Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Коли прослуховував заявки, то звертав увагу на потенційну хітовість пісень.
Дмитре, цьогоріч Нацвідбір подарував нам 11 фіналістів. Будь ласка, поділися, чому саме таку палітру пісень маємо?
У нас було 389 заявок від 288 артистів. Це багато різної музики, але не можу сказати, що вона вся була супер професійною. Траплялися різноманітні експерименти. Цього року був серйозний дефіцит саме професійних артистів, які вже розуміють, чому вони на сцені, що можуть. І не тому, що їх в країні мало. Професіоналів вистачає, але багато хто не ризикує йти на Нацвідбір. Я особисто запрошував всіх наших артистів, які мають аудиторії, багато виступають, навіть тих, то минулого року закинули музику, але зараз повернулися до активних графіків. Дуже хочу бачити їх всіх. Але хтось боїться великої уваги та потенційного хейту. Для когось є важливою кар'єра, не хочеться її втратити, тому в пріоритеті гастролі. 11 фіналістів Нацвідбору дуже різні, але це сміливі люди, які знали, навіщо вони туди йдуть. Коли прослуховував заявки, то звертав увагу на потенційну хітовість пісень, звісно зважав на вокал. Дуже важливою є родзинка в музиці. Але передовсім ми шукаємо особистостей, людей, які розуміють, що вони роблять, і готові представляти Україну. Така ось велика сукупність різних факторів.
Зорієнтуй нас, на скільки відсотків це твоя пропозиція та Оргкомітету?
Я роблю первинне прослуховування всіх заявок. Створюю довгий список, який подаю на затвердження. Після того ми слухаємо його багато разів. Я роблю пропозицію короткого списку, збирається велика команда Суспільного, ми всі разом затверджуємо кожного учасника. До того декілька департаментів проводять перевірку цих людей. Зараз дуже велика ціна помилки, велика відповідальність. Ми не можемо дозволити собі, щоб на якійсь стадії виявилось, що людина порушує ті чи інші правила. Тому учасників перевіряють. Коли доходимо до тієї кількості, яку можна брати, ми всі разом сідаємо і затверджуємо її. Тобто я як музичний продюсер подаю музичну пропозицію, але самих артистів перевіряє і затверджує Суспільне.
У відсотках можеш зорієнтувати, кого з фіналістів ти обирав і пропонував?
Всіх цих людей я пропонував. Загалом десь 15 кандидатур, тому що я завжди намагаюся зробити так, щоб у фіналі їх було більше. А вже Суспільне ухвалює остаточне рішення. Але всі ці учасники, безумовно, були в моїй пропозиції.
Яке "Євробачення" без скандалів! Артистки alyona alyona та Jerry Heil отримали хвилю хейту за те, що заспівали про Матір Терезу, яка, мовляв, мала неоднозначне минуле. Потім Наталія Волевська написала, що ANKA використала її слова в пісні "Палала". Збіг трьох слів у приспіві можна вважати плагіатом?
Я, наприклад, написав пісню "Об'єднанні любов'ю", а United by Music — слоган "Євробачення". Використали мою ідею. Чому ж я ще не в суді? У мене ж такий крутий юрист.
Також конкурсну пісню YAKTAK запідозрили в плагіаті. Семпл, використаний в пісні, раніше звучав в треці іншого артиста. Останній скандал. NAHABA звинуватили у плагіаті російського гурту t.A.T.y. Розбираємось.
Я сказав на першій зустрічі, коли прийшов на роботу музичного продюсера, що, якщо ми всі будемо просто робити свою роботу, жодних скандалів не буде. І всі тоді зі мною погодилися. Але потім одна продюсерка сказала: "Скандали на нашому Національному відборі — це така річ, що ніколи не знаєш звідки, але обов'язково прилетить. Просто повір мені". Я тоді з нею не погодився, але був неправий. Дійсно, спробуймо простежити. Ми живемо в цифровому, інформаційному світі. На нього можна впливати дуже різними методами. Хто займається дистрибуцією цих чотирьох артистів?
Просто складіть одне з іншим, погугліть, кого представляє який лейбл, і, можливо, зрозумієте. В сучасному світі кожен досягає своєї мети по-різному. Наприклад, YAKTAK і питання семплів ‒ теж досить глибока тема. Якщо подивитися на це із суто музичної точки зору, то що таке семпл — фрагмент, який вже лунав в іншій пісні. Колись, в старі часи, люди просто брали шматок іншої пісні, очищали права і співали його. Зараз інший підхід. Якщо я хочу, щоб в моїй пісні звучала, наприклад, сопілка, я кличу сопілкаря, ставлю перед ним мікрофон, під'єдную шнур, кажу: "Роби свою справу". Він робить, потім я відбираю фрагмент. Відповідно, знаю, що це моя власність, тому що я це записую, я це створив. Ніхто ніколи не прийде до мене і не скаже: "Де ти взяв його?" Я особисто записую музику саме в такий спосіб. Існують портали, де є багато семплів, де можна заплатити абонплату і користуватись величезною світовою базою даних, вже записаних речей. Так, у світі трапляються величезні скандали, пов'язані з цим, бо питання ще не дуже регулюється. До чого я веду. Це не є поганим підходом до роботи. Він сучасний, нормальний. Але я б радив людям, які йдуть на Національний відбір і знають, наскільки прискіплива українська аудиторія і ще більш прискіплива світова, створювати свій власний контент й записувати його власноруч. Це базові речі. Тоді ніхто ніколи вам нічого не скаже.
Будьте фанатами нашого майбутнього — української музики, любіть її всю, любіть різні стилі, слухайте різних музикантів і голосуйте за те, що вам дійсно подобається.
Ти на шоу "Селекція" висловив сподівання, що українська публіка обере найдостойнішого представника від України та зробить це в атмосфері поваги. Якою має бути культура конкуренції на Нацвідборі?
Має бути атмосфера прийняття. Це те, що мені здається дуже важливим. Національний відбір — лакмусовий папірець суспільства. Того, наскільки ми можемо прийняти смаки інших людей, не впадати одразу в токсичний хейт. Мені хочеться, щоб люди прислухалися до музики, до пісень, мали свою думку і давали можливість іншим існувати, робити свою справу й мати абсолютно повну свободу в усьому. Ось про що мені йдеться, коли я кажу про прийняття. Люди мають проголосувати за когось, і тут починається бійка між більш адекватними й менш адекватними людьми. Менш адекватних, звісно, набагато більше.
Як уникнути того, щоб музичний конкурс для артистів не став травматичним досвідом?
Від початку ставитися до іншої людини як до рівної тобі. Ти маєш право не розуміти навіщо, що і як вона робить, але це не означає, що ти маєш право це засуджувати або хейтити. Якщо ти не розумієш чогось, в першу чергу, спробуй це зробити.
Може, вже час створити етичний кодекс, щоб його всі дотримувалися?
Чим більше правил, тим менше свободи, тим більше шансів, що вони будуть порушені. Ні, все залежить від атмосфери. Ми маємо вчитися, потрошку розвиватися. Минулого року я транслював ті ж меседжі, Суспільне цим теж займається. Подивимось, не знаю, як відбудеться фінал. Вважаю, що всі учасники достойні перемоги. Поки що немає вагомих причин для того, щоб були якісь нерівні умови. Мені хотілося б, щоб і люди, які стоять біля входу на Суспільне з прапорцями із написом MELOVIN, бачили й інших артистів, поважали те, що вони роблять, розуміли, що всі ми робимо одну справу. Тому врешті має виграти українська музика. Сподіваюсь, що так воно і буде. До речі, в мене як продюсера навіть нема права голосу чомусь.
Можна звернутися до всіх фан-спільнот, до кожного поціновувача, артистів, які є в фіналі.
Люди, будьте фанатами нашого майбутнього — української музики, любіть її всю, любіть різні стилі, слухайте різних музикантів і голосуйте за те, що вам дійсно подобається. Не тому, що це робить сусід Коля, або в когось більше підписників або переглядів.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Важливо, щоб українська музика розвивалась у всіх напрямах.
Це твій другий Нацвідбір. Ти вже знаєш всю кухню, всі переваги, недоліки. Пропоную помріяти про ідеальний Нацвідбір. Яким він має бути, на твою думку?
50 пісень в кожному стилі музики. Більше різних стилів. Чомусь, не знаю, з чим це пов'язано, але заявки Національного відбору не суперрізноманітні. Майже немає металістів, практично немає хіп-хопу. В Україні його взагалі недостатньо, на мою думку. Мало живої музики. Наприклад, в довгому списку є прекрасна група KARYOTYPE із Запоріжжя, сподіваюсь що вони наступного року опиняться в фіналі. Дуже класна команда. Їм треба трошки досвіду і працювати далі. Так, хочеться більше різних стилів. Вони в Україні є. Наприклад, у нас інді-сцена дуже різноманітна. Вона завжди підхоплює актуальні тренди. Але люди бачать лише верхівку айсберга. Хочеться, мабуть, повернути півфінали. Це моя мрія. Звісно, що зараз не на часі, складно підготувати таке шоу. Але моя мета завжди полягала в тому, щоб люди побачили більше різноманіття, почули більше авторської музики. Десятки замало. До неї входять артисти, які вже мають досвід, ресурси, команди, які готуються заздалегідь. Хочеться більше несподіванок.
Чи можуть бути на Нацвідборі фріки? Чи це вже історія з минулого?
Їх теж хочеться більше. У заявках були фріки, драг-квін, багато різних оригіналів. Але пісень нема, ось у чому проблема. Тому я й кажу: треба, щоб якість заявок ставала вищою. Важливо, щоб українська музика розвивалась у всіх напрямах.
Ти сказав, що хотів би, щоб на Нацвідбір приходили артисти, які мають досвід. Як їх можна до цього заохотити?
Я не маю нікого заохочувати, як і Нацвідбір. Їх зараз сама ситуація заохочує — величезна увага до України, потреба в тому, щоб українська музика розвивалася. Нині геть не так, як було, наприклад, 2011-го чи 2015-го, навіть 2017-го року. Тоді ми мали можливість робити багато всього, менше було різних обмежень, навіть суто технічних в роботі. Зараз працювати набагато складніше. І саме в такий момент потрібні люди, які мають досвід. Хочеться, щоб вони доносили свої меседжі.
Наприкінці минулого року у Ріаnобой був анонс нової пісні — "Б'ється за тебе". Ми почуємо її на Нацвідборі?
Ні, не почуєте. Скоро від Ріаnобой дійсно вийде декілька треків. Першою, у лютому, з'явиться наша спільна композиція із ТНМК. Пісня, яка називається "Легенди". Вже відзняли кліп на неї, зараз він монтується. Для Ріаnобой в останні роки це неймовірна новина. Записав ще одну пісню — "Знеструмлене серце". Люди, які відвідували концерти минулого року, чули її. Як і "Б'ється за тебе". Все потроху буде виходити. Але для фіналу Нацвідбору готую іншу історію. Займаюся спільним номером учасників. Мабуть, це все, що можу зараз розказати. Дуже складна робота. Цьогорічний меседж фіналу: ДНК нації, музичний ДНК-код. Мені багато років хотілося спробувати поєднати нашу класичну естрадну історію з тим, що зараз робить свіжа кров української музики.
Яким буде твоє побажання слухачам, глядачам і фіналістам Нацвідбору на "Євробачення-2024"?
Щоб не сталося, насолоджуйтесь життям. Воно одне, іншого немає. Скільки його залишилося, ніхто не знає. Цінуйте його.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з усіма учасниками фіналу нацвідбору на Євробачення 2024 дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
