За освітою журналіст.
На Українському Радіо Віталій працює з 1983-го року. Займається здебільшого політичною журналістикою: брав участь в усіх президентських та парламентських кампаніях та завжди залишався відданим цінностям, які лежать в основі радіо — любов до слухача, відповідальність за слово в ефірі, професіоналізм.
Вважає, що нічого кращого і доступнішого за радіо людство на сьогодні не має і навряд чи матиме: "Вражаючий за доступністю, швидкістю реагування та аналізу подій комунікативний майданчик", — каже він.
Надихається можливістю бути першими, повідомляючи про важливі події, та втерти носа колегам з того ж телебачення. Звісно, ретельно перевіривши інформацію.
Любить спорт, піші прогулянки, читання детективів та перегляд кіно.
Прийшов на роботу в Держтелерадіо УРСР у 1983 році. Одразу потрапив до Головної редакції інформації радіо — своєрідної кузні кадрів. Практично весь час роботи займається проблемами економіки, а з 1991-го року, від здобуття незалежності, — ще й політичними питаннями. Висвітлював у прямому ефірі чимало значних для Української державності подій: перші візити в Україну президентів США Білла Клінтона, Росії Бориса Єльцина, Папи Римського Івана Павла Другого, усі президентські перегони.
Вважає, що радіо — наймобільніший, найдемократичніший засіб масової інформації.
Передачі з архіву Українського радіо
VoxCheck презентували нове дослідження щодо поширення російської дезінформації у Європі. Чому російська пропаганда стала активніше працювати на Західну аудиторію, ніж на українську? Які країни зазнають найбільшого тиску? Як хід війни і політичні події впливають на наративи, що їх просуває російська пропаганда? Які нові фейки вигадують росіяни та проросійські спікери в Європі, а які неправдиві тези залишаються незмінними роками? Гостя студії — Мирослава Маркова, старша аналітикиня VoxCheck.
Партнери США в Індо-Тихоокеанському регіоні занепокоєні тим, чи зможуть Штати протистояти Китаю в умовах триваючих війн в Україні та на Близькому Сході, — пише New York Times. А наскільки серйозними є такі побоювання? Що може змінити зустріч Байдена і Сі в Сан-Франциско 15 листопада? Як результати війни в Україні та Ізраїлі можуть позначитися на ситуації в Тихоокеанському регіоні? Гість — Дмитро Єфремов, доцент кафедри Міжнародних відносин Києво-Могилянської академії, експерт Української асоціації китаєзнавців.
Робота Верховної Ради під час війни. Огляд головних рішень за тиждень.
Бюджет-2024, який він є. Бере участь Роксолана Підласа, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член фракції партії "Слуга народу".
Бюджет-2024, закон про національні меншини: що змінює і чи задоволений цією редакцією Євросоюз; закон про заборону релігійних організацій, пов'язаних з росією: коли друге читання. Гостя програми — Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня депутатської групи "Партія "За майбутнє".
Робота Верховної Ради під час війни. Огляд головних рішень. Верховна Рада затвердила державний бюджет України на 2024 рік.
Присвоєння статусу "закордонний українець". Припинення консульських відносин з росією. Гостя — Юлія П'єцко, аналітикиня Центру спільних дій.
Нові правила експорту агропродукції. Гість — Микола Мороз, начальник відділу стратегії агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики і продовольства.
Проєкт бюджету-2024, що змінилося до другого читання. У студії — Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоровʼя, шановні українці, українки!
Нещодавно завершив нараду з розвідкою. Вузький склад, дуже чутливі питання захисту наших людей. Деталі будуть трохи згодом. Провів нараду й щодо міжнародних заходів і наших, українських подій, які очікуються в листопаді. Цей місяць – це і річниця початку Революції гідності, і роковини Голодомору. Будуть різні компоненти державної роботи, зокрема міжнародний компонент. Усе готуємо. Окрема увага – і це щоденна увага – відносинам із Європейським Союзом. Завтра важливий день. Ми очікуємо історичний висновок Євросоюзу – звіт щодо виконання Україною рекомендацій Єврокомісії. І вже готуємо наші подальші кроки – після цього звіту. Нашу законодавчу роботу, посилення інституцій держави. Україна вже пройшла великий шлях у наближенні до Євросоюзу, і наша держава абсолютно свідома того, що набути членство в Євросоюзі – це і політичне рішення всіх країн, які вже у спільноті та хочуть бачити нову державу в Євросоюзі, але це також і робота самої держави. Наша робота – це наближення й адаптація стандартів ЄС, практик спільноти. Україна буде в ЄС. І ми прийдемо до цього, зокрема, завдяки трансформації нашої держави – внутрішній трансформації, яка абсолютно відповідає інтересам наших людей. ЄС для України – це економічна безпека та соціальна стабільність, а Україна для ЄС – це посилення всієї спільноти. І дуже важливо, щоб депутати Верховної Ради України продовжували підтримувати необхідні для нашої євроінтеграції законодавчі ініціативи. Як і завжди, почав день із селекторної наради. Найнагальніше: мені доповіли, що на бойове чергування поставлені додаткові системи ППО NASAMS. І це ще не все. Повітряний щит України буде ще посилюватись. Протягом дня я був на звʼязку і з міністром оборони, і з командувачами. Купʼянськ, Бахмут, Марʼїнка, Авдіївка, Мелітопольський напрямок, увесь південь. Ми маємо результати, які варто відзначити. 108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон 10-ї бригади, 3-й батальйон 54-ї бригади, 92-га окрема штурмова бригада, наші артилеристи 26-ї, 40-ї та 55-ї окремих артилерійських бригад, «Сімдесятдевʼятка» ДШВ, 53-тя й 110-та окремі механізовані бригади, 3-тя бригада оперативного призначення Нацгвардії та 132-й окремий розвідувальний батальйон. Воїни, я дякую всім вам! Я дякую за вашу силу! Ваша сила, сила всіх, хто бʼється заради України, усіх, хто допомагає, – це сила життя нашого народу. Україна вистоїть і буде вільною. І буде рівною серед рівних у нашому спільному європейському домі. Слава Україні!
