млрд доларів. Тобто фактично до нас надходження надійшли. І, наприклад, для бюджету, для уряду, якщо в певний період є трошки вищий курс гривні до долара, наприклад, 40 чи 40,1, то тоді, коли Нацбанк обмінюватиме іноземну валюту, гривні буде більше і уряд зможе гривнею активніш розрахуватися по своїх витратах. Тобто я думаю, що, незважаючи на те, що США вже проголосували на першому етапі підтримку України, в цьому завищенні курсу гривні до долара може бути і ситуативне використання урядом цього моменту.
— Ситуативне використання чи штучно створене урядом?
Я думаю, що використання ситуації. Уряд не встановлює курс долара. У нас є дві інституції – Міністерство фінансів, яке відповідає за видатки, за формування держбюджету, і є Національний банк. І вони один одному абсолютно не є указом. Чи вони координують свої дії? В якихось питаннях, напевно, так. Але чи вони можуть координувати свої дії для того, щоб тимчасово затримати курс, щоб уряд міг скористатися цим? Найімовірніше, ні.
"Це шанс на перемогу"
— Наш слухач нам написав: "на мою думку, курс долара відпустили, аби на торгівлі ним заробляли одиниці у верхах і спекулянти. Державі вигідно всю міжнародну допомогу продати дорожче, аби закрити бюджетні видатки, а от населення у більшості постраждає". Що ви відповісте?
Я вам більше скажу. Слухач, не те, що має рацію, я підтверджую його твердження. 2022 року, особливо у 1-му, 2-му і половина 3-го кварталу, тобто майже до серпня, в Україні суттєво впали доходи державного бюджету, просто кардинально впали. І кардинально виросли витрати бюджету на оборону, на потреби військові. І цих 2,5 квартали 2022 року у нас не було такої фінансової підтримки, взагалі йшла мова тільки про перспективи фінансової допомоги України, щоб ми могли підтримувати цей розрив у держбюджеті. І тільки із серпня вона почалась. То я вам скажу, що у цей період часу було додатково випущено спочатку 400 млрд гривень, а потім 200 млрд гривень. Чи це ослабило гривню? Безперечно. І ми це побачили влітку. Перед вторгненням курс був зафіксований на позначці 29,7, а потім у червні або в липні Національний банк зафіксував його на позначці 36,56. Тому це такий опосередкований податок, який заплатили усі українці за те, щоб ми могли цими гривнями розрахуватися із військовими і з якимись соціальними речами. Тому так. У нас зараз державний бюджет збирає половину доходів, а витрат має повну вартість. І щоб покрити цю різницю, ми сподіваємося на коаліцію міжнародних партнерів, які погодилися нам допомогти вистояти у цій війні. Тому тут немає ніякої новизни. Але те, що ми маємо величезну групу країн, які готові йти із нами разом і стояти проти сьогоднішнього всесвітнього зла – це шанс на перемогу. Тому що без цього важко навіть спрогнозувати якісь кордони, цифри курсу чи чогось, які могли би бути без цього. Це були б просто нереально інші умови. Тому на сьогодні ми маємо коаліцію партнерів, які дають Україні фінансову допомогу, щоб покривати різницю в бюджеті. Так, вони ставлять вимоги щодо реформ, щодо боротьби з корупцією тощо. Це нормально. А з іншого боку, є військова допомога. І слава Богу, що нарешті один із провідних наших союзників (США – ред.) усе-таки зрозумів цю екзистенційну проблему і проголосував.
Пара євро-долар "живе своїм життям"
– А щодо курсу євро. Наскільки він у нас зростав останнім часом?
Узагалі пара євро-долар мають свою кореляцію. У певний період це було 1 до 1,2. Був навіть один період, коли євро було нижче, ніж долар. Здається, під час пандемії. Тобто вони "живуть своїм життям". Тому що є Федеральна резервна система США, яка своїми інструментами регулює вартість долара. І Європейський Центробанк, який це робить відносно євро. Тому Україну я б тут не прив'язував.
КОНТЕКСТ
Палата представників Конгресу США 20 квітня проголосувала за законопроєкт щодо надання фінансової та військової допомоги Україні на суму понад 60 мільярдів доларів. "За" проголосували 311 конгресменів, "проти" – 112. Документ збираються розглянути в Сенаті Конгресу США як зміни до сенатського законопроєкту про міжнародну допомогу США, який був ухвалений у лютому нинішнього року. Це спростить затвердження пакету допомоги Україні в Сенаті. Лідер демократичної більшості у Сенаті США Чак Шумер повідомив, що ця палата Конгресу голосуватиме за законопроєкт сьогодні, 23 квітня. Президент США Джо Байден запевняє, що відразу підпише ухвалений обома палатами Конгресу документ.
