Вибори місцеві у період впровадження реформи децентралізації відбуваються поетапно, не раз на 4 роки, а по кілька разів, чому так?
Сергій Шаршов: Проведення перших виборів є по суті завершальним етапом формування процесу об’єднання територіальних громад (ОТГ) в рамках виконання положень закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Тобто процедура формування самих об’єднаних громад на добровільній основі передбачає завершальну стадію проведення перших виборів до органів місцевого самоврядування. Рішення приймаються органами місцевого самоврядування про об’єднання тих чи інших селищних і міських рад, виходячи з цього потрапляють відповідні звернення до обласних державних адміністрацій ЦВК і в порядку надходження цих звернень центральна виборча комісія призначає такі вибори.
Тобто, якщо створилася громада, в ній відбуваються перші вибори. А якщо до неї згодом ще приєднуються населені пункти – додаткові вибори?
Сергій Шаршов: Якщо у нас створилася територіальна громада, то у нас оголошуються перші вибори, а вже коли у нас до сформованої об’єднаної громади прийняли рішення сільські ради доєднатися, тоді оголошуються довибори щоб відповідна сільська рада була представлена своїм депутатом у цій раді вже ОТГ.
А як же голова громади? Чи під сумнівом його легітимність, якщо приєдналися інші населені пункти?
Сергій Шаршов: Власне територіальні громади мають приймати рішення. З одного боку вони можуть іти по процедурі об’єднання, або ж є певна домовленість між тією чи іншою сільською радою , яка виявила бажання приєднатися, і йде просто приєднання. Тут іде добровільність і домовленість між відповідними радами. У нас є в історії приклади, коли йшла процедура не приєднання, а перезапускався повністю процес. У Херсонській області, зокрема, коли йшли не довибори, не приєднання, а процедура повністю перезавантаження органів влади як її голови, так і депутатського корпусу. Це як домовляться між собою громади та депутати. Процедура виписана безпосередньо у законі України «Про добровільні об’єднання», вони виходять з ініціативою і вже ініціюється або приєднання, або утворення і об’єднання нової громади.
Чи ми вийдемо колись на час, коли по всій країні в один день відбуватимуться місцеві вибори?
Сергій Шаршов: Якщо оцінювати досвід зарубіжних країн, які йшли майже таким самим шляхом, то хочу сказати, що немає ще в історії такого випадку щоб усі муніціпалітети, органи місцевого самоврядування добровільно вирішували це питання. У Швеції, чи у Латвії були такі муніціпалітети, які не могли визначитися і не приймали рішення остаточно з ким вони добровільно хотіли створити ту, чи іншу територіальну громаду. І все це завершувалося так чи інакше імперативним шляхом, шляхом прийняття відповідного законодавчого акту, де затверджувався перелік адміністративно-територіальних одиниць – сільських селищних і міських рад – відповідним законом. Тобто імперативно усе це завершувалося однозначно. Якщо звірити годинники, то виходячи із норм Конституції України, у нас мають у жовтні 2020 року проводитися чергові вибори до органів місцевого самоврядування. І логічно було б, щоб ці вибори були вже повністю сформовані на новій територіальній основі. І в усіх програмних документах та планах уряду наразі передбачено, що у жовтні 20-го року мають відбутися вибори вже на абсолютно новій територіальній основі.
Пане Карене, а у скількох громадах загалом на Сумщині відбуватимуться вибори 30 червня?
Карен Агаджанов Гонсалес: 30 червня на Сумщині перші вибори до ОТГ відбуватимуться у 4-х громадах. Найбільшою з них буде Білопільська міська ОТГ, потім Липоводолинська селищна ОТГ, і дві сільські ОТГ– Синівська та Ічківська. Це саме перші. А додаткові вибори відбуватимуться до двох сільських рад. Це – Троянська сільська рада і Кровненська сільська рада. Троянська сільська рада у нас приєднується до вже створеної Краснопільської селищної громади і там добиратиметься один депутат. А Кровно у нас приєднується до Миколаївської об’єднаної громади, яка у нас вже успішно працює. І там добиратиметься більша кількість депутатів – 5. По великому рахунку тут треба дивитися на окрему ОТГ. Оскільки відповідно до положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» приєднуватися ОТГ можуть в межах тільки існуючих перспективних планів. І якщо, наприклад, у нас існує велика громада, вона є успішною, але тим не менш вона закрита, скажімо так, межами своїми по перспективному плану, то поки не будуть внесені зміни до перспективного плану, ніхто інший приєднатися до неї не зможе. Тому цей індикатор досить відносний.
Ви ж спілкувалися з представниками сіл, які приєдналися до вже створених громад. Спочатку вони цього не зробили, потім подумали, зважили, вирішили, приєдналися. Що вплинуло на їхній вибір?
Карен Агаджанов Гонсалес: Перш за все, це – успішний досвід цих ОТГ. Оскільки вони продемонстрували певні здобутки, про які ми казали і в попередніх передачах. І тому саме ці сільські ради вирішили приєднатися до них. І це не єдині випадки приєднання існуючих сільських рад до інших ОТГ. Просто попередні випадки у Сумській області стосувалися міських ОТГ, або міст обласного значення. А якщо ви приєднуєтесь до міської громади вже створеної, або міст обласного значення, то додаткові вибори у вас не призначаються.
На місцевих виборах сумських – багато кандидатів?
Карен Агаджанов Гонсалес: В принципі багато. Особливо якщо казати про міську ОТГ Білопільську. Загалом на одне місце депутата претендують 7 осіб. Тобто, 26 депутатських місць – 183 кандидати. І крім того, 5 кандидатів на посаду міського голови.
У більших і громада багатша, і перспективніша, у маленьких – мало бажаючих брати на себе відповідальність? Чому – люди просто не вірять, чи занадто важка робота?
Карен Агаджанов Гонсалес: Тут скоріше пов’язане з виборчою системою. І за різницею місцевих виборах у місті, у селищі міського типу і в селі. Оскільки у селищах міського типу і у сільських радах, хоч це ОТГ, у нас працює мажоритарна система відносної більшості. Тобто, по великому рахунку кожен кандидат змагається в межах свого округу зва місце депутата. А у міських ОТГ і у міських радах загалом працює пропорційна система і багатомандатний округ. Таким чином змагаються між собою політичні партії і списки політичних партій. Саме тому тут і вища політична конкуренція, оскільки задіяні великі гравці, це не якесь місцеве питання для великих партій, тим більше перед парламентськими виборами. Це такий собі тест-драйв перед ними. І саме тому там така велика кількість кандидатів на посаду депутатів.
Спостереження за виборами. Як в принципі працює система спостерігачів? Чим відрізняється від президентських та парламентських?
Олексій Захарченко: Є певна специфіка, що ці вибори потрапили під парламентські. Усі основні організації, які займаються спостереженням, сконцентровані на парламентських виборах. І, нажаль, на ці місцеві вибори якогось системного спостереження не організовано. Не вистачає людей. Активісти вже працюють... саме по парламентським виборам. Минулого тижня я об’їздив 4 громади, які новостворені, у 3 із 4 спостерігачів може не бути взагалі.
І як можна тоді гарантувати демократичність проведення виборів?
Олексій Захарченко: Є певна система формування виборчих комісій. Тобто, є члени цих комісій від різних партій і кандидатів. Я думаю, що навряд чи там будуть якісь системні порушення. З точки зору законодавства принципової відмінності таких виборів і парламентських немає. Усі основні моменти співпадають у законі і про місцеві вибори і про парламентські.
Хто може брати участь у виборах місцевих і як зареєструватися?
Сергій Шаршов: Якщо аналізувати по виборах, що були до 2014 року, то були проблеми навіть із кандидатами на посади сільських голів. Переломним був грудень 2017 року, коли участь у виборах до ОТГ узяли майже усі політичні партії, що зареєстровані в Україні. Уперше на сільських територіях роздавалися відкрито агітації за того, чи іншого кандидата, чого до 2014 року взагалі не було.
Що стосується процедури виборів, хто має бути кандидатом, то вони чітко виписані в основному законі Україні. Це безпосередньо громадяни України, які проживають на території цієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці не важливо скільки часу. Але разом з тим хочу відмітити, що зараз тривають дискусії. Щодо зарубіжного досвіду. Коли ми аналізували ситуацію з проведенням виборів, довиборів, представництва у міській раді, то ми бачимо, що є певні проблеми, які треба відкоригувати. Наприклад, по Сумській області були прийняті відповідні рішення щодо приєднання до міста Конотоп. Але законодавство по місцевих виборах не дозволяє проводити довибори до Конотопської міської ради. І ми бачимо, що сільська рада, яка виявила бажання приєднатися до Конотопа - на сьогодні законодавство цього не дозволяє - мати своє представництво у Конотопській міській раді. І таких випадків у нас на сьогодні близько 31-го, тобто 31 місто обласного значення узяло на себе ініціативу. І до них приєдналися відповідні приміські території. А от законодавство не дозволяє, тому що є відмінність між виборами до сільських рад і до міських рад. Там є пропорційна система, а там по партійних списках.
Є проблема із представленням відповідних територій в майбутній раді ОТГ. У цьому руслі у нас активно працює робоча група і не може так складатися ситуація, що той чи інший населений пункт не матиме свого представника в ОТГ. Гарний приклад є по Італії і по інших країнах. Але я думаю, що в Україні буде своя специфіка. І я думаю, що це питання буде вирішено вже до 20 року. Будуть трішечки змінені процедури проведення місцевих виборів до органів місцевого самоврядування.
Наскільки це пов’язано із внесенням змін до Конституції?
Сергій Шаршов: Якщо оцінювати основні зміни, основні положення, які мають бути внесені до Конституції України, це перший момент. У Конституції мають бути закріплені усі ці досягнення у процесі децентралізації, які на сьогодні є. має бути чітко зафіксовано у положеннях Конституції про те, що більшість повноважень, більшість фінансового ресурсу має бути зосереджена безпосередньо у громадах. Інший момент, який має бути зафіксований у Конституції, - мова іде про переформатування органів державної влади. Мається на увазі, місцевих держадміністрацій і в органи префектурного типу, які не матимуть якихось повноважень по господарчій діяльності, а будуть просто представниками держави на тій, чи іншій території. По суті у нас на сьогодні діє місцеве самоврядування половинчасте. Тому що функції виконавчих органів районних і обласних рад, не сільських селищних і міських, а саме районних і обласних рад виконують місцеві державні адміністрації. І тут у нас не можна говорити про повноцінне місцеве самоврядування на цих рівнях. Ось такі основні положення мають бути внесені до Конституції України. Решта у нас в принципі врегульовано законодавством.
А до яких піар-ходів вдаються кандидати? Наскільки чисто?
Карен Агаджанов Гонсалес:Майже в усіх територіальних громадах Сумської області ця компанія стартує вже вдруге. Оскільки ми також готувалися до виборів 23 грудня 2018 року, але на жаль, виборчий процес тоді було перервано військовим станом, який був введений на теренах і Сумської області. Якщо казати про ту агітацію, яка проводиться на теренах області, вона досить активна. Особливо, якщо казати по районних центрах. І тому у районних центрах виборча кампанія по великому рахунку стала частиною передвиборчої кампанії до парламентських виборів. Там є певні цікаві моменти. Якщо казати про сільські території, то там вони відбуваються більш традиційно, і тут є ще один такий момент. У сільських ОТГ, особливо якщо вони не дуже великі, виборець, як правило, персонально знайомий з усіма кандидатами у депутати. І тому людина конкретно голосує за ту чи іншу конкретну людину, яку вона знає більшу частину свого життя. І тому агітація, як правило там не така активна, як у районних центрах. Оскільки у райцентрах значно більша кількість населення, значно більша дистанція між виборцем і кандидатом. І, відповідно , застосовуються звичайні методи агітації як друковані засоби, реклама на радіо, чи телебачення якщо вона там є.
І під час президентської, і парламентської кампанії часто звучить таке кліше –попит на нові обличчя. А на місцевому рівні багато нових обличь?
Карен Агаджанов Гонсалес: Є, звичайно, і нові обличчя. Ось по Білопільській сільській раді одному з кандидатів на посаду міського голови лише 19 років. І кандидат, якого висунуто політичною партією відносно новою, принаймні для нашої Сумської області. Звичайно, є люди, які мають певний політичний досвід. Це діючі голови сільських і селищних рад, міської ради. Так само є і представники інших органів місцевого самоврядування. Тобто, наприклад, обласні депутати. І є місцеві активісти, хто вирішив спробувати свої сили на місцевих виборах. Тобто представництво дуже широке. І представлено дуже багато партій, їх, здається 36. А ось по Білопіллю, де у нас пропорційна система, там у нас 8 партій іде до міської ради.
Які порушення притаманні місцевим виборам?І де взагалі легше сфальсифікувати – на державному, чи на місцевому рівні?
Олексій Захарченко: Звичайно, чим менший округ, тим легше сфальсифікувати. Іноді один голос вирішує чи пройде той, чи інший кандидат. Тобто, чим менше тим легше. Але я дуже сподіваюся, що такого робити не будуть. Поки порушення, які фіксуються, це які кандидати, нажаль, роблять несвідомо. Нам доводиться пояснювати. Це те, що стосується агітації. Згідно закону, будь-яка агітація має вестися за рахунок виборчого фонду. Проте, більшість кандидатів не відкривають виборчий фонд, друкують листівки, пишуть, що це на власному обладнанні надруковано. І навіть не знають норму закону про те, що це треба робити через виборчий фонд. Це фіксується практично по всіх ОТГ. Але це не є страшним порушенням. Я не побачив застосування адмінресурсу, брудних технологій. По сільським громадам менше, бо менше цікавляться, по міським більше. Але суттєвих немає. Найбільш поширеним порушенням є те, що приходили на дільницю без документа, який посвідчує особу. Зрозуміло, територія невелика. Усі один одного знають.
Пане Сергію, ви проводили тренінг-навчання спільно з ОБСЄ. Що це таке було?
Сергій Шаршов:справді Мінрегіон стало бенефіціаром однієї з програм проекту ОБСЄ, які наразі працюють у 34 громадах. Зокрема, завершується навчально-роз’яснювальна робота у Запорізькій області. Також це передбачено у Луганській, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Сумській областях. Проводяться зустрічі з представниками виборчих комісій, кандидатами депутатів, кандидатами голів ОТГ. А також ця робота буде продовжуватися для того щоб допомагати робити перші кроки після обрання голови і обрання ради для того щоб не були порушені певні процедури щодо затвердження бюджету, проведення першої сесії і так далі. Думаю, що робота ця не зайва.
На скільки ви очікуєте змін з приходом нових, чи тих самих людей?
Карен Агаджанов Гонсалес: Для Сумської області та окремих районів ці вибори досить визначні. Оскільки в одному з районів області до цього часу не існувало жодної ОТГ . а після цих виборів лише дві сільради залишаться поза межами ОТГ у цьому районі. Крім того, дуже масштабні вибори пройдуть у нас по Білопільському району. Оскільки Білопілля і Ічки знаходяться у цьому районі. Також тут знаходяться ще одна ОТГ – Миколаївська селищна. Таким чином для цих двох районів процес створення ОТГ буде завершено. Звичайно, залишаться окремі сільради, які ще не увійшли до них, але велику крапку вже можна буде поставити.
