"Туди-сюди": навіщо Україні переводити годинник?

"Туди-сюди": навіщо Україні переводити годинник?

Третина держав світу ніколи не переводить годинники ані на зимовий, ані на літній час. Ще одна третина перейшла на літній і більше не переводить. А решта держав, зокрема, у Європі, "переходять туди-сюди", констатує український астроном Анатолій Казанцев. А навіщо це Україні? Відповіді на "часові" питання з точки зору медицини, економіки, географії та астрономії шукала журналістка Українського Радіо Ірина Жданова.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: zaborona.com

Спершу прагнули заощадити

Уперше перехід на літній час здійснили в кількох країнах ще на початку ХХ століття. І в цьому тоді передусім вбачали економію, пояснює економіст Борис Кушнірук: "Електроенергія була дорога, в домогосподарствах вона використовувалась мало — лише ввечері та зранку. І щоб скоротити витрати, з’явилася думка, що за рахунок зміщення часу можна буде економити на світловій частині доби. У цьому був певний сенс за тієї структури економіки та споживання. Але поступово, особливо з 1980-90 років, почала суттєво мінятися структура економіки, у містах розпочався процес деіндустріалізації, тобто із міст активно витискалися промислові підприємства. Змінилася структура ділової діяльності у місті, людям вже не потрібно було вставати о 5-й ранку і йти на роботу. Крім того, почала міняти структура споживання електроенергії. У домогосподарствах дуже зросла кількість приладів, які споживають електроенергію. Електрочайники, духовки, пічки, кондиціонери, бойлери, тепла підлога, телевізори, комп’ютери тощо".

На фото: Борис Кушнірук, ФБ-сторінка 

"Моя однозначна думка — не переводити годинники, категорично ні"

На сьогодні економія внаслідок сезонної зміни часу не суттєва. Тому останніми роками в багатьох країнах все частіше міркують, чи варто переводити годинники щопівроку. Президент громадської організації "Українська асоціація медицини сну", кардіолог і сомнолог Юрій Погорецький каже, що вітав би таке рішення: "Не потрібно переводити час восени в один бік, весною — у другий. Було доведено фахівцями, що це сприяє погіршенню процесу сну пацієнтів, особливо з багатьма хронічними захворюваннями. Всесвітня спільнота сомнологів, нейрофізіологів, лікарів стверджує: не потрібно цього робити, треба жити у своїх часових поясах і не порушувати свої циркадні ритми. Є доказова медицина, рекомендації американського асоціації медицини сну — не переводимо годинники, це негативно впливає на стан здоров’я людей. У цей момент збільшується кількість інсультів, інфарктів, психоневрологій, суїцидів, а також засинання за кермом. Поки людина перелаштується, сонливість за кермом збільшує кількість ДТП. Тому моя однозначна думка — не переводити годинники, категорично ні".

"Україна трохи ширша, ніж один часовий пояс"

В Україні кілька разів хотіли скасувати сезонне переведення годинників. І завжди виникала дискусія: а на якому часі варто залишитися: на зимовому чи на літньому? У вересні 2011-го депутати Верховної Ради скасували перехід на зимовий час. Та менше ніж за місяць, у жовтні того ж року, парламентарі скасували власне рішення, і перехід на зимовий час відбувся. Остання спроба врегулювати це питання відбулася у березні  2021-го. Тоді нардепи ухвалили в першому читанні законопроєкт "Про обчислення часу в Україні", яким пропонувалося закріпити зимовий час і відмовитися від сезонного переведення годинників. Але при голосуванні в другому читанні забракло голосів. Україна досить протяжна країна, і на сході та заході можуть бути різні побажання щодо того, який час варто залишити — літній чи зимовий? Співробітник Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Шевченка Анатолій Казанцев каже, що тему переведення годинника коментує вже майже 30 років. І дилему щодо зручності для заходу і сходу України вбачає такою: "Україна навіть трохи ширша, ніж один часовий пояс. На заході заходить на півтори хвилини у перший часовий пояс, а на сході аж на 15 хвилин заходить у третій часовий пояс. Приблизно так: сонце сходить на сході на годину раніше, ніж на заході. А Київ — посередині. І дехто каже: як ми перейдемо на літній час, то нашим дітям узимку треба буде йти до школи потемки. А на сході кажуть так: а нашим дітям треба буде потемки іти зі школи… Як же краще? З географічної точки зору, варто залишати літній час. Є ще й біологічна складова. Усі організми на землі живуть симетрично відносно середині світлового дня. Приміром, денні курі: сонце зійшло — вони встали, сонце зайшло — вони лягли спати. Нічні — навпаки, наприклад, сови. Живуть симетрично. А людина — мабуть, єдиний біологічний вид на землі, який живе дуже асиметрично відносно середини світлового дня. Ми встаємо за 5 годин до середини, а лягаємо спати через 9 годин після середини. Якби ми зробили на годину раніше, то було б 6 і 8 — значно симетричніше. Якщо в наших організмах залишилося якесь налаштування від давніх предків, то для більшості мешканців було б комфортніше жити за літнім часом".

На фото: Карта-схема розташування території України відносно міжнародної системи часових поясів, upload.wikimedia.org

Натомість лікар-сомнолог Юрій Погорецький має іншу думку. Він вважає, що коли ми відмовимося від сезонного переведення годинників, потрібно обрати зимовий час: "Наші циркадні ритми пристосовані до зимового часу, тобто зараз бажано залишити зимовий час — найбільш фізіологічний для циркадних ритмів. Нобелівська премія 2017 року це підтвердила. Не треба зараз змінювати час на літній. Це пов’язано зі світлом, сонцем, скільки ми можемо залучити сонця протягом дня. На циркадні ритми впливає світло, тому в кімнаті має бути темно і тихо під час сну. А протягом дня треба максимально отримати сонячного світла, щоб вироблялися гормони, в тому числі мелатонін. Треба цінувати цей момент — ми прив’язані до сонця. Нам потрібно жити постійно в одному режимі "зима-літо", а організм сам пристосується".

Україна скасує переведення годинників тоді, коли це зроблять інші європейські країни

Анатолій Казанцев вважає, що на сьогодні ясно одне: Україна скасує переведення годинників тоді, коли це зроблять інші країни Європи: "У світі близько двохсот країн. Близько третини з них ніколи не переводили годинники ні на зимовий, ні на літній час. Близько третини перевели один раз на літній і більше не переводять. А третина, як Європа, переводять туди-сюди. Ясна річ, це тепер вже політичне питання, тому що ми повинні навіть графіки наших поїздів узгоджувати з європейськими. І жодні наші астрономічні аргументи не вплинуть. Як тільки Європа визначиться, тоді й Україна матиме той же час".

Головне, щоб в Європі зробили це синхронно

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, економіст Борис Кушнірук вважає, що на якому б часі не вирішили залишитися — на літньому чи зимовому — головне, щоб усі країни Європи зробили це синхронно: "Важливо, щоб це зробили одночасно. Уявіть собі, що європейські країни визначають перехід кожна самостійно. У цьому випадку починається хаос часів, і для логістики це дуже погано. Тоді потрібно двічі на рік перебудовувати всю систему логістичних домовленостей. Євросоюз намагається визначити момент, коли потрібно відмовитися від переходу, і зробити це синхронно. І Україні також це треба синхронізувати з європейськими країнами, щоб ми з Європою опинилися в одному часовому режимі. Рішення не буде одномоментне, сьогодні на завтра, все має бути узгоджено з урядами і парламентами країн, щоб зробити цей крок одночасно і збалансовано".

Перехід на літній час і відправлення потяга

Питання синхронізації часу важливе в багатьох галузях. Зокрема, в пасажирських перевезеннях. Одна річ, просто проґавити одну ранкову годину, забувши про переведення часу, і зовсім інша — запізнитися через це на поїзд. Заступник директора "Пасажирської компанії" "Укрзалізниці" Олександр Шевченко каже: на сьогодні, коли ми що пів року переводимо годинники, плутанини в цьому питанні немає, у квитках завжди зазначений актуальний час: "Укрзалізниця" реалізовувала квитки до 25 числа включно за старим годинником, тобто усі ці квитки враховують ще зимовий час. Із 26 березня усі квитки мають вже оновлений час і такими продаються і в касі, і в застосунку. Відповідно, там плутанини не буде ніякої, тому що цей продаж відкрито одразу з оновленими датами. І якщо людина свій власний годинник забуде перевести, то, прибувши на вокзал трохи заздалегідь (адже у нас зараз на вході проводять посилені заходи контролю), матиме можливість не запізнитися. Але раптом таке станеться — треба звернутися до нашого контакт-центру, і там точно знайдуть рішення. У нас вже є практика пересаджування людей, які запізнюються через повітряну тривогу, тому знайдемо пересадкове рішення і тут".

Фото: ФБ-сторінка "Укрзалізниці"

Тож, за словами Олександра Шевченка, пасажири у нас уважні, і майже не запізнюються на свої поїзди, навіть якщо вони вирушають у рейс близько третьої  ночі – саме тоді, коли переводиться годинник. Та якщо така прикрість сталася і ви запізнилися, можна повернути квиток. "Квиток із поверненням коштів, принаймні частковим, можна здати протягом години з моменту відправлення поїзда. Але компенсується лише мала частина вартості квитка. Тому радимо перевіряти реальний час, чинний у країні. Для того, щоб повернути квиток будь-якого типу — паперовий чи електронний — вам треба звернутися в касу протягом години з моменту відправлення", — пояснив Олександр Шевченко.

"Максимально точно лягаємо спати о 22-й годині, а піднімаємось о 6-й ранку"

Отже, найближчі пів року ми житимемо за літнім часом. Лікар-сомнолог Юрій Погорецький радить у дні напередодні та після переведення годинників бути особливо уважним до свого самопочуття і налагодити культуру сну: "Максимально точно, наскільки це можливо, лягаємо спати о 22-й годині, а піднімаємось о 6-й ранку. Звертаємо увагу на воєнні події, які сильно впливають на погіршення стану щодо кількості та якості сну, а також на порушення дихання уві сні. Тому жорстка дисципліна сну — вихід із даної ситуації. Переведення годинника плюс-мінус година нівелюється на фоні того, що у військових на передовій сон всього лише одна-дві, максимум три години. І після перемоги у нас буде дуже багато роботи, бо серед військовослужбовців, які повертаються додому, буде яскравий посттравматичний синдром, а в ньому пункт перший — порушення сну. Тому закликаю рідних та близьких у першу чергу звернути увагу на якість сну фронтовиків. Масажі, реабілітація, водні процедури — це дуже добре. Але вночі у них кошмари і безсоння, що врешті-решт може завершитися суїцидом. Нам треба всім разом допомогти їм реабілітуватися, професійно відновити їхній сон, ліквідувати хропіння та апное, підвищити якість сну. Тож одна з найголовніших порад під час війни — побільше кохання та любові, побільше спокою, обіймів, поцілунків, побільше позитиву. Треба частіше робити ротацію. Ми нація, яка вміє працювати і воювати, але треба налагоджувати повноцінний сон. Тобто впроваджувати елементи культури сну".

За словами Юрія Погорецького, є багато чинників, які впливають на якість сну. І якби ми відмовилися від сезонного переведення часу, то хоча б на одну проблему стало менше. На сьогодні такий намір задекларований. Ще у 2019 році Європарламент ухвалив рішення скасувати перехід на літній і зимовий час в ЄС. Але щоб це зробити, кожна держава має визначитися, на якому часі залишитися — зимовому чи літньому. І тут консенсусу поки немає. Тому дискусії про доцільність переведення стрілки годинника найближчим часом триватимуть.

Останні новини
"Колективний Захід все-таки вірить в нашу перемогу" — огляд світової політики щодо України від дипломата Моцика
"Колективний Захід все-таки вірить в нашу перемогу" — огляд світової політики щодо України від дипломата Моцика
"Найбільшу загрозу люди з ПТСР становлять для себе". Як лікувати "невидимі рани" розповідає патофізіолог
"Найбільшу загрозу люди з ПТСР становлять для себе". Як лікувати "невидимі рани" розповідає патофізіолог
"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін
"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
Сила в неоднозначності: Phil it & Roxolana видали спільний мініальбом "Коли квітне папороть"
Сила в неоднозначності: Phil it & Roxolana видали спільний мініальбом "Коли квітне папороть"
Новини по темі
"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін
Теперішня війна – це війна артилерії та дронів. Використання автоматів зводиться до мінімуму – Жирохов
Прибутки від нелегального бізнесу сягають 45 млрд гривень. БЕБ має повернути їх до бюджету – Шевчук
Якби ми повернули ЗАЕС і запустили 2-3 реактори в роботу, це повернуло б стабільність енергосистемі – Харченко
640 тисяч електронних військово-облікових документів отримано через "Резерв+" — Черногоренко