Стратегія цифрового розвитку Києва: які переваги очікують на містян? Коментує експерт

Стратегія цифрового розвитку Києва: які переваги очікують на містян? Коментує експерт

Про переваги, які отримають кияни від цифровізації міста, в ефірі Українського радіо розповідає директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Олег Половинко.

0:00 0:00
10
1x

За що ви відповідаєте в цьому департаменті?

Головною ціллю Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій є саме цифровізація. Вона проявляється у двох напрямках: цифровізувати роботу КМДА і сервіси для містян та гостей міста. Моя ціль — зробити місто зручним завдяки міському застосунку "Київ Цифровий", щоб будь-яке питання до міста чи місцевої влади приходило через цей застосунок або через офіційний портал Києва, не потребуючи додаткових дзвінків чи спілкування. 

Що таке цифровізація і що це означає для нашого міста? 

Цифровізація — це можливість через застосунок чи веб-сайт отримати потрібний сервіс: електронний квиток, паркування, різноманітні довідки тощо. Також, це — можливість отримати сповіщення, якщо в місті щось відбувається. Наразі ми готуємо рішення, яке допоможе "Києву Цифровому" інформувати містян про всі події, які відбуваються у столиці: марші, затори, ремонт доріг, моніторинг якості повітря, якість води в бюветах та озерах завдяки спеціальним датчикам. Ця мережа датчиків зможе закривати питання з ЖКХ: проблеми з трубами, зменшення тиску, певні параметри лічильників, безпеку ліфтових шахт, наявність відкритих каналізаційних люків. Якщо раніше потрібно було протягнути кабель до цих датчиків, то наразі ми вже користуємося існуючою мережею і встановлюємо акумуляторні датчики, термін роботи яких від 2 до 4 років без підзарядки. 

Що очікує на киян у зв'язку з впровадженням цих процесів?

Київ вже дуже добре реалізує проєкти електронної демократії. На офіційному сайті КМДА ви можете подати онлайн петицію чи проголосувати. Це якраз і є проявами електронної демократії. 

Про важливість петицій

Петиції будуть у "Києві Цифровому" до кінця цього року. Ми запустимо цей функціонал і дамо можливість подавати петиції та голосувати за них. Також ми синхронізуємося з Міністерством цифрової трансформації. Вони також на своєму рівні штовхають проєкт з петиціями. Ми їх однозначно розвиватимемо і популяризуватимемо, щоб містяни знали і користувалися ними. Будемо задіювати депутатів та громадських активістів, щоб вони певні питання вирішували саме завдяки петиціям, а не іншими способами. Наразі ми працюємо над можливістю голосувати в ОСББ; намагаємося зрозуміти як надати цей функціонал містянам, де члени ОСББ матимуть змогу голосувати за певні питання через мобільний застосунок. Під час реєстрації у "Києві Цифровому" користувач вказує особисте місце проживання, тому додати його до ОСББ не є технічно складним питанням. 

Про наявність камер у місті

Завдяки програмі "Безпечне місто", у Києві встановлено більше 7 тисяч камер. Також є камери, які додаються до нашої мережі. Але цієї кількості камер недостатньо. Вони, здебільшого, покривають транспортну інфраструктуру. Цьогоріч кілька маршрутів буде повністю оснащене камерами. Питання з дитячими майданчиками не вирішено, але є в планах. 

Коли цифровізація переможе бюрократію?

Міністерство цифрової трансформації задалося ціллю, щоб 100% сервісів перейшло на онлайн. Побудова системи ведеться таким чином, щоб реєстри мали всю необхідну інформацію. Тому отримання довідки має відбуватися без участі чиновника, адже отримання статистичних даних особи не має потребувати якихось ускладнених кроків. А для тих, хто не має можливості користуватися цифровими каналами, треба буде фізично надавати ксерокопії документів до певних місць. Можна прибрати питання збору та подачі документів, але все-одно залишиться питання ЦНАПу, куди треба буде людині без цифрових каналів зв'язку дійти, але це відбуватиметься в прискореному режимі. Наразі ми це реалізовуємо. 

Про співпрацю з Мінцифрою

З Мінцифрою наразі дуже продуктивно співпрацюємо, адже вони задають темп. Ми бачимо розвиток застосунку "Дія" та як оцифровуються реєстри і це, якраз нам допомагає відходити від збору даних в паперовому вигляді. Міністр задав темп на 100% відхід від паперових документів, що ми, власне, теж впроваджуємо. Також вони впроваджують перехід на електронні сервіси усіх міст України, допомагають та аналізують ці сервіси; вказують де треба прибрати якісь нормативні законодавчі моменти, що допоможе повністю оцифрувати певні процеси. 

Чому кияни не можуть отримувати відео з камер спостереження?

Це питання — актуальне. Хочеться, щоб воно вирішувалося автоматично. Є положення про систему відеонагляду, яка встановлена в місті. Це положення проголосоване депутатами і має обмеження, які закладені щодо доступу до інформації. Навіть якщо потрібно отримати відео з місця ДТП, то на ньому присутні не лише учасники аварії, а й всі, хто їх оточує. Ці люди також мають права і можуть бути проти того, що відео з ними комусь надаватиметься. Ми плануємо вносити зміни до цього положення в цій системі відеонагляду, щоб спростити доступ до нього потрібним категоріям осіб: адвокатам, страховим агентам тощо. 

Які напрацювання вже є та що планується у сфері освіти?

Це — нескінченний процес. По-перше, це — надання швидкісного якісного Інтернету нашим школам, адже вчителі на робочому місці не можуть проводити уроки, в разі введення локдауна. Держава надає субвенції по отриманню ноутбуків для вчителів, тому як тільки завершиться це питання, ми займемося питанням сервісу: онлайн щоденники, взаємодія з батьками, прямий зв'язок батьків з вчителями. Наступний сервіс, який хочеться зробити для освітян — запис до школи. Наразі він якраз потребує паперової подачі. 

Щодо захисту персональних даних користувачів

В місті побудований Дата-центр, який проходить щорічну перевірку державними органами щодо стандартів, тому ті дані та системи, які використовуються в місті повинні отримати сертифікати відповідності. Ці сертифікати мають термін дії, тому ми їх щорічно отримуємо на окремі системи, які побудовані за державними стандартами. Якщо витоки даних відбуваються, то вони розслідуються. Тому всі дії користувачів в середині систем логуються, кожна людина авторизована. Щороку містом витрачаються значні кошти щодо підтримання безпеки.

Фото: Олег Половинко, "Українське радіо"