Історія політичного маніпулювання: як це робили колись і що використовують зараз

Історія політичного маніпулювання: як це робили колись і що використовують зараз

Основоположник технологічної науки керування і "батько кібернетики" Норберт Вінер у 1948 році писав: "На щастя, торговці брехнею, які наживаються на людській наївності, ще не досягнули такої досконалості, щоб усе відбувалося так, як вони хочуть, тому що люди не бувають лише дурнями чи шахраями. Середньостатистична людина достатньо розумна щодо речей, які її стосуються, і достатньо альтруїстична там, де справа стосується суспільного блага чи індивідуальних страждань, які вона бачить на власні очі". Більше про історію політичного маніпулювання у проекті Українського радіо "Еволюція виборця".
 

 

 
 
Між тим, вінерівська теорія має під собою широке історичне підґрунтя. Так, усна політична реклама в Давньому Римі, радіореклама під час Першої світової війни, політична карикатура, фотографія чи плакат — всі ці форми політичного маніпулювання викликали різні почуття у населення, але завжди мали одну мету — спонукання до певної оцінки чи дії. 
 
Як маніпулювали у ХХ столітті 
 
У ці часи розвиток технологій політичного маніпулювання отримав новий поштовх. Тоді якраз великої популярності набуло вчення Зигмунда Фройда про психоаналіз. З його висновками можна посперечатися, але, наприклад, уряд Гітлера успішно використав можливість впливу на потаємні людські інстинкти. Тобто нацисти зверталися не до розуму, а саме до інстинктів. Щоб їх мобілізувати, вони, за допомогою низки ритуалів, перетворювали аудиторію на особливу тимчасову спільноту людей, охоплену спільним прагненням.
 
Один із провідних архітекторів націонал-соціалістичної Німеччини Альберт Шпеєр згадував: "І Гітлер, і Геббельс знали, як розпалювати масові інстинкти на мітингах, як грати на пристрастях. Досвідчені демагоги, вони вправно сплавляли заводських робочих, дрібних буржуа і студентів в однорідний натовп, формуючи на власний розсуд його погляди". 
 
Пізніше, в 50-х роках 20 століття, учень Фройда Ернст Діхтер, який емігрував до США, зробив висновок, що американські рекламні агентства стали передовими "лабораторіями світової психології". Політична еліта зацікавилася роботами Діхтера, і його основні принципи комерційної реклами були перенесені у сферу політичну (так, у 1960 році Ернст Діхтер успішно провів передвиборчу кампанію Джона Кеннеді).
 
Із розвитком таких наук і теорій як герменевтика, семіотика, культурологія та інших, маніпуляції людською свідомістю суттєво вдосконалися. У мистецтві політтехнологій виникли свої "корифеї-ляльководи" (наприклад, француз Жак Сегела, який "зробив" у 1981 році Франсуа Міттерана і організував кілька успішних передвиборчих кампаній для інших європейських та американських політиків).
 
Історія політичних маніпуляцій в Україні 
 
Її умовно можна поділити на три етапи. Перший із них (кінець 1980-х — початок 1990-х) характеризувався протиставленням старого і нового. Для виборця не мало значення, чого хоче досягнути кандидат. Головне  —  хто він: представник страшного комуністичного минулого чи діяч, який виступає за демократію. 
 
Під час другого етапу (середина 1990-х) на перший план вийшла персоналізація: люди йшли голосувати за конкретних людей. Іміджмейкери намагалися забезпечити максимальну кількість контактів свого "клієнта" з аудиторією, основний акцент робили на візуальну рекламу. 
 
Зрештою, третій етап (після 1996 року) вирізнявся певним розчаруванням населення. Виборець намагався вибрати щось, що задовольняло б його потреби. Причому, з гарантією. Завданням політтехнологів стало створення цих гарантій, точніше, їх видимості — у вигляді тих чи інших "брендів".
 
Нині передвиборчі технології вже стали певною сферою бізнесу, де присутні свої ділові методики, свої ціни, свої професіонали.
 

Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Слухати повну версію ток-шоу.

Слухати всі ток-шоу.

Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Фото - pixabay.com