Напередодні дня української мови, який Україна щорічно відзначає 9 листопада, в ефірі Українського радіо в програмі "Чорним по білому" разом з координаторкою безкоштовних курсів української мови в Києві Тетяною Шептицькою говоримо про поняття української мови, як подолати мовний бар’єр і про безкоштовні курси української мови.
Що таке рідна мова? Якою вона має бути?
– Це та мова, яка успадкована від батьків, яку чуєш змалечку, якою сам говориш, якою мислиш. Це дуже складне утворення. Я знаю, що не у всіх співпадає поняття рідної мови і української мови в Україні.
Часто українську мову називають рідною, однак послуговуються, як правило, не українською.
– Очевидно це ті люди, які її змалечку чули і знали, але це переважно представники старшого покоління або люди, які себе реалізовують в тих сферах, де переважає російська. І мимоволі вони рідну мову кудись відсувають і послуговуються російською або іншими мовами. Насправді визначення "рідна мова" для кожної людини суто індивідуальне. Воно має бути інтимним, а б сказала.
Чи може бути це поняття в множині: не рідна мова, а рідні мови?
- Я таких людей зустрічала. Як правило, це люди у яких батьки представляють різні етнічні середовища, і щоб не образити когось з батьків ці люди обирають для себе дві мови як рідну. Деякі мовознавці говорять що це все ж таки хибний шлях, що він призводить до цікавого субстрату в голові і мішанини. Є навіть термін "мовна шизофренія". Я не прихильник цього терміну. Але все ж більшість схиляється до того, що треба обирати одну мову. Все одно буде якась домінуюча мова.
Українська мова є рідною для 60% жителів України. Але коли запитали, якою мовою ви спілкуєтесь вдома, то лише 50% з українців назвали українську, 24% послуговуються російською, а 25% зазначили, що іноді російською, іноді українською.
Не дуже втішна статистика, але сподіваюсь, що спільними зусиллями різних середовищ ми будемо її змінювати на краще.
Безпосередньо цією зміною займаються безкоштовні курси української мови, координаторкою яких Ви і є. Наскільки люди, які завершують навчання, потім послуговуються українською? Вона стає для них рідною? Чи взагалі вона може стати для них рідною?
– Чи вона може стати для них рідною? На це запитання для себе я і досі шукаю відповідь. Коли до нас приходять люди, для яких рідною мовою є білоруська, казахська та ін., для них українська все одно лишається іноземною. І я не впевнена, що вона для них вона колись стане рідною так само, як для нас італійська, іспанська… Ми їх можемо вчити, любити, говорити, слухати.
З іншого боку, нам приємно, коли наші зусилля не минають даремно, і якийсь відсоток наших учнів, наших випускників не губиться на просторах Інтернету і намагається підтримувати з нами зв'язок, переходячи на українську
Як долати мовний бар’єр? Досить дивно говорити про мовний бар’єр в Україні, коли українці намагаються перейти на українську мову в спілкуванні.
– У нас є велика складова того, що називається "колоніальний спадок". Ми не можемо стверджувати, чи була Україна колонією чи ні. Але ми не можемо закривати очі на цілеспрямовану русифікаторську політику, яка тривала достатньо тривалий час. Навіть після того, як Україна здобула незалежність. Тому мовний бар’єр є спадщиною всіх попередніх років.
Чи можуть курси стати тією платформою, де можна долати мовний бар’єр?
– Певною мірою ми вже стали такою платформою, тому що цей бар’єр є частково психологічним. Курси достатньо добре працюють і знімають цей психологічний бар’єр, оскільки людина опиняється в оточенні приблизно таких самих людей, яким тяжко перейти на українську, яким не дуже просто добирати відповідники, добирати слова, автоматично перекладати з російської на українську. Цей контингент має свої вікові подібності. Людина потрапляє в конкретне середовище. Хоча це має бути засадою державної мовної політики, тобто подібні заходи, акції, рухи. Поки все на плечах волонтерів.
Щоб подолати мовний бар’єр, необхідно спробувати поговорити українською мовою принаймні один день. Сприйняти це як завдання. Це важко. Оскільки люди мають маленький словниковий запас слів, щоб висловити свою думку.
Крім того, можна не тільки вести соціальні мережі українською, а й перевести свої гаджети на українську мову, і тоді вам навіть Googleв пошуку в першу чергу буде видавати україномовні версії сайтів. Друге, щоб я додала, це читати, слухати, дивитися україномовний продукт. Звісно, відповідати, писати, говорити, розширювати свій україномовний простір, тому що, крім вас, це ніхто не зробить. Починайте з маленьких кроків, якщо вам складно відразу в публічній сфері почати говорити, почніть з вужчої сфери.
Прослухати повну версію розмови.
