Мобільний додаток

Спецпроєкт до 30-річчя Незалежності України. П’ятий президент України Петро Порошенко

17.08.2021 р., 19:40

Період правління п’ятого президента України Петра Порошенка, в ефірі Українського радіо згадують журналістка Центру спільних дій Марія Очеретяна та аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний.

Про події, які передували становленню Порошенка президентом України  

Марія Очеретяна згадує осінь 2013-го, коли влада на чолі з Віктором Януковичем відмовилася підписати асоціацію з Євросоюзом:

"Українці сприймали цю асоціацію як можливість вступу до Євросоюзу, а Янукович їм той шлях нібито обрізав. І тоді люди вийшли на Майдан, який розганяли за допомогою силових структур. Люди почали об'єднуватися в сотні і були готові боротися за свій європейський шлях."

Назар Заболотний вважає, що Янукович був абсолютно зламаний. 

"Далі Янукович і його найближчі соратники тікають, в результаті опиняючись в Росії. Виявляється, що у нас немає ні керівництва СБУ, ні міністра оборони, а міністр внутрішніх справ Захарченко одним із перших покидає Україну. Виявилося, що Україна — не просто пограбована, а обезголовлена. Вся система влади не працює, залишилося тільки парламент — єдиний більш-менш життєздатний орган держави, на плечі якого падає тягар відбудови усіх інституцій, знищених за часи правління Януковича і Революції."

Що в цей час відбувається на сході України та в Криму?

"Очевидно, що за часів правління Януковича Росія відправляла своїх людей в силові структури України, створювала собі передумови для майбутньої окупації Криму, розпалювання війни в східних областях. Вони підривали нашу державу зсередини і готувалися до зовнішнього вторгнення в Україну. Все починалося з кримської самооборони, блокування перекопського переходу на територію Криму невідомими людьми у формі Беркута. Далі ми почали регулярно бачити російську армію тільки без розпізнавальних знаків — "зелених чоловічків". Тоді в нової революційної влади не було жодного авторитету в силових структурах, та й сама частина силових структур ще вчора билася з майданівцями, а сьогодні їм вже потрібно захищати країну. Тому коллапс був колосальний", — згадує Назар Заболотний.  

Коли стало зрозуміло, що Порошенко планує йти в президенти?

Назар Заболотний вважає, що після заяви Порошенка про те, що він відновить бруківку за свій рахунок, після перших сутичок на Грушевського, фактично розпочалася його пряма передвиборча кампанія на посаду президента:

"Всі подальші його дії: і відмова від спікерства, і початок історії про необхідність обрати президента в одному турі, зважаючи на ріст свого рейтингу — це політичні ходи, які допомогли йому на виборах. І вперше президент України був обраний в один тур".

Про перші кроки Порошенка на посаді президента

"В травні 2015-го року Порошенко, нарешті, підписав асоціацію з Євросоюзом. Це абсолютно відповідало запиту суспільства і Порошенко цей запит цілком втілив", — пригадала Марія Очеретяна.

"Також приймалися антикорупційні проєкти, було створено НАБУ, спеціальна антикорупційна прокуратура. Адже, коли українці побачили Межигір'я, вони вирішили, що корупція — одна із найбільших проблем країни. До речі, судячи із соціологічних досліджень, це й досі так. Тому в перші півроку свого правління, Петро Порошенко займався парламентськими виборами та укріпленням своєї влади через популярні рішення, підкорював собі усі щаблі та механізми в українській системі влади", — зауважив Назар Заболотний. 

Про парламентські вибори 2014 та формування коаліції

Марія Очеретяна пригадує:

"Знову ж таки на суспільний запит, до парламенту увійшло багато представників Євромайдану, добровольчих батальйонів. Навіть Юлія Тимошенко поступилася своїм першим місцем у списку на користь Надії Савченко, яка перебувала у полоні на той момент."

Назар Заболотний доповнив:

"Люди хотіли не просто, щоб сцена Майдану стала їхньою владою, а навпаки розглядали сцену Майдану як  частину старої системи. Тому старі політики, щоб знову потрапити в Раду, були змушені брати "свіжу кров" з числа революціонерів і різних активістів, представників кримськотатарського народу тощо. Партійні списки формувалися не стільки за якоюсь політичною складовою, а під запит людей. Але в той час саме люди старої генерації зберегли усі впливи на партійне будівництво. 

Що змінилося в Україні за час роботи тодішніх парламенту та уряду?

"Вперше в історії України до парламенту входила конституційна проукраїнська більшість. Далі депутатська активність почала спадати, разом зі спадом активності на фронті. Депутати бачили, що ситуація на фронті заспокоюється і переходили від прийняття рішень до своєї внутрішньої боротьби. Тому цей позитивний імпульс швидко закінчився і почалася боротьба Порошенка за владу, в результаті якої з коаліції випали Батьківщина, Самопоміч, Радикальна партія, через яку, в результаті, змінився кабмін і Яценюк поступився своїм місцем на користь Гройсмана", — прокоментував Назар Заболотний. 

Про енергетичне питання і закупівлю вугілля з окупованих територій

"Через окупацію частини донецької та луганської областей ми втратили доступ до певної кількості шахт, на яких видобували вугілля, необхідне для наших теплоелектростанцій. Частина депутатів, зокрема й із Самопомочі засуджували те, що ми продовжували закуповувати те вугілля, тим самим допомагаючи терористам. Навіть блокували потяг, який перевозив те вугілля", — прокоментувала Марія Очеретяна. 

Назар Заболотний вважає, що важливо згадати послідовність фактів:

"Зимою 2015-го року відбуваються дуже складні бої за Дебальцево, ми втрачаємо над ним контроль і стається Мінськ-2. Дебальцево — це такий потужний залізнодорожний вузол, без якого налагодити транспортну логістику для перевезення вугілля з Ровеньок, Антрациту, Шахтарська на неокуповану частину донецької та луганської областей практично неможливо. Весь цей маховик торгівлі розкручується після втрати Дебальцева. Далі вугілля йде з окупованих районів, з Антрациту, на якому працює велика кількість українських шахт. 

В питанні торгівлі з окупантами була важлива в моральна сторона, і економічна. Ми не намагалися шукати де нам взяти вугілля, натомість торгували з ворогом. Це призвело до блокади, яку в кінці президент очолив через рішення РНБО і узаконив. І паралельно відбувається запровадження формули "Роттердам плюс" — такий спосіб визначити ціну на вугілля. Нібито доставляли його з різних місць, але, судячи з журналістських розслідувань, досі вугілля нам доставляють з окупованих територій транзитом через Росію. 

Видобуток вугілля — вузька ніша. Тому якщо брати глобально, то це енергетичне питання досі не вирішено. Питання торгівлі з окупованими територіями та економічних стосунків з Росією стали причиною втрати підтримки і довіри українців до Порошенка, через що почав падати його рейтинг. Адже не може бути, що для половини країни — війна, а для іншої половини — торгівля."

Про безвізовий режим, прийнятий за президентства Порошенка

"За часи його правління дошліфувалися усі умови, потрібні для отримання безвізу. Але, все-таки, його отримали люди, які стояли на Майдані, а не якийсь президент чи будь-який політик. Тому присвоювати це кому завгодно — знецінювати пам’ять про Небесну Сотню та інших людей, які боролися і гинули за це", - прокоментував Назар Заболотний.

Проблема України у президенті?

"Не так важливе прізвище президента, як система влади, механізми стримування і противаг, потрібні для демократії; парламентський контроль, без якого виконавча влада починає робити що хоче, а потім люди у формі вбивають своїх громадян і гроші перманентно крадуться. Тому, справді, люди звикли примітиві злісно сприймати через "подобається/не подобається", але це — складна матерія", — зауважив Назар Заболотний. 

Чому Порошенко програв вибори Зеленському?

"З одного боку Порошенко — розумна людина, а з другого — не розділив питання держави і свого приватного бізнесу. Воно все зрослося до єдиного, що створило йому величезну недовіру, яку він досі не може подолати. Він не зміг відновити віру українців до себе. Дуже багато обіцяв, часто маніпулював і українці в певний момент почали розуміти, що це — брехня", — вважає Назар Заболотний. 

Фото: Петро Порошенко, "Українське радіо"

Спецпроєкт до 30-річчя Незалежності України. П’ятий президент України Петро Порошенко

Новини по темі