Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Коли вперше почув демоверсію "Біжи по небесах", я просто розридався
Іване, пісня "Біжи по небесах" — що це за історія?
Дуже хочу, щоб люди, які слухатимуть цю пісню, заглиблювалися в неї. Адже вона для мене особлива, вона на часі. Це пісня про втрату. Хтось із нас зараз втрачає батьків, хтось — братів, синів, сестер. Це, на жаль, українське сьогодення. "Біжи по небесах" не тільки про втрати на війні. Багато людей серед моїх знайомих через внутрішні переживання отримують депресію, морально вигорають, бо дуже непроста ситуація в країні. Тому потрібно підтримувати одне одного, допомагати морально, витягувати. І, звісно, донейтити на Збройні сили України, щоб швидше вся ця наволоч московська повиздихала, і ми обов'язково перемогли.
Чи довелося тобі особисто пережити біль втрати?
Коли вперше почув демоверсію "Біжи по небесах", я просто розридався, бо відразу виникла асоціація з моїми дідусями, яких втратив в ранньому віці. Подумав про те, як би було чудово, якби вони могли побачити мого маленького сина, присвятити онукам свій дорогоцінний час. "Біжи по небесах" іще про те, що слід цінувати кожен момент, який проводиш поруч з дорогою людиною, бо її може не стати. Якщо говорити про батьків, то їм треба якомога частіше дзвонити, навідувати. Бо життя в Україні настільки швидкоплинне і непередбачуване, щодня змінюється ситуація. Цінуйте тих, хто з вами поруч, любіть їх і допомагайте.
Ти вже думав над тим, яким має бути відео на пісню "Біжи по небесах"?
Поки із цим складно. Знаю точно, що воно має бути мінімалістичним. Хотів би, щоб у відео були гори як символ вічності. Пісня має дихати, й кліп на неї теж. Тому точно не зніматимемо в студії.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Материнство — суперважлива робота 24/7. Чоловіки мусять це цінувати
Іване, рік, що минув, подарував тобі сина. Як ти змінився за період батьківства?
Цінності трішки змінилися. Тепер весь свій час приділяю родини, максимально стараюсь бути з ними, бо розумію, наскільки материнство є класною, але важкою працею. Взагалі жінкам треба віддати належне. Материнство — суперважлива робота 24/7. Чоловіки мусять це цінувати.
У твоєму світогляді є такі формулювання як "жіноча справа" і "чоловіча справа", чи у вас в родині все порівну?
Іще дідусь вчив мене, що немає такого, що дружина робить щось одне, а ти — щось інше. Якщо, припустимо, вона готує вечерю, то за тобою має бути миття посуду. Тобто стосунки у сім'ї — це завжди про взаємопідтримку. Тому зараз, коли дружина вночі встає до сина, я роблю йому суміш. Заколисувати у мене поки погано виходить, порівнюючи з тим, як майстерно це робить дружина.
Батьківство і материнство — це одразу два погляди на дитину, на те, як назвати, у що одягати… Ким стане твій син, коли виросте?
Вже знаю точно, що мій син буде займатися спортом, це однозначно. Навіть знаю, яким — боксом. Але подивимося, бо я точно зважатиму на його інтереси й бажання.
А дружина що каже?
Дружина підтримує мене щодо спорту. Він дисциплінує чоловіків. Також ми хочемо, щоб син вивчав іноземні мови, бо я сам, наприклад, і до сьогодні не можу як слід цим зайнятися. І це моя найбільша помилка.
Як тобі процес зміни підгузків?
Може, це дивно прозвучить, але я божеволію від всіх тих запахів, які йдуть від мого Дарусика. Не відчуваю жодної відрази. Якщо треба помити дитину чи поміняти памперс, це для мене нескладно.
Якщо треба буде зробити вибір: син чи сцена, що ти обереш?
Однозначно на першому місці — син. Я, наприклад, не пропущу його день народження заради виступу, бо з дитиною важливим є кожне свято, пам'ятний момент. Втім, бувають різні ситуації, бо для мене музика — теж як дитина. Це невіддільна частина мого життя. Тому старатимусь комбінувати.
Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
Фронт є тільки один — там, де воюють і гинуть наші воїни
Іване, ти часто виступаєш у військових госпіталях, а от сам готовий до мобілізації?
Коли настане моя черга, так, однозначно. Я вважаю, що це обов'язок будь-якого чоловіка і громадянина України. Зараз ми співпрацюємо з кількома благодійними фондами, відвідуємо наших захисників з виступами. Я і сам бачу, і хлопці говорять, що для них це дуже важливо, бо дає можливість перемикнутися на щось інше, морально відпочити.
Зараз, якщо зайти на сторінки в соціальних мережах практично до кожного артиста-чоловіка, то в коментарях регулярно зустрічаються фрази на кшталт "Чому не в окопі?". Як ти ставишся до таких закидів?
Це цікава тема… На мою думку, якщо блогер чи впливовець, який несе якусь думку в маси, при цьому жодним чином не долучається до допомоги ЗСУ, не висвітлює те, що відбувається на фронті та в Україні взагалі, то таку людину варто відправити на фронт, щоб вона хоч якось долучилася до нашої спільної боротьби. Я вважаю, що фронт є тільки один — там, де воюють і гинуть наші воїни. Економічні, творчі, музичні — це все не фронти, а допомога, тил. Самі ж військові кажуть, що тил має бути, бо якщо всі підуть на фронт, хто ж тобі допомагатиме? Я не скажу, що моя черга не прийде, але коли це станеться, маю бути до цього готовий.
Яким буде Ivan NAVI в майбутньому, про що ти співатимеш?
Хочеться після перемоги співати тільки веселі пісні. Думаю, що кожен українець очікує на найшвидше її настання, але, дивлячись на те, що відбувається на фронті, розумієш, що реалії зовсім інші. Тому кожному з нас слід максимально долучатися до допомоги армії, разом у будь-який спосіб наближати перемогу.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
