Водну політику держави та якість водойм в Україні проаналізувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За словами еколога, якщо вести мову про водойми в Україні, то їх треба розділити на замкнені, які пов'язані з підземними джерелами, та проточні, тобто річки. Навіть офіційні дані свідчать про перевищення рівня забруднення річок біологічними та хімічними речовинами, внаслідок скидання підприємствами неочищених вод.
Як повідомила пані Тимочко, в минулому році близько 8 млрд. кубів використаних вод були повернуті в річки, 3 млрд. з яких - майже неочищені. Еколог запевняє, що куди б люди не пішли з бажанням поплавати, - скрізь забруднені водойми, вода не придатна, щоб там купатися, тим більше дітям. Виключенням можна вважати лише річки в Карпатах, там вода прохолодна, але чиста, - зазначила еколог.
Як наголосила пані Тимочко, в тому і полягає серйозна проблема, що люди, які хочуть відпочивати на Дніпрі, не зможуть знайти такий пляж, щоб вода була чиста. Крім того, у червні починається "цвітіння води", тоді взагалі не можна купатися, бо там відбуваються небажані процеси, що викликають шкірні захворювання, розлади органів травлення і таке інше.
За словами експерта, водна політика в Україні, екологічна політика, не забезпечує чистоту водних ресурсів. І не лише щодо купання та рекреації. Найгірше, що до цієї води додаємо хлор і запускаємо її в труби для пиття та харчування людей.
На думку пані Тимочко, треба зробити певні кроки, - одні потребують зусиль і коштів з боку держави, інші - ні. Наприклад, без фінансових зусиль з боку держави можна ухвалити закон України про повну заборону фосфатних мийних засобів. Як відомо, залишки фосфотних засобів, завдають шкоди здоров'ю, осідають на шкірі, викликають захворювання, а потім потрапляють у водойми і вода від того починає "цвісти".
Крім того, переконана еколог, треба заборонити скидання неочищених стоків у воду, накладати величезні штрафи на підприємства, які вдаються до такої практики. Високий екологічний податок, примусить підприємства вкладали кошти у власні очисні споруди.