Фото: Пресслужба Morphom
Потрібні конкретні позитивні зміни. Слід розуміти, що залежать вони, в першу чергу, від нас самих
Morphom, що в тобі змінилося за два роки повномасштабного вторгнення? Можеш порівняти себе до 24 лютого 2022-го і зараз?
Ми нещодавно про це говорили з дружиною і старшим сином. Зійшлися на тому, що перед нами зараз постає образ людини, яка вибігає з дверей і застигає як воскова фігура. І от вона вже два роки в одній позі й стоїть: ніби з дверей вийшла, але далі не йде, завмерла на місці. У мене особисто є відчуття тягаря від цього завмирання.
Як гадаєш, що може відімкнути цей стан?
Для цього потрібні конкретні позитивні зміни. І слід розуміти, що залежать вони, в першу чергу, від нас самих.
Ти видав ще одну пісню з VovaZiLvova — "Я не на війні. Але війна в мені". У вас вже стільки спільних треків! На цілий альбом назбирається. Розкажи, будь ласка, кому належить ідея "Я не на війні. Але війна в мені".
Вові, цього разу. Ми з ним часто обмінюємося матеріалом. Буває так, що я пишу приспів, надсилаю йому, а він вже дописує куплети. Але із "Я не на війні. Але війна в мені" вийшло навпаки. Вова надіслав мені шматочок пісні, довгий куплет, записаний під гітару, а я вже під нього написав приспів. Тобто система працює по-різному.
Якщо відштовхуватися від назви вашої пісні "Я не на війні. Але війна в мені", яка війна триває в тобі?
Дня не минає, навіть години, щоб я не був розумом на війні. Думаю про неї, аналізую. Чи можна це назвати війною всередині мене? Гадаю, так.
Мені імпонує, коли люди знають найкоротший шлях до результату
Також у вас вийшов кліп на цю пісню. Хто допомагав його створювати?
Над відео ми працювали із ZOO Cinema Production Studio. Це доволі відома компанія, авангардна, навіть сказав би. Вона співпрацює з багатьома артистами, яким я пишу музику. Але ми взаємодіяли вперше. Мені дуже сподобалось, адже все було чітко, без зайвих слів, а конкретно: треба зробити ось це і це. Мені імпонує, коли люди знають найкоротший шлях до результату.
На обкладинці пісні "Я не на війні. Але війна в мені" — дитячий малюнок. Він справжній? Когось із твоїх дітей?
Так, це малюнок Євангеліни, моєї найменшої дитини. Якось Вова сказав, що потрібна обкладинка, запитав, чи не міг би хтось з моїх дітей її намалювати. Я запропонував Євангеліні. Поставив пісню, поклав перед нею олівці та аркуш, а вона просто взяла — і зробила. Без брифу, побажань, щоб обкладинка чіпляла людей на Spotify.
Романе, з чим ти до нас наступного разу завітаєш?
Якщо чесно, то у нас з VovaZiLvova вже готова наступна пісня, яка називається "Рідня", її залишилося трошки підправити. Я пишу практично щодня. Навіть напередодні других роковин повномасштабної війни створив текст пісні, яка називається "Вовчиця":
Десь у глушині волинських лісів
Важко поранений звір тікає від псів.
Чує вовчиця, що не повернеться назад
У нору, де народила своїх вовченят.
Скоро вже сутінки, навколо сніг та лід.
Веде мисливця у лісі червоний слід.
Пси чують рану, що болить під хутром,
Від кулі між серцем і третім ребром.
Скільки вистачить сили, вовчиця буде іти
Далі углиб, в епіцентр темноти.
Щоближче кроки позаду
Та звір ще дає собі раду,
Щоб чимдалі мисливця від нори відвести.
Мисливець стомився, скінчились патрони, навколо пітьма.
Сьогодні він вже не повернеться додому.
Годину назад він був мисливцем, тепер навпаки,
За його спиною і по боках виють вовки.
Вже ближче до ранку, зірки позгасали.
Вовчиця дотрималась плану.
Мисливець і пси заблукали,
Він впав на коліна, немає собак і патрон у рушниці.
Побачивши перед собою зграю вовків та вовчицю.
Десь у глибині волинських лісів
Блукає вовчиця, хитріша мисливця та псів.
Схоже, сьогодні звір повернеться назад
У нору, де народила своїх вовченят.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
