Ольга Герасим'юк: Інтернет переповнений мовою ворожнечі

Ольга Герасим'юк: Інтернет переповнений мовою ворожнечі

Найбільше ми спостерігаємо мову ворожнечі й нетерпимості в онлайн, констатувала Українському Радіо голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк. Вона прокоментувала результати проведеного Національною радою з питань телебачення і радіомовлення дослідження щодо виявлення мови ворожнечі. За словами Ольги Герасим'юк, українські медіа нині демонструють загалом позитивну динаміку з даного питання. Натомість інтернет переповнений мовою ворожнечі. Зокрема, Ольга Герасим'юк звернула увагу на месенджер телеграм. На її думку, телеграм – це проблема цифрової епохи, "коли ми можемо мати джерела інформації ледь не з праски".

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

 

— Нещодавно Національною радою з питань телебачення і радіомовлення був започаткований проєкт "Компетентні медіа – демократичне та толерантне суспільство", в рамках якого відбувся круглий стіл, на якому медійники, представники державних органів та громадських організацій обговорили тему запобігання в медіа проявам ворожнечі та дискримінації за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю. Які проблеми існують нині? Які висновки були озвучені на круглому столі?

Проєкт, про який ви щойно згадали, охоплює підходи до утвердження рівного висвітлення життя нашого суспільства в медіа не лише в цій темі. Йдеться про 5 вразливих груп. Минулий круглий стіл ми присвячували толерантності за національною ознакою, за релігійною приналежністю і толерантності до осіб з інвалідністю. А цю зустріч ми присвятили темі запобігання в медіа проявам ворожнечі та дискримінації за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю. І що прикметно: зареєструвалися для вивчення цієї теми близько 100 медіа, серед яких не лише центральні ньюзруми, а й регіональні канали. І це дуже важливо, адже ми багато говоримо про те, що Конституція всім забезпечує рівні права, що нікого не можна ображати. Але ця боротьба триватиме довго, попри те, що ми змінюємося. Ця проблема актуальна не лише для України, а й в усьому світі у медіа. Хоча, звісно, різні суспільства мають різний рівень толерантності.

— Національна рада з питань телебачення і радіомовлення робила дослідження щодо виявлення мови ворожнечі. Яких висновків ви дійшли?

Наші медіа нині демонструють позитивну динаміку. Часом від ворожої деструктивної лексики, стилістики чи риторики наші медіа перейшли до нейтральної інтонації. Звісно, трапляються помилки і стереотипи, пов’язані з певною історичною спадщиною. Для нової генерації медійників, яка б розуміла правила руху в суспільстві, потрібна велика просвітницька робота. Найбільше ми спостерігаємо мову ворожнечі й нетерпимості в онлайн. А саме інтернет займає нині велику частку споживання інформації, і він переповнений сьогодні мовою ворожнечі. Але ми не лише констатуємо це. Ми вже не раз зверталися за поданням Уповноваженого з прав людини до різних платформ про співпрацю. Зокрема, ми звернулися до YouTube щодо звільнення їхнього ефіру від певних токсичних сюжетів. Також ми звернулися до тiкток, до фейсбук та інших платформ про підписання меморандуму та можливість обговорення видалення мови ворожнечі. Ми зверталися й щодо конкретних сюжетів. Це були приклади ромофобії в телеграмі, який є анонімним, і з ним найважче працювати.

— Якщо онлайн-медіа вже належать до традиційних медіа і мають принаймні авторів публікації, то телеграм з його надміром анонімних каналів – це мова ворожнечі в своєму найяскравішому вираженні. Що з ними робити?

Насамперед, хочу дещо зауважити щодо вашої тези, мовляв, онлайн стали традиційними медіа. Буквально минулого року, коли ми боролися за ухвалення Закону про медіа, саме в частині онлайн була шалена боротьба за те, щоб до них не була запроваджена регуляція. Це називали і боротьбою зі свободою слова, і цензурою. Це недаремно було. Адже ми бачимо, що саме там відбувається наша реальність. Але медіа в онлайн – не всі, а тільки ті, хто зареєстрований як медіа. І у нас вже, до речі, багато таких прикладів. Ті онлайн-ресурси, які подають до нас заяву про реєстрацію, отримують статус медіа. У нас уже багато таких реєстрацій, і навіть чотири телеграм-канали. Більше того, для зареєстрованих онлайн-медіа є певні державні преференції, вони, наприклад, захищені законом і мають переваги перед іншими. Також саме зараз створюється орган співрегулювання, який буде співпрацювати з регулятором у всій регуляції того, що відбувається в інформаційному просторі. Кожен вид медіа може взяти участь в цьому органі. Ми зараз приймаємо заявки, і в онлайні є багато місць.

Ольга Герасим'юк. Фото: ФБ-сторінка Ольги Герасим'юк

А щодо телеграм – це проблема цифрової епохи, коли ми можемо мати джерела інформації ледь не з праски. Ми маємо стільки девайсів, що нам часом не потрібні ні радіо, ні телебачення. Телеграм – анонімна платформа, як така. Ми не раз зверталися до них, щоб розуміти, з ким ми взагалі говоримо? Ми здогадуємося, де, хто сидить, і хто цим керує. І це також велика проблема у світі, який приймає телеграм. Ним користуються російськомовні споживачі, які живуть в Європі. І Європейський союз уже також зацікавився цією платформою. В ЄС є великий перелік платформ, які регулюються, і до них є певні вимоги щодо етики, боротьби з дезінформацією, мовою ворожнечі. Це великі платформи, до яких ми теж написали листи. Вони всі подали про себе відомості, і є підозри, що телеграм подав (якщо подавав) про себе занижені цифри. І тому вони не увійшли до цього переліку великих платформ. Це питання нині дуже досліджується. Нещодавно я була в Польщі на спеціальному круглому столі щодо дезінформації. Наші колеги з Естонії представили презентацію, в якій довели, що телеграм необхідно регулювати. Коли він потрапить до цього переліку, безперечно, будуть вжиті заходи, і аноніми будуть виявлені. Хоча я не маю впевненості в цьому. І очевидно, що будуть з’являтися інші форми, з якими нам постійно доведеться працювати. 

— Щодо яких вразливих груп, які можуть зазнавати дискримінації в медіа (релігійні спільноти, ветеранські, люди з гендерною або сексуальною ідентичністю, люди з інвалідністю), є нині найгірша ситуація, яка потребує вжиття негайних заходів? 

Усі ці групи ми виділили в окремі дуже формально. Адже в кожній з цих груп присутні представники інших груп. Під час круглого столу, наприклад, під час обговорення теми запобігання дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, включалися воїни з фронту, які представляють ЛГБТ-спільноту і є частиною ветеранської спільноти або спільноти людей з інвалідністю. Тобто, цей поділ досить умовний. Він зроблений для того, щоб ми разом з цими спільнотами напрацювали критерії розуміння – чи це свобода вираження власної думки, чи мова ворожнечі? Кожна з цих спільнот під час круглого столу, в принципі, говорила про одне і те ж: дуже мала видимість кожної з цих груп у медіа.