Проєкт до сторіччя Українського Радіо. У ньому автори розповідають не тільки про історію радіо, а про життя кількох поколінь українців крізь призму історії Українського Радіо. Проєкт детально описує історію винайдення і поширення радіо у світі, подробиці розвитку радіо в Україні. Значна частина проєкту присвячена тиску на радіо радянської влади. Команда проєкту знайшла і вперше оприлюднить архівні матеріали справ розстріляних у сталінські часи працівників Українського Радіо. Згадаємо про роль Українського Радіо у здобутті Україною Незалежності, про Державний Гімн, який вперше публічно прозвучав саме на хвилях УР - ще до його офіційного затвердження. Кілька епізодів присвячено роботі Українського Радіо у воєнні роки: під час Другої світової, та під час нинішньої російсько-української. "Життя в ефірі" приховує і багато інтриг: хто насправді винайшов радіо (і це не Марконі, і не Попов), як радіо стало ЗМІ і до чого тут Титанік, як записували радіорепортажі до винайдення магнітної стрічки, як у 43-му Українське Радіо мовило з потяга, та як "Реве та стогне" стали позивними Українського Радіо?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Текстову версію програми читайте за посиланням.
Українського радіо
У попередніх випусках ми розповідали про життя радіо та працівників, але останній випуск буде присвячений Вам — нашим слухачам. Історії слухачів Українського Радіо: Ніна Барвінська, Дніпро; Олена з Маріуполя; Наталя з Тростянця на Сумщині; Юрій Третьяков, староста Малокомишуваського округу Оскільської громади на Харківщині; Валерій Марченко, міський голова Ізюма; Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України; Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного мовлення; Ярослав Кендзьор, народний депутат України шести скликань; Іван Заєць, народний депутат України п'яти скликань.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
На світанку 24 лютого 2022 року журналісти Українського радіо з'їжджались на Хрещатик. Передбачити все на випадок початку війни не можливо. Тож багато рішень, від яких залежала доля команди і мовлення загалом, довелося ухвалювати на ходу.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
19 січня 2017 року на той час членкиня Наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа та Глава офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг отримали від голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка коротке, але таке довгоочікуване СМС-повідомлення. Повідомлення, у яке була вкладена багаторічна праця цілої команди активістів: "Національна суспільна телерадіокомпанія зареєстрована!". Розпочався новий етап в історії українських національних медіа, зокрема і Українського Радіо. Процес створення Суспільного в Україні був довгим і не надто гладким. Його кульмінаційна частина припала на період між 2014 і 2017 роками, але насправді все починалося задовго до цього.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
В ніч проти 9 березня 1996 року о 3 годині в Будинку Українського Радіо спалахнула пожежа. Вогонь знищив весь мовний блок, сильно пошкодив фонотеку і зробив непридатними для роботи редакційні приміщення. Вперше за всю історію національне радіо замовчало. Мовлення відновили вже за кілька годин, але останні наслідки пожежі ліквідували лише за 25 років після події. За таких обставин Українське Радіо готувалося зустрічати нове тисячоліття, яке одразу розпочалося неспокійними політичними подіями. У 2000-х роках гострих тем для програм не бракувало. Дві революції, перманентна політична нестабільність і зрештою початок російсько-української війни.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Сучасне радіомовлення неможливо уявити без реклами. На відміну від друкованих чи телевізійних ЗМІ, радіо не може показати споживачам товар чи послугу, тому вирішальне значення має слово. Та це не зменшувало популярності Українського Радіо, як рекламного майданчика. Саме з реклами на Українському Радіо почалася історія багатьох українських брендів, які завдяки величезній аудиторії мовника ставали все більш відомими і популярними. Тож, хто створював першу рекламу і наскільки вона змінила українське радіомовлення?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Наприкінці 80-х заборонити про щось говорити комуністичній системі було все важче. Чорнобильська катастрофа підняла цілий пласт замовчуваних тем, які відкривали для себе українці, як слухачі, так і журналісти Українського Радіо. У суспільстві відбувались явища і процеси, які неможливо було ігнорувати. Дух свободи став відчутним і на Українському Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Найпопулярніші програми за всю історію Українського Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Історія появи Радіо Культура починається у 70-х роках, коли у Києві, Дніпрі, Донецьку та Криму кілька годин на добу починає працювати канал з музичними і літературними записами. У проводовій мережі окремий канал культурно-мистецького спрямування з’явився тільки за 20 років. Відтоді слухачам стали доступні твори з фонотеки Українського Радіо, а пізніше і фонди Європейської мовної спілки.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Радіотеатр, як новий яскравий жанр почав розвиватися по всьому світу в 30-х роках минулого століття. На Українському Радіо — теж. Нині радіодрами все ще популярні, але це досить складний і дорогий продукт, який собі можуть дозволити лише потужні мовники.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Запис у великій концертній студії Будинку звукозапису Українського Радіо потребує найвищої режисерської майстерності. Сучасна цифрова техніка дозволяє змінювати тональність, і пробачає виконавцям будь-які помилки, адже на монтажі можна вирівняти всі фальшиві ноти. У час магнітофонних записів все було інакше. Вимоги до якості були надзвичайно високі, а головними інструментами режисера залишались ножиці, скотч і бездоганний слух.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
