Як пропаганда розвалює імперії?

Як пропаганда розвалює імперії?

Свого часу американська, британська, французька пропаганда була спрямована на розпад Радянського Союзу. А зараз Україна разом із  партнерами намагається повторити цей фокус, аби Росія перестала існувати як імперський проєкт. Чи з'явиться завдяки цій роботі у росіян запит на альтернативну інформацію та чи можна "переграти" російську пропаганду в ефірі Радіо Культури міркували ведучий Вадим Карп'як, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз та психологиня Катерина Гольцберг.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: ілюстративне з відкритих джерел

Пояснюючи причини, які спонукали людей у часи СРСР слухати "ворожі голоси", психологиня Катерина Гольцберг зауважила: "Люди хотіли розуміти, що відбувається насправді. Нам багато про що не говорили: про Чорнобиль ми дізналися з "ворожих голосів", наприклад. Багато речей  ми дізнавалися саме не через наші радіоприймачі. Тому це був "ковток правди", яка дійсно мала сенс для ухвалення певних рішень".

Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз наголосила, що на цю інформацію був запит: "А от у росіян такого запиту немає. Зараз ми живемо в світі, коли не потрібно шукати приймач і настроювати певні хвилі. Ми живемо в світі, де є інтернет, і якщо є бажання, можна дізнатися інформацію. Але в росіян немає запиту на альтернативну інформацію. А у нас немає інструментів, як формувати у них цей запит.  І це дилема, з якої, як на мене, немає виходу зараз. Тому що ми можемо скільки завгодно створити альтернативних радіостанцій чи телебачень, але росіянину абсолютно комфортно в тій ванні, в якій він перебуває з російською пропагандою".

Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звернула увагу й на інші якості російського телебачення: "Воно, як і будь-яке західне телебачення, чітко слідкує за рейтингом, воно дійсно породжує надзвичайно велику кількість різних форматів, які задовольняють буквально кожну потребу. І коли ми говоримо про радянську пропаганду, то тоді телебачення нудило аудиторію протягом багатьох років. Зараз, коли ми бачимо феномен російської пропаганди з її мультиформатністю, з часів розпаду СРСР минув достатньо короткий період часу, люди не встигли від цього втомитися. Поки що накопичувального ефекту немає".

Психологиня Катерина Гольцберг звернула увагу й на інші відмінності двох епох пропаганди: "Тоді  була страшна невідомість, а зараз — страшніша відомість. Те, що я знаю — страшніше, ніж те, чого я не знаю. Тобто якщо я нічого не знаю, мені спокійніше. А коли я дізнаюся щось, мені з цим доведеться щось робити. І це страшно. Нині росіяни — це штучно вирощена нація, яка боїться відомого більше, ніж невідомого".

Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконана, що запит на альтернативну інформацію у росіян сформується, але після певних дій: "Наприклад, коли вони спочатку отримають перший поштовх як результат санкцій або як результат великої поразки. Тобто внаслідок дії того, що не створюється медіа. І вже потім в них цей запит почне формуватися, і тут ключову роль почнуть відігравати медіа. Мені здається, що зараз відбувається лобова атака. Ми намагаємося на полі російської пропаганди переграти машину російської пропаганди, що апріорі звучить як нонсенс, зважаючи на необхідні для цього бюджети". 

Психологиня Катерина Гольцберг бачить можливий шлях впливу на росіян: "Існує різниця між тим, що бачить людина,  і тим, що вона бачить у власному холодильнику. Якщо ми говоримо про дію санкцій, то людина з ними стикається у побуті, але картинку бачить яскраву. І в картинці немає ніяких санкцій. Гадаю, потрібно використовувати цей когнітивний дисонанс, запитуючи буквально: "А в тебе в холодильнику те саме, що на екрані у героя?" І тоді людина може замислитися". 

Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснила труднощі впливу на російську аудиторію: "Ті росіяни, котрі звикли до кращого, мають доступ до інтернету. Вони ж так само їздять на захід. Що їх штовхне поцікавитися тим, чого є вдосталь в інформаційному полі? Саме цього поштовху і мотивації у них немає. Давайте будемо чесними і відвертими, що якогось ефективного інструменту роботи з російською аудиторією зараз не існує, можливо, він з'явиться з часом. Але зараз на їхньому полі ми не можемо грати. Ми зараз надзвичайно зосереджені і на своїй аудиторії, і на західній, і в нас бракує ресурсів на весь світ. Водночас я б звернулася до історії. Коли ми подивимося, як розвалювався Радянський Союз і що саме започатковувало процес розвалювання, це були речі на кшталт Чорнобиля, про який ми згадували, коли люди почали цікавитися більше, наприклад, тими ж ворожими голосами".

Психологиня Катерина Гольцберг нагадала про досвід, випробуваний історією: "Є цікаве дослідження, що імперії розвалюються дуже швидко, але готується цей розвал дуже довго і  повільно. Економіст Денис Довгополов якось мені в інтерв'ю сказав,  що він і його колеги солідарні в тому, що коли в Росії почнеться економічна паніка, економічна криза, вона завалить економіку максимум за два тижні. Просто ніхто не знає, коли буде перший день цієї кризи і що стане її причиною. Тому не будемо покладати рук".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
2,23 рекордних трильйона гривень на оборону. Підласа про держбюджет–2025
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо