Гриневич про 450 тисяч учителів в Україні, міністра Лісового і боротьбу проти плагіату

Гриневич про 450 тисяч учителів в Україні, міністра Лісового і боротьбу проти плагіату

В Україні зараз працює 450 тисяч учителів, констатувала Радіо Культура перша проректорка Київського університету ім. Грінченка, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.) Лілія Гриневич. Вона зазначила, що внаслідок розв'язаної Росією війни зруйновані понад 2000 українських шкіл, 440 із них не підлягають ремонту. Гриневич прокоментувала призначення міністром освіти Оксена Лісового, з яким добре знайома. Лісового звинувачують у плагіаті, міністр висловив намір відправити свою кандидатську дисертацію на кілька авторитетних експертиз. Оксен Лісовий готовий відмовитись від вченого ступеня кандидата наук і на посаді міністра формувати принципово нову академічну культуру. "Якщо в його дисертації доведуть плагіат, і якщо після цього він відмовиться від наукового ступеню, він цим створить прецедент", – відзначила Гриневич. Вона оцінила боротьбу проти плагіату в України до і після 2014 року.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Фото: МОН     

Шкільні вчителі теж виграють війни

Війну виграти можна не чисельністю, як ми це бачимо під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а силою духу, патріотизмом, вірою в свою державу, вірою в правду, у тому числі через опанування нової військової техніки (знання мови, критичне мислення, аналіз-ред.). А це все є здобутком освіти, констатує Лілія Гриневич і каже, що освіта є дзеркалом суспільства. І саме освіта проєктує суспільство в прогресивних країнах. Ми назавжди залишимося державою-фронтиром поряд із агресором, зазначає ексміністерка. Ми, як держава, відіграватимемо величезну роль у системі світової безпеки. Наша система освіти повинна на це зорієнтуватися, наголошує Гриневич.

"Наших дітей не можна вчити, як вчили нас"

Незважаючи на те, що минуло 30 років після розпаду СРСР, Україна досі має пострадянську систему освіти, каже ексміністерка. Зараз наші діти живуть в іншому вимірі, їх оточують інновації та прогрес, вони динамічні і спраглі до знань. Тому викликом сьогодення є життєва стійкість людини, критичне мислення, комунікація з іншими. "А це можна зробити через освіту. Жодні зміни не стануться в освіті без кожного вчителя, який працює з класом дітей". Нашим дітям, зауважує Гриневич, треба буде жити в значно складніших умовах. "І їх не можна вчити так, як вчили нас. Щоби ці діти успішно самореалізувалися, ми повинні підтримувати українського вчителя. Розуміючи, куди рухається держава, ми повинні закласти в наших дітях приблизно через 20 років, коли вони будуть продуктивними і впливатимуть на долю і рішення країни ті навички, які їм потрібні будуть в майбутньому, і завдяки яким вони долатимуть багато викликів". 

Україноцентричність

Зараз агресор заперечує право України на існування, заперечує право на свою державу. Тому, вважає Лілія Гриневич, всі питання української ідентичності мають розвинутися в нашій системі освіти. Духовний стрижень повинен бути надзвичайно міцним у кожного українця. "Наш шлях один: іти в інновації. А це інша освіта для дітей. Ми повинні посилити роль STEM-освіти. І це не просто означає змінити програми". 

"Ніби завжди давалася надія, що є хороший російський народ і поганий режим"

Лілія Гриневич каже, що ми добре повинні розуміти, хто наш справжній ворог. "Хоч підручники з історії та літератури й були оновлені після 2014 року, але нищівна роль Росії не до кінця була оголена впродовж всієї історії України. Ніби завжди давалася надія, що є хороший російський народ і поганий режим. А це, як ми чітко побачили зараз, не стосується окремого правителя, це стосується народу, їхньої культури, яка є віддзеркаленням того ж народу. Ми цю правду повинні зробити частиною освіти, щоби застерегти наших дітей в майбутньому, щоби вони не наступали на ці самі граблі".  

В Україні працюють 450 тисяч учителів

Пілотна фаза НУШ (Нова українська школа – реформа від Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, "у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті" – ред.) почалася в 2016 році. А в 2017 році всі діти молодших класів почали навчатися за новими стандартами. НУШ – це вміння застосовувати знання для практичних завдань, це прагнення дитину навчити ціннісним основам, як собі давати раду із вибором. Це важливість зробити дітей життєвостійкими, це вміння вчитися впродовж життя і розвиватися. "І це все потрібно дітям дати в школі. Для цього треба змінити методи навчання, перевести розмову вчителя і учня в площину партнерства та залучати батьків". Гриневич каже, що вчителі зі стажем у 20-30 років, які давали високі результати успішності, будь-які нововведення сприймали із засторогою. У нас 450 тисяч учителів. І кожен мусів пройти підвищення кваліфікації. "Діти, які випустилися з початкової школи НУШ, мають інші навички". 

Внаслідок розв'язаної Росією війни зруйновані понад 2000 українських шкіл

Ці діти, каже Лілія Гриневич, прийшли в базову школу – до 5-го класу. Зараз всі субвенції скасовано. Але, вважає педагогиня, необхідно залучати міжнародні кошти для залучення НУШ у всіх класах, треба пришвидшити реформу Нової української школи незважаючи на всі виклики, які супроводжують українську освіту: ковід, дистанційна освіта, війна, окупація деяких регіонів протягом 9 років, окупація понад рік територій після повномасштабного вторгнення, деокупація, вимкнення світла, навчання за кордоном… Через війну позика Світового банку не відбулася на реформування освіти. "Післявоєнна відбудова передбачає не лише відбудову понад 2000 шкіл, з яких 440 зруйновані вщент. Проблема в тому, щоби перезавантажити систему. Ми повинні повернути дітей, які перебувають зараз за кордоном". Ми навчаємо дітей в НУШ на надбудові попередніх знань, каже Лілія Гриневич. "Якщо ж дитина в 5 класі не навчилася, що таке дроби і не зрозуміла їх, то далі вона буде тягнути це все своє життя і випадатиме далі із навчання. 

Ми зараз не на всіх дітей маємо вплив. Вчитель отримує всіх дітей в один клас: і з більш безпечних  місць, і з деокупованих, з Маріуполя після виїзду. Діти травмовані психологічно, фізично, є багато таких, які пропустили навчання за різних обставин. Для всіх дітей вчитель йде за програмою, яка в нього є зараз. "Держава повинна запропонувати вчителям варіанти компенсації навчальних прогалин. Щоб дитина, яка не зрозуміла дроби, щоби у неї був час на їхнє пояснення. Треба думати над фінансуванням додаткових годин, щоби вчитель міг попрацювати із дітьми. Є ідея Вайбер-школи, коли там є вчителі, як консультанти, які за наявності прогалин в знаннях допомагають і консультують дітей, вчитель пояснить ту чи іншу тему". Переконана Лілія Гриневич, що потрібні додаткові години хоча б із базових предметів. "Ці рішення треба ухвалювати на рівні Кабміну, бо це гроші. Це має бути закупівля цифрових інструментів, де можна перевірити рівень знань дитини і далі поетапно підтягувати її прогалини. Дати простір ініціативі. Ми повинні внести зміни у законодавство. Ми нарешті визнали сімейне навчання, хоча наша система освіти дуже консервативна. У зв'язку із цифровими технологіями у нас урізноманітнюється освітній процес. Ми повинні шукати баланс між новими методами та очним спілкуванням". Сільські діти відстають в освіті на 2,5 роки, констатує Гриневич. А війна їх ще більше поглибила.  

Про нового міністра Оксена Лісового

Лілія Гриневич добре знає Оксена Лісового. Відзначає його проактивну і прогресивну політику. Відзначає, що він із родини дисидентів. Тому йому з дитинства знайоме виборювання права на українськість. "Він не ставитиме собі запитання, чи треба включати історію України в ЗНО. Зараз Оксен Лісовий нічого вже змінити не може. Бо діти вже готуються до мультипредметного тесту". Важливо, щоби в нього була команда, зауважує Гриневич. Він не є членом жодної політичної партії. Питання в тому, як він зі своїми пропозиціями прийде і як його рішення підтримуватимуть у Верховній Раді, Кабміні та Офісі Президента України.


IMG-0804

На фото: Оксен Лісовий, Українське радіо

Призначеного 21 березня цього року міністром освіти та науки України Оксена Лісового звинувачують у плагіаті. Йдеться про кандидатську дисертацію з філософії, яку він захистив 2012 року. Оксен Лісовий є керівником Малої академії наук та військовослужбовцем. Він заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності, повідомили "Українській правді. Життя" у Малій академії наук України. Міністр має намір відправити свою кандидатську дисертацію на кілька авторитетних експертиз. "У разі виявлення в його роботі порушень доброчесності Оксен Лісовий готовий відмовитись від вченого ступеня кандидата наук і на посаді міністра формувати принципово нову академічну культуру та культуру освітнього та наукового менеджменту", – заявили у МАН.

Зі свого боку, Лілія Гриневич зазначає: до 2014 року в Україні існувала інша академічна культура. "Антиплагіатні перевірки були зроблені після 2014 року. Теми завжди обиралися дисертабельні, не ставили цілей, яким чином ці наукові результати будуть дисеміновані (поширені – ред.) у представленні України у міжнародному науковому просторі. Оксен Лісовий бореться зараз у МАН за нову культуру, пов'язану з боротьбою проти плагіату і вибором тематики наукового дослідження. Якщо в його дисертації доведуть плагіат, і якщо після цього він відмовиться від наукового ступеню, він цим створить прецедент. Бо зараз позбавляють кандидатів наукових ступенів насильницьким методом", – констатувала перша проректорка Київського університету ім. Грінченка, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.) Лілія Гриневич.

Останні новини
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
Стрілець: Збитки від підриву росіянами Каховської ГЕС — понад 146 млрд грн
Стрілець: Збитки від підриву росіянами Каховської ГЕС — понад 146 млрд грн
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
Західні партнери "ворушаться" швидше. Комбат Федоренко про поставки Україні ракет
Західні партнери "ворушаться" швидше. Комбат Федоренко про поставки Україні ракет
Україна є нині найбільш замінованою державою світу — Міндовкілля
Україна є нині найбільш замінованою державою світу — Міндовкілля
Новини по темі
Іспити з чотирьох предметів, а не з трьох. Вакуленко про НМТ-2024
За результатами з математики Україна відповідає міжнародному тренду — Вакуленко про підсумки PISA
Гранти на освіту замість держзамовлення… та інші реформи від Міносвіти. Пояснює заступник міністра
Росія знищила або суттєво пошкодила кожну десяту українську школу — Ганна Новосад
"Зараз навіть стандарти НАТО підлаштовуються під нашу війну", – волонтерка про роботу військових медиків