Фото з інстаграм-сторінки yelka_band
"Побувавши в 107-ми експедиціях, я вже з точністю можу говорити, що Кіровоградщина — багатющий пісенний край"
Світлано, привіт. Коли хтось каже про фольк, можливо, це стереотипне мислення, але одразу приходять в голову західні регіони й аж ніяк не Кіровоградщина. Що ти можеш сказати про фольк цього регіону?
Насправді Кіровоградщина дуже багата на пісенний фольклор і я вже можу зі стовідсотковою точністю про це стверджувати. Тому що побувавши в 107-ми експедиціях, до речі, вчора ми тільки повернулись із 107-ої експедиції, побувавши в 117-ти селах, в кожній експедиції від респондентів 30-40-их років народження ми записуємо неймовірну кількість старовинних автентичних творів. І зараз я вже з точністю можу говорити, що Кіровоградщина — багатющий пісенний край.
Що таке експедиція взагалі? Ви приїжджаєте в село, ходите по хатах і питаєте, чи хтось знає стародавні народні пісні?
Експедиція — це організований приїзд команди збирачів етнографічного, фольклорного матеріалу, усної історії, які, попередньо домовившись через агентів у селах, приходять до дідусів і бабусь і запитують у них про все. За ці шість років у нашої команди вже народився свій фірмовий питальник, за яким ми працюємо з респондентами. Ми в них питаємо попунктно про пісні, традиційні танці, що вони готували раніше, яке вбрання носили, головні убори. Просимо згадувати про все: і про народження дітей, і як вони закохувались, одружувались, чим лікувались раніше, про відьом, про бабусь-шептух. І, звісно, ми питаємо про Голодомор, як вони пережили 30–40 роки, як пережили Другу світову війну й як вони говорять про цю війну, в якій ми зараз живемо. Це дуже об’ємний, потужний робочий процес, і він охоплює не тільки музичні матеріали, як ви зрозуміли. Ми дивимось, в якій хаті баба сидить, в чому вона одягнена, які рушники в хаті. Тобто ми все-все фіксуємо, потім цей матеріал привозимо в Кропивницький, опрацьовуємо й віддаємо людям. Ми нічого не тримаємо в шухлядах, архівах, це меседж нашого проєкту — записати, зафіксувати і віддати людям.
"Моя задача полягає в тому, щоб залишити вокальну партію, мелодійний малюнок в тому вигляді, в якому ми записали від респондента чи респондентки. А Максим як саундпродюсер і композитор уже аранжуванням "огортає" цю пісню і додає нового звучання"
Гурт YELKA — тотожний до проєкту "Баба Єлька" чи все ж таки ви відокремлюєте ці речі?
Це вже окремий музичний проєкт, який народився практично паралельно з народженням проєкту "Баба Єлька", бо ми почали в експедиціях записувати неймовірну кількість пісень. І в мене виникло бажання окрім вивчення в традиційному варіанті, так, як баби співають, додавати свого модерного прочитання для того, щоб розширити коло слухачів, закласти в вуха ці пісні через сучасну подачу. І я запропонувала співпрацю нашому дуже відомому в Кропивницькому, талановитому музиканту Максиму Величку. Він одразу погодився і ми з ним почали прочитувати ці старовинні твори уже в аранжуваннях в різних стилях. Я не можу сказати, що ми працюємо чітко в електро-фолк, чи в інді, чи в пост-роковому стилі. Ми зараз ще шукаємо різні варіанти й таким чином наш глядач має широку палітру. Хтось слухає нас у стилі рок, комусь хочеться більш лагідного звучання, як, наприклад, пісня "Ненько".
"Дувай-ва" — це такий прорив, ми вже в рок-стиль занурились і це дуже круто. Я не можу сказати, що це окремий продукт музичний, тому що, звісно, ми пов’язані з проєктом "Баба Єлька" як ніхто, бо це джерело, звідки ми черпаємо матеріал для сучасних варіацій цих творів. Але моя задача полягає в тому, щоб залишити вокальну партію, мелодійний малюнок в тому вигляді, в якому ми записали від респондента чи респондентки. А Максим як саундпродюсер і композитор уже аранжуванням "огортає" цю пісню і додає нового звучання. Так відбувається наша робота.
"Ми хочемо витягти цю старовинну пісню, яка може завтра вже забутись, бо ці бабусі й дідусі "відлітають у вирій", забираючи з собою неймовірний матеріал. Ми хочемо, щоб ця пісня стала популярною і модною, щоб її не цурались, а гордились нею. І ми як нитка зараз. Якщо ця нитка обірветься — все, тоді я вважатиму своє життя прожитим марно"
А як ти вважаєш, чи може фольк розвиватись і яким чином ти це бачиш?
Я хочу, і це меседж моєї роботи в проєкті "Баба Єлька", — передати цю пісню саме в такому вигляді, як вона є. Це найголовніша задача. А вже осучаснені варіації подачі — це як інструмент для того, щоб вкласти в вуха молоді. І "плюс" слухачі будь-якого музичного продукту мають свої музичні смаки. Й саме різні варіації подачі старовинних творів — це якраз для того, щоб популяризувати те старе й глибинне, яке в свій час радянська окупаційна влада заганяла десь далеко під штандари. Раніше вважалось, що народне — це смішне, позорне, низьковартісне, другосортне. Ми хочемо витягти цю старовинну пісню, яка може завтра вже забутись, бо ці бабусі й дідусі "відлітають у вирій", забираючи з собою неймовірний матеріал. Ми хочемо, щоб ця пісня стала популярною і модною, щоб її не цурались, а гордились нею. І ми як нитка зараз. Якщо ця нитка обірветься — все, тоді я вважатиму своє життя прожитим марно.
Слухати пісню "Дувай-ва" гурту YELKA, як і багато інших прем’єр, можна в плей-листі "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
