Фото: bsmu.edu.ua
Кожен 4 пацієнт страждає від неналежної медичної допомоги
Проблема з безпекою пацієнтів існує в усьому світі, розповідає Ірина Сенюта. За її словами, якщо говорити про країни з високим рівнем розвитку, то, за статистикою, один із 10 пацієнтів страждає від неналежного надання медичної допомоги. Якщо говорити про країни з низьким і середнім розвитком, то тут кожен четвертий пацієнт. 1% у світі, що виділяється на охорону здоров'я, йде на відшкодування шкоди. І це багато, констатує адвокатка.
З ковіду у війну
Безпека пацієнтів на сьогодні є особливо вразливою, бо Україна з ковідного періоду перейшла у воєнний. За Конституцією України кожному громадянину гарантується право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Медична допомога надається безоплатно в комунальних закладах охорони здоров'я. Ключовими цінностями, які визначені Конституцією, є цінність життя, здоров'я, недоторканність, честь та гідність. "Я б хотіла, щоби в Україні був обов'язок берегти своє здоров'я", — звертає особливу увагу Ірина Сенюта.
Ключовими правами фахівчиня називає право на медичну інформацію, на таємницю про стан здоров'я, на згоду на медичну допомогу, право на відмову від медичної допомоги, право на вільний вибір закладу охорони здоров'я та лікаря, право на вибір методів лікування за рекомендацією лікаря.
За 2022 рік з 201 особи було винесено 9 вироків, 11 засуджених і 1 людина виправдана
"За 2022 рік маємо 201 особу, якої стосувалася ст. 140 Кримінального кодексу: це ненадання чи неналежне надання медичної допомоги, що потягнуло за собою тяжкі наслідки повнолітньої чи неповнолітньої особи. Втім ми маємо тільки 9 вироків, 11 засуджених, а ще одна особа виправдана. Такі категорії справ дуже довго розглядаються. Треба, щоби в Україні впроваджувалася медіація (позасудова процедура з вирішення суперечки; посередник допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації, щоби вони самі змогли знайти той варіант рішення, який може задовольнити інтереси всіх учасників — ред.). В Італії треба обов'язково пройти примирну процедуру. Лікар саме тут повинен пояснити все пацієнтові. І лише потім є можливість звертатися до суду. Треба, щоби було досудове врегулювання, а потім суд. Баланс між правами пацієнта та медичного працівника дозволить забезпечити належну реалізацію прав як пацієнта, так і медичного працівника".
Чи можна виграти справу щодо якості медичної допомоги?
Людина повинна для себе ухвалити усвідомлене рішення, чи хоче вона з'ясувати, чому так сталося? Щоби було бажання встановлення справедливості. А довести можна, переконана адвокатка. "Держава розробила механізми: є клініко-експертна оцінка якості медичної допомоги. Вона здійснюється в кожній області. Людина пише заяву про злочин. Є органи досудового розслідування. Є судово-медичні експертизи. Важливо, щоби органи поліції також фахово працювали".
Що потрібно знати про право на медичну інформацію?
Медична інформація — це та інформація, яка стосується медичного обслуговування та документів про стан здоров'я, діагноз, методи діагностики та лікування, про ризики для життя і здоров'я. "Важливо отримати достовірну інформацію і потім ухвалювати правильне рішення". Важливим пунктом є отримання від закладів охорони здоров'я копій документів. Це є правом, каже Ірина Сенюта. Також жодної компенсації закладом охорони здоров'я за копіювання проводитися не повинно.
Адвокатка наголошує: "кожен, хто досягнув повноліття, має право на медичну інформацію". "Коли пацієнт перебуває у закладі охорони здоров'я, він повинен пам'ятати, що це насамперед його право. Це не є право медичного працівника, а його обов'язок надати медичну інформацію. Пацієнт за зверненням має право отримати медичну інформацію, яка стосується саме його. Сьогодні є не одне рішення суду, де заклади охорони здоров'я не дотримуються та не надають медичну інформацію пацієнту".
До виповнення особою 18 років інформацією мають право володіти батьки особи або інші законні представники. Адвокатка звертає увагу і на винятки: це статус людей, які живуть із ВІЛ. Батьки осіб до 14 років мають право на інформацію щодо ВІЛ. А з 14 років цією інформацією володіє вже сама особа.
Згоду на медичну допомогу особа надає з 14 років, каже адвокатка. Лікар повинен надати повну достовірну інформацію у доступній формі так, щоби людина зрозуміла все.
Лікарська таємниця
Питання медичної інформації корелюється із таємницею про стан здоров'я. Вона повинна зберігатися у таємниці, наголошує адвокатка.
"Заклади охорони здоров'я не завжди дотримуються режиму конфіденційності — від діагнозів до інформації, що стосується інтимного, сімейного життя пацієнта, а також його майнових питань. Коли людина залишає лікарню, вона повинна бути переконана, що лікарі будуть утримувати її дані конфіденційно і у безпеці. Після смерті особи інформація також повинна залишатися конфіденційною. Ми повинні розуміти, в яких випадках і хто має право отримувати цю інформацію.
Існують великі ризики, коли ми підписуємо декларацію з сімейним лікарем: ми надаємо йому згоду не тільки на доступ до інформації, але ще й до всіх лікарів, які коли-небудь будуть надавати нам медичну допомогу. Це дуже ризиковано. Ми повинні розуміти, хто має доступ до нашої інформації. Ці дані особливо чутливі. Ця обробка таких даних є під особливим захистом держави. А це медична та статева інформація, а також інформація щодо генетичних даних".
Інформована згода не знімає із медичного працівника обов'язку щодо надання якісної медичної допомоги
Коли йде мова про надання медичної допомоги особі, яка досягла 14 років, вона надає згоду на медичне втручання самостійно. Згода має бути інформованою, каже Ірина Сенюта. "Є документ, який називається "інформована добровільна згода на діагностику та лікування". На кожне втручання, яке проводиться, ми повинні уважно отримати інформацію, підписати документ. І один такий документ інформованої згоди має бути у вас".
Адвокатка розповідає випадок зі своєї практики, коли мова йде про надання медичної допомоги. "Людина звернулася за офтальмологічною допомогою, їй провели оперативне медичне втручання. За результатами провели ще одне оперативне втручання. На сьогодні особа має другу групу інвалідності по зору. Зараз є кримінальне провадження по цій справі. На що треба тут звернути увагу: на те, що інформовану згоду пацієнт давав. І зараз медичний працівник каже, що він давав інформовану згоду. Втім ми повинні розуміти, що ми надаємо інформовану згоду, але на належну медичну допомогу. Тому інформована згода не знімає з медичного працівника обов'язку щодо надання якісної медичної допомоги".
Обов'язково треба отримати медичні документи від закладу охорони здоров'я, наголошує Сенюта. "Той пацієнт, який до мене прийшов, приніс документи під назвою "заключення" і виписку із закладу охорони здоров'я. Ті документи, які я отримала на свій адвокатський запит від закладу охорони здоров'я, частково різняться. Бо є захисна позиція закладу. Там вони внесли, що пацієнт травмував собі око і прийшов до них із травмою. Але ні в заключенні, ні в консультації, які він отримав на руки, ані у висновку, у виписці, яку він отримав за результатами втручання, цього не було зазначено. У нас багато чого переведено на пацієнта: ви травмувалися, і вся проблема в тому, що ви травмувалися. За їхньою логікою травма відбулася до моменту звернення до закладу охорони здоров'я між втручаннями", — каже фахівчиня з медичного права.
Ліцензія закладу та кваліфікація медичного працівника
Коли людина заходить до закладу охорони здоров'я, вона повинна чітко з'ясувати, чи є в закладі ліцензія, а також знайти перелік допомоги, яка тут буде надаватися. Буває, що, наприклад, здійснюється пластична хірургія без наявності ліцензії на провадження господарської діяльності саме у цьому напрямі лікарської спеціальності.
З'ясувати кваліфікацію медичного працівника (а це освіта): чи працює він у закладі за трудовим договором. "Бо у нас тотальна проблема того, що медичні працівники, особливо це стосується приватних закладів охорони здоров'я, орендують собі операційні, надають медичну допомогу і їдуть, не перебуваючи за трудовим договором. Хто буде відповідати за те, якщо будуть якісь наслідки для пацієнта?"
Коли людина звертається до закладу охорони здоров'я, розповідає адвокатка, вона йде за послугою, там є штат працівників, який зобов'язаний забезпечити саме ліцензіат. "Відповідатиме той, хто отримав ліцензію, тобто заклад охорони здоров'я. Та людина, яка приїхала і просто орендувала операційну, в разі тяжких наслідків для пацієнта буде нести кримінальну відповідальність. Подається цивільний позов до того, до кого особа звернулася за наданням медичної послуги. Тобто до того закладу, де здійснювалося оперативне втручання".
За кошти Національної служби здоров'я України
"Діагностика та лікування, лікарські засоби, лікування, операції — все це повинно покриватися за кошти Національної служби здоров'я України, де є всі контрактування по всій Україні. Якщо кошти отримувалися працівником закладу охорони здоров'я, який перебуває у трудових відносинах із закладом охорони здоров'я, який є законтрактованим, і при цьому отримував кошти, це може бути оцінено як ст. 354 Кримінального кодексу України за отримання неправомірної винагороди. Треба звертатися до Національної служби здоров'я України, збирати всі чеки".
