Михайло Непран. Фото: gmk.center
Економіка – цікава наука
— У звіті Національного банку України "Макроекономічний та монетарний огляд. Квітень 2024" йдеться про те, що втрати імпорту в лютому через блокаду кордонів для України становлять до 400 мільйонів доларів. Щодо динаміки імпортно-експортної галузі – рухи уповільнилися чи все ж у нас є товари, які активно надходять і дають прибуток, а є низка товарів, які, навпаки, вивозяться або завозяться з великими перешкодами, впливаючи на економічні показники?
Національний банк навів певну статистику. Вони працюють досить професійно, хоча особисто я не завжди з ними згоден. Наприкінці минулого року вони чомусь прогнозували на початку року стрімкий ріст вартості продуктів харчування. Хоча на мою думку, і згодом життя показало, що його не відбулося. Тому, коли зараз вони наводять такі втрати від імпорту, не зовсім зрозуміло, про які саме втрати йдеться. Це втрати від імпортерів, які не завезли сюди товар, не продали і з точки зору бізнесу втратили? Чи втратив бюджет України, враховуючи, наприклад, що при експорті експортери в бюджет практично нічого не платять напряму. А опосередковано потім гроші повертаються через податки та заробітні плати. А імпортери, на відміну від експортерів, платять: платять за мито, якщо воно є, платять ПДВ. Тому, на мою думку, для того, щоб оцінити вартість бізнесу, який займається імпортом, потрібно бачити їхні контракти, бачити їхню статистику тощо. Але вони не завжди хочуть це надавати, посилаючись на комерційну таємницю. Хто вам скаже, скільки не завезли імпортних автомобілів чи імпортного коньяку, і які від цього були втрати? Швидше за все, вони порахували ті платежі в бюджет, які не надійшли в результаті того, що була блокада, і імпортери не змогли вчасно розмитнити і заплатити гроші, які вони повинні були б заплатити. На мою думку, йдеться саме про цю цифру.
— Наразі, на ваш погляд, в ситуації з імпортом-експортом де відбулися просідання, а де, навпаки, ми відчули зростання?
Економіка – цікава наука, в ній багато процесів мають відтермінування. Їх можна зрозуміти лише через певний проміжок часу. От вони навели дані, що бюджет не отримав 400 мільйонів. А це багато чи мало? Це погано чи добре? Звісно, можна сказати – звичайно погано. Бюджет отримав би гроші, а так цього не відбулося. Якщо говорити в прямолінійній площині, де 2+2=4, то звісно погано. Але якщо говорити більш стратегічно з економічної точки зору, то, як люблять говорити зараз, не все так однозначно. Чому? Тому що, якщо не привезли імпортний товар, наприклад польське молоко, кефір, сири, які не потрапили на український ринок через блокування кордону, значить їхнє місце зайняли українські виробники. Ми ж не бачимо зараз, щоб молочні полки були порожніми. Вони повні! Що хочеш – обирай. Українських виробників вдосталь. Українські сировари почали більше виробляти сиру. Дефіциту продуктів немає. Це свідчить про те, що коли не приїхало імпортне, місцевий виробник посів його місце. А це означає, що ми з вами купили українське молоко чи мир, виробник отримав гроші, розрахувався з селянами, які поставляли йому молоко, виплатив своїм працівникам заробітну плату, які пішли в магазин і купили далі товар, а також сплатив податки, які надійшли в бюджет України.
Тому, коли ми говоримо, що бюджет щось не отримав, якщо можна щось порахувати, то за всім цим є ще наслідки, які поки що не видно і порахувати їх поки важко. Важко поки сказати, наскільки більше отримав бюджет за рахунок того, що більше української продукції з’явилося на полицях, і відбулося імпортозаміщення. З точки зору нашої національної економіки, це на краще. Ми можемо дивитися на цифри, але нам потрібно включати аналітику. Може виявитися, що не все так погано, як здається на перший погляд.
Аграрною продукцією ми можемо себе забезпечити практично на 100%
— Але ж є групи товарів, які ми не можемо замінити. Які товари ми втратили в імпорті, і це відчутно на ринку?
На превелике щастя, аграрною продукцією ми можемо себе забезпечити практично на 100%. Як кажуть працівники торгових мереж, борщовий набір Україна виробляє сама собі. У нас є все для того, щоб зварити борщ. Хліб, молоко, м'ясо, крупи – все це Україна виробляє сама. Все, що завозилося, було люксівського асортименту. Наприклад, це коньяки. Хоча українські виробники потрапили в зону бойових дій на півдні України, українські вина та українські коньяки купити можна. Морепродукти із північної Європи, лосось чи сьомга, також потрапили до цього переліку. З іншого боку, з’явилася заміна через Румунію та інші країни.
Більш важливе і стратегічне, та про що говорили наші кондитери – це какао, яке, на жаль, в Україні не росте, воно росте в Африці. А без какао ви не зварите шоколаду. У кондитерів були проблеми через ці перебої, що негативно впливало на ритмічність їхньої роботи. З іншого боку, я минулого тижня дізнався, що наші виробники шоколаду зайняли третє місце в Європі по експорту. При чому, після таких титанів, які декілька століть виробляють шоколад – Швейцарії та Бельгії. Їхній шоколад вважається найкращим в світі. Наші виробники курятини однієї з фірм займають 1% європейського ринку цієї продукції. Багато це чи мало? Це 300 мільйонів євро на рік. Тобто ці процеси постійно змінюються, але критичного нічого немає. Полиці наших магазинів не порожні. Головне, щоб були гроші, був мир і спокій.
— Яка ситуація на експортному ринку? Ми чули про зростання нафтопродуктів, окремої хімічної продукції. Йдеться тільки про ці групи товарів, чи йдеться про зростання експорту загалом?
Наш експорт стояв і з ним були проблеми, коли було блокування Чорного моря. З іншого боку, була дуже негарна історія з сусідами-поляками, де певні політики використовували українську карту для розіграшу своєї внутрішньої ситуації. Але вчора я дізнався новину, яка мене приємно потішила. З порту Великої Одеси вийшов в море великий корабель, який вивіз 200 тисяч тонн збіжжя. Це колосальні обсяги, які їздили до початку війни. Тобто судоходні компанії, експортери і покупці зерна починають більше довіряти нашим можливостям забезпечити безпеку судноплавства. З портів Дунаю йдуть невеликі обсяги – 3-5 тисяч тонн. І вони далеко від берега не відходять. А з Великої Одеси вийшло вчора 200 тисяч тонн: це 2 тисячі 5-тонних машин, які стояли в черзі на українсько-польському кордоні.
Корабель, перш ніж вийти в море, насамперед повинен бути застрахований. Якщо корабель не застрахований, жоден судновласник свій корабель не випустить в умовах Чорного моря, де йде війна. Ходили невеликі кораблі – 5-10-20 тисяч тонн. Грубо кажучи, якщо з ними щось трапиться, то фінансові збитки будуть не такі великі. А якщо вийшло 200 тисяч – це означає, що є розуміння хорошої безпеки і можливість більше перевозити. І тепер 2000 машин на польському кордоні стояти в черзі не будуть. А важливість українсько-польського кордону відтепер буде падати. І тоді вже з поляками і нам можна буде говорити дещо по-іншому.
Зараз товари йдуть, в основному, через Румунію і Молдову
— Україна побудувала кілька шляхів, щоб обійти блокування українсько-польського кордону. Хоча транзит товарів через Польщу був би дешевшим. Щодо якої групи товарів використовуються зараз маршрути в обхід українсько-польського кордону? Скільки на цьому втрачають держава, компанії, які експортують або імпортують і ми, споживачі?
Зараз товари йдуть, в основному, через Румунію і Молдову. Товари через цей об’їзд здорожчали на 8-10%. Йдеться про продукти харчування, які завозилися через Польщу. Тому звичайно, українсько-польський кордон для нас важливий. Це стосується насамперед товарів із Західної Європи. Через Румунію в основному йдуть товари із Туреччини, Болгарії, Греції. На внутрішньому ринку радикально ці процеси на ціни не вплинули. Звичайно, є певні коливання. Але тепла гарна весна сприяє тому, що дехто вже й городи посадив. Тож скоро буде своя молода картопля. А дорожчають тільки ті товари, які пов’язані з імпортом – риба, морепродукти, хамон. Але це для нас не критично.
