"Нова Дума буде дуже ідеологізована та праворадикальна" – експертка про результати парламентських виборів в Росії

"Нова Дума буде дуже ідеологізована та праворадикальна" – експертка про результати парламентських виборів в Росії

17-19 вересня в Російській Федерації відбулися вибори до Державної Думи. За результатами екзит-полу партія влади "Єдина Росія" набирає понад 45 %, другими після неї з результатом понад 20 % йдуть комуністи. Разом з тим, парламентські вибори в РФ супроводжувалися численними фальсифікаціями. Українське радіо поспілкувалось із співробітницею Національного інституту стратегічних досліджень Іриною Павленко про те, чого чекати Україні від нового складу російського парламенту, якою може бути реакція міжнародної спільноти на виборчі фальсифікації та чи змінило результат виборів "розумне голосування".

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Як Навальний допоміг комуністам

"Авторитарному режиму Путіна все важче стає імітувати демократичний виборчий процес. Хоча популярність Путіна залишається досить високою в російському суспільстві, цього не можна сказати про людей, якими наповнюється режим, зокрема, йдеться й про партію влади – "Єдину Росію". Її рейтинг за найоптимістичнішими підрахунками соціологів в Росії напередодні виборів не складав більше 30 %", – розповіла Ірина Павленко. 

Вона додала, що на минулих виборах 2016 року партія "Єдина Росія" за партійними списками провела неконституційну більшість, проте її (конституційну більшість  прим.ред.) організували  депутати-мажоритарники.

"Друге місце на виборах здобула Комуністична партія РФ, що є традиційною картиною. Ця партія є головним вигодоотримувачем від так званого "розумного голосування" Навального, яке, до речі, напередодні виборів було заблоковано", – зазначила експертка. 

Вона пояснила, що "розумне голосування" – це альтернативне голосування, головна мета якого – не дати пройти кандидату від партії влади: "Тоді слід голосувати за найбільш прохідного альтернативного кандидата. Проте слід розуміти, що альтернативний кандидат теж є допущеним (владою. Йдеться про недопущення опозиційних кандидатів з багатьох причин  прим.ред.) і загалом кандидати між собою майже не конкурують". 

"Щоби спростити людям вибір, були запущені програми, в яких ви набираєте адресу свого проживання і вам висвітлюється ваш округ та кандидатура, за яку ви маєте голосувати. Було багато проблем, адже доводиться робити вибір на користь не дуже приємних людей. Не всі хочуть голосувати за комуністів, наприклад. Тому це вибір між поганим і гіршим", – розповіла Павленко. 

Також, за словами експертки, опозиційно налаштовані росіяни стоять перед дилемою чи ходити на вибори: "Навіть зі всім адмінресурсом, який застосували впродовж трьох днів, участь у виборах взяло дуже мало людей. Наганяли військових, поліцію, бюджетників, але навіть попри це чисельність все одно менше 50 %. Опозиційно налаштовані люди поділені на два табори: одні кажуть, що треба йти, бо інакше проголосують за тебе, а інші кажуть, що все одно нараховують так, як треба, а ті, хто прийдуть, створюють ілюзію чисельності участі людей. Й дивлячись на те, чим все закінчується, я думаю, що другі люди мали рацію". 

Яким буде ставлення нового складу Думи до України?

"Ми дивимось за цими виборами, які такими не є, тому що вони про щось свідчать. Попередні вибори свідчили про те, що збираються змінювати конституцію. Це було логічно пов’язано з вічною проблемою РФ – транзитом влади, що буде після Путіна. Для цього треба було змінювати конституцію і вони тобі "натягнули" "Єдиній Росії" на всякий випадок конституційну більшість. Зараз наче такої мети немає, але якщо вони вже поставили якусь планку, то не можуть продемонструвати, що партія влади втратила. Режим не може погодитися на падіння власної популярності. Тому й підтягують голоси, в першу чергу на місцевому рівні, де були основні фальсифікації. Проте необхідність підтягувати голоси є й на федеральному рівні", – пояснила Ірина Павленко. 

Майбутній склад Думи, за її словами, свідчить про те, що вона буде дуже ідеологізована, популістична та праворадикальна: "В неї входять дуже багато людей, які необхідні для пропаганди, ідеології. Зокрема, йдеться про "Нові обличчя", яких пов’язують з братами Ковальчуками – мільярдерами, сусідами Путіна за кооператвом "Озеро". Це не випадкові люди, а ілюзія створення нових облич. Що цікаво – всі партійні проєкти були якщо не "зеленими", то помірковано правими. Ця націоналістична правизна була в Росії давно, але зараз вона оформляється інституційно. В Думу також заходить Прилєпін – відомий нам письменник, який брав участь в боях та працював як пропагандист, ідеолог в наших окупованих районах Донбасу". 

"Російське суспільство продовжує накручуватися в цьому націоналістичному руслі – протизахідному та протиукраїнському", – наголосила експертка. 

Павленко акцентувала, що росіяни незадоволені корупцією, проте не президентом: "В них начебто багата країна, як їм розповідають щодня з телебачення, але в той самий час вони неймовірно бідні і стають бідніші. Тому росіяни незадоволені керівництвом, але цілком задоволені Путіним, бо він не уособлюється з бюрократією чи економічними проблеми. Він уособлюється з перемогами в зовнішній політиці та безпековому секторі". 

"Проте все, на що спромоглося російське суспільство (його опозиційно налаштована частина  прим.ред.) за останні років десять – або не прийти на вибори, або "розумне голосування". Але ми не бачимо у всій країні готовності людей захищати свій вибір. На жодній виборчій дільниці не зібралися люди і не захистили його", – констатувала Павленко. 

Міжнародна реакція на фальсифікацію виборів в Росії

"ПАРЄ за ініціативи експрем’єра Литви випустила хорошу резолюцію, в якій йдеться про те, що якщо вибори будуть визнані недемократичними, то це позначиться на визнанні російських парламентських міжнародних делегацій. Оголосили, що вони не визнають їх. Більше того, зробили й закид на президентські вибори 2024 року, сказавши, що якщо Путін знову переможе, то це буде внаслідок конституційних змін до конституції. Тобто вони натякнули, що у випадку обрання вони поставляться до Путіна так само, як до Лукашенка. Але будьмо реалістами: одна справа пригрозити, а інша – зробити. Плюс вже була аналогіча резолюція ПАРЄ 2011 року і це ні на що не вплинуло", – підсумувала Ірина Павленко.

Фото: РБК