Святкування Дня Незалежності, еволюція президента та нове державне свято. Коментує експерт

Святкування Дня Незалежності, еволюція президента та нове державне свято. Коментує експерт

Сьогодні Україна відзначає свою 30-ту річницю Незалежності. Про те, як тривають святкування, в ефірі Українського радіо розповідає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Про урочисте святкування Дня Незалежності України у центрі столиці

О 9:30 на Майдані Незалежності розпочалися святкові заходи, прибули високі іноземні гості України: Вселенський патріарх Варфоломій, польський президент Анджей Дуда, три попередні президенти України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Згодом чинний президент Володимир Зеленський виступив з урочистим  привітанням. Після цього відбулася театралізована постановка. На Майдані Незалежності були встановлені декорації, які символізували різні епохи в історії України. А маленька дівчинка, яка уособлювала в собі Україну або її душу, проходила крізь усі ті епохи. 

Починаючи від доби Київської Русі, козацтва, перебування у складі Російської імперії, культурно-національне відродження; бачили постаті Тараса Шевченка, Лесі Українки, добу постання Української Народної Республіки, Голодомор, Другу світову війну і, зрештою, проголошення Незалежності України. Після цього дівчинка пробігла під великим прапором України, підбігла до українського воїна, подарувала квіти, а він здійняв її на руки. До речі, артефакти радянської епохи, які мали використати для цієї постановки, через які кілька днів тому здійнявся скандал, так і не увійшли до фінального дійства. Після президент України нагородив видатних постатей. І, на сам кінець, відбувся величезний військовий парад. 

Попередні 2 роки правління Зеленського військові паради не проводилися. Чи свідчить цьогорічний парад про зміну настроїв президента України?

Я би не протиставляв ці тези, що раніше Зеленський був президентом миру, а зараз кардинально змінив свої настрої. Він за мир і зараз. Він — прихильник мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. До речі, і Порошенко був прихильником мирного врегулювання цього конфлікту. В цьому сенсі дипломатична позиція України не змінилася. У 2019-му році Зеленський скоріше відображав настрої своїх виборців, в контексті відмови від параду. Суспільсво було трохи втомлене мілітаристською риторикою тощо. Але, 30-ти річчя — особлива дата. І, безумовно, в умовах конфлікту з Росією, коли потрібно відзначити це свято найбільш потужно, яскраво, це треба було зробити і Зеленський це зрозумів. Крім того, відзначу, що є певна еволюція Зеленського: він став більш прагматичним, реалістичним; стає президентом-державником. До речі, така еволюція була свого часу і в Леоніда Кучми. Тож, в даному випадку, все закономірно і природньо.

Про заклик Зеленського до подолання внутрішньо-політичної боротьби і готовність політиків до примирення

Повного примирення в конкуренції політиків ніколи не буває. Навіть в умовах війни. Можна згадати історію багатьох демократичних країн: США чи Велику Британію. Там завжди продовжувалася політична боротьба. Тож будьмо реалістами! А щодо самої тези Зеленського, то вона — абсолютно правильна. Катастрофи в Україні відбувалися тоді, коли внутрішні чвари, міжособистісні, групові протиріччя ставали вищими, ніж державні національні інтереси. Плюс зовнішня агресія. Поєднання цих чинників і приводило до катастроф. Зокрема, і до першої спроби української державності в сучасному виді. Тому, в цьому сенсі, Зеленський правий.

Але навряд чи можлива ситуація, коли всі будуть дружні. Так не буває в сучасній політиці. Тому, очікувати повного примирення було б наївно та утопічно. А от об'єднання навколо національних інтересів, менше чвар в національних питаннях, підтримка армії, зовнішньої політики, відсутність де-маршів в питаннях обороноздатності країни — важливо для України. Зараз збільшилося внутрішніх дрібних конфліктів. Тому варто не конфліктувати між собою, а об'єднатися заради спільних цілей. 

Про запровадження нового державного свята — Дня української державності 28 липня,  в день хрещення Київської Русі-України

З якого моменту рахувати українську державність? Якщо запитати про це істориків, то отримаємо різні варіанти відповідей. Хтось рахуватиме від Богдана Хмельницького, інші — з часів Київської Русі. Безумовно, саме з Київської Русі починається історія й української державності. Тут немає суперечок серед істориків і політиків. Але яку дау обирати? Робити акцент на Володимирі Великому чи на Ярославі Мудрому? Хтось може рахувати сучасну українську державність від універсалів Центральної Ради тощо. 

Як одне із пояснень, чому обрали 28-ме липня — щоб не було спроби монополізувати цю дату з боку московського патріархату, який проводить свої хресні ходи цього дня і хоче зробити це своїм особистим святом.

Фото: president.gov.ua