"Почався тотальний булінг" — Олена Гусейнова про цькування її та Анни Грувер російськомовним фейсбуком

"Почався тотальний булінг" — Олена Гусейнова про цькування її та Анни Грувер російськомовним фейсбуком

Виступ на літературному фестивалі Prima Vista в естонському місті Тарту авторки Лінор Горалік, котра пише російською мовою, не відбувся не через вимоги українських учасниць заходу. Українська поетка і журналістка Радіо Культура Олена Гусейнова, а також українська поетка Анна Грувер відмовилися від виступу на літературному фестивалі в Тарту, але нічого не вимагали, "жодного разу ніхто з нас нічого подібного не висловлював організаторам". Про це заявила Українському Радіо Олена Гусейнова. Вона зазначила: "мені хотілося пояснити естонській аудиторії, що відбувається, і все, більше нічого". Натомість у соцмережах, у коментах російськомовний фейсбук-сектор почав цькувати і Олену Гусейнову, і Анну Грувер. Як констатувала  Олена Гусейнова, "почався тотальний булінг, аб'юз, хейт". Хоча рішення стосовно Лінор Горалік ухвалював саме оргкомітет літературного фестивалю в Тарту, щоб "зняти напруження" (формулювання оргкомітету). 

0:00 0:00
10
1x

Олена Гусейнова. Фото: Радіо Культура

"Я відмовилася наприкінці березня, а Анна відмовилася на початку квітня", – розповіла Українському Радіо Олена Гусейнова про свою та Анни Грувер неучасть на літературному фестивалі Prima Vista в естонському місті Тарту. "Тобто я відмовилася тоді, коли я отримала пропозицію брати участь у фестивалі, а Анна Грувер тоді, коли вона отримала. Я письменниця-резидентка міста літератури Тарту і я не зобов'язана брати участь у фестивалі. Але резиденту завжди пропонують взяти участь у заключному концерті з музикою і поезією. І я відмовилась, оскільки на фестивалі є російський кластер, російська програма. Це традиція. Тарту має цю традицію російської культури: Лотман, Тартусько-московська семіотична школа, професура. Тобто, очевидно, є цей контекст. Цей кластер — це естонці російського походження, які пишуть російською мовою. Крім естонців, завжди є ще запрошені. Цього року це Римма Маркова зі швейцарським паспортом та Лінор Горалік з ізраїльським паспортом. Я гуглила Римму Маркову, не знайшла про неї абсолютно нічого. Але про Лінор Горалік ми пам'ятаємо епізод квітня 2022 року, коли вона запустила журнал ROAR і коли українська спільнота, зокрема літературна, заявила, що це момент, коли розріджуються свідчення українців, і що це зараз неприпустимо. І Лінор на це відреагувала закриттям коментарів, видаленням поста. На цю дискусію вона не зреагувала, не почула українську спільноту. Для мене це показово, і я не хотіла б, щоб із нами так вчиняли. Отже, я відмовилася. Коли я приїхала на початку квітня, я дізналася, що Аня Грубер також запрошена, і вона також відмовилася".

Анна Грувер. Фото: Валентин Кузан, Суспільне

"Хто такі чародії в поезії Блока? Чи заздрив Набоков Достоєвському?"

— Станом на сьогодні у нас початок травня і ми бачимо, що два чи три дні тому було опубліковано твій, дуже потужний, на мою думку, есей про цю відмову від участі у фестивалі і про можливості участі на одних майданчиках українських і російських митців. Чому такий розсинхрон, якщо ми говоримо про відмову від участі у фестивалі на початку весни, а тепер у травні про це знову ти піднімаєш розмову?

"Для мене було важливо пояснити естонській аудиторії, чому ми відмовляємось. Тому що це до кінця там не зрозуміло. Є питання, я на них відповіла, естонська аудиторія мене почула і зрозуміла. І для мене тут стояла крапка. Для мене більше нічого було не потрібно в цьому контексті. Мені не потрібно скасовувати приїзд Лінор Горалік. Це питання до організаторів фестивалю, це їх ідея, як вони його бачать. Тому що я вже відмовилася від участі у фестивалі. Я прийшла в бібліотеку в неділю, а в понеділок почався фестиваль, і побачила програмку російського кластера. Це програма, яка вдає, що нічого не сталося. Це російська культура, яка обговорює російську культуру зразка межі 20-21 століття. "Хто такі чародії в поезії Блока? Чи заздрив Набоков Достоєвському? В що одягалися російські протестувальники?" Тобто це наратив неможливий, на мою думку, в 2023-му році. Я подивилася на цю програмку очима українців, які бачать, що в Тарту, в Естонії, відбувається фестиваль, на якому російська культура замість того, щоб думати, що робити з воєнними злочинами, які вчиняються, її ім'я тут і тепер щодня, обговорює такі речі — чародіїв, меланхолію і ще щось. Я подивилась на це українськими очима, я зрозуміла, що тінь падає на естонців. Це естонці з нашої точки зору збожеволіли і це допустили. І мені було важливо, щоб в Україні знали, що в мене була можливість висловитися, що мене почули, мене підтримали і мене розуміють. Щобільше, коли з'явився цей текст, естонська частина організації фестивалю наполягала на тому, що Лінор Горалік має про це знати. Вона має знати про відмови, про цей текст і про можливість того, що це може "вибухнути". І Лінор Горалік була повідомлена і сказала, що "так, вона розуміє ситуацію, але їй окей, вона є комфортна, вона не бачить у ній проблем".

Лінор Горалік. Фото: commons.wikimedia.org

— Зі свого боку Лінор Горалік заперечувала, що до неї зверталися естонські організатори. І я бачу, що в соцмережах, в коментах, російськомовний фейсбук-сектор почав доволі швидко цькувати і тебе, і Анну Грувер.

"І почався тотальний булінг, аб'юз, хейт…Нестерпні речі відбувалися. А нам з Анею говорили, що ми насправді "бездарные поэты, которые пытаются урвать кусочек славы, используя Линор". І це найкраще, найпристойніше з того, що було сказано. І цю нічну тираду побачила латиська перекладачка української літератури Мара Полякова. І вона зателефонувала латиським учасникам — Марія Луїза Мельке, Лотте Вільма і Анна Белковська — і сказала, чи є у них позиція стосовно того, що в межах фестивалю, в контексті фестивалю, в контексті учасників фестивалю, де вони теж мають читати свою поезію, відбувається такий булінг і аб'юз. Анна Белковська була в Ризі й відмовилась приїжджати. А Марія Луїза і Лотте були вже на місці, вони прийшли до кураторки латиської програми і сказали, що вони відмовляються брати участь, тому що вони не хочуть бути частиною цього булінгу і аб'юзу українських учасників. І далі їх почули ще литовські учасники, сказали, що вони теж не будуть брати в цьому участь. І це вже була вибухова ситуація, про яку, зрештою, Лінор попереджали. І після цього оргкомітет був змушений ухвалити якісь рішення, щоб "зняти напругу", як вони пишуть. Їм треба було з цієї ситуації вийти. І єдиний спосіб, який вони знайшли — це скасувати виступ Лінор Горалік".

"Ми нічого не вимагали"

— Є звернення естонських організаторів фестивалю Prisma Vista, де оголошено про скасування зазначених виступів. І водночас треба розуміти, що частина програми, яка стосується російськомовної культури в Естонії, залишається на місці. Але вже котиться ось ця хвиля інтерпретацій у російських медіа про те, що нібито скасування виступу авторки Лінор Горалік, котра пише російською мовою, сталося через вимоги українських учасниць, є звинувачення в русофобії.

"Ми нічого не вимагали, жодного разу ніхто з нас нічого подібного не висловлював організаторам. Єдине, мені хотілося пояснити естонській аудиторії, що відбувається, і все, більше нічого. Мені хотілося пояснити, чому я ігнорую їх фестиваль. Вони мене так добре приймають, вони так мені допомагають. Нам так добре вивчати українські контексти в Тарту. Чому ж я не хочу взяти участь в їх хорошому фестивалі? Мені було важливо, щоб вони це зрозуміли. Це єдине, що я зробила. І в моєму тексті я брала коментарі Анни, і вони там у середині цього тексту є. І жодних вимог, нічого подібного я не робила".

Лінор Горалік: "я б негайно відмовилася від участі у фестивалі на користь українок"

Комент письменниці Лінор Горалік під одним із постів у її фейсбук щодо її неучасті у цьогорічному літературному фестивалі в Тарту: "Це огидна історія. Я говорю зараз абсолютно прямо: якби мені було поставлене таке питання, я б негайно відмовилася від участі у фестивалі на користь українок", - написала Лінор Горалік. 

Чому Олена Гусейнова відмовилася від участі у літературному фестивалі в Тарту

Олена Гусейнова, пояснюючи також Суспільному Культура своє рішення відмовитися від участі у літературному фестивалі в Тарту, зокрема, зазначила: "Я іноді уявляю себе російською поеткою. Наприклад, тоді, коли  бачу сліпі вікна Нікополя. Або коли мені пише Оксана, яка прожила окупацію в Ірпені під Українське радіо і вже більше року сподівається знайти свого чоловіка, якого викрали російські військові. Або коли думаю про свого шкільного вчителя французької, який вибирається з окупованої Бучі пішки через ліс. Навіть зараз, коли я зазираю у вікна дерев'яних будинків в Супілліні і бачу затишні кухні й вітальні, пам'ять миттєво підкидає оголені кухні розбомбленого будинку на Перемоги в Дніпрі, — уявляю себе російською поеткою. Уявляю, що б я робила весь цей рік. І нічого, окрім мовчання, уявити не можу. Ймовірно, я б почувала себе безсилою, ймовірно, я б не відчувала ґрунту під ногами, ймовірно, мені б було боляче і соромно. Але головним було би мовчання. Мені здається, мій язик, а з ним і моя мова, обважніли би, вклалися б в мені мертвими і нерухомими. Ймовірно, ніде б, окрім цієї тиші і цієї неприсутності, я б не знайшла собі місця. І якби мені надіслали в 2023 році лист із запрошенням поїхати в Тарту зі своїми віршами, я б навіть не змогла відповісти на цей лист. Він би так і лежав у пошті без відповіді. Я би згадувала про нього, думала б, що не ввічливо ігнорувати людей, які просто роблять свою роботу, але відписати би не могла".