Гуманність перемагає? Президент підписав зоозахисний закон

Гуманність перемагає? Президент підписав зоозахисний закон

Президент підписав закон 2351. Цей документ забороняє бити, вбивати, калічити тварин, дарувати їх у вигляді призів, подарунків, премій, завдавати болю, дресирувати, який завдає шкоди здоров’ю тварин. Про зміни, які несе з собою закон, в ефірі Українського радіо розповіла активістка ГО "Відкриті клітки Україна", адвокатка Світлана Руденко

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Чому для того щоб оці очевидні речі унормувати, потрібен цілий Закон за підписом президента?

Насправді, це – не дуже очевидні речі.  На практиці, для розвиненої частини суспільства те, що вбивати, калічити тварин, завдавати їм якихось страждань є чимось, що не потребує окремої заборони, то для інших людей таку заборону вводити потрібно. Тому, у нас відбулись зміни, які фактично унормували поводження з домашніми тваринами, посилили захист диких та сільськогосподарських тварин. І це – зміни час яких давно настав, але – нарешті вони отримали своє унормування. Останні такі зміни відбувались 15-ть років тому, коли був прийнятий Закон "Про захист тварин від жорстокого поводження". Закон підписаний президентом, це був Законопроект № 2351, трохи наблизив українське суспільство, українське законодавство до вимог розвинутого суспільства, зокрема законодавства ЄС. 

"Вбивати тварин" - словосполучення подвійного забарвлення. З одного боку – ми можемо говорити про знущання над тваринами, з іншого боку – забій худоби для харчової промисловості.  Де межа?

Насправді цю межу бачать не всі, і для мене ця межа є не дуже зрозумілою. Але, в законодавстві з цим проблем немає. Є окрема стаття 17, діючого Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження", яка передбачає випадки, за яких допускається умерщвлення, забій тварин. Зокрема, якраз це вбивство сільськогосподарської тварини для отримання сільськогосподарської продукції і 2351 нічого тут не змінює. Це – так зване "легітимізоване насилля", тобто випадки коли вбивство тварин допускається.

 Що прямо заборонено цим Законом? Там одним з важливих пунктів є заборона виготовлення фуа-гра. І чому довкола цього пункту стільки галасу?

Поясню, для тих хто не знає, що таке фуа-гра і як її добувають.  Це – не просто якась страва чи якийсь інгредієнт. Це -  саме процес годівлі тварин, в дуже жорстокий спосіб – на етапі заключної відгодівлі обмежуються рухи гусей або качок, для того, щоб вони не витрачали енергію. Вони годуються непомірною кількістю їжі через сталеву трубку, яка встромляється в стравохід. В кращому випадку її змащують машинним маслом. Потік їжі буває дуже сильним, що призводить до розривів стравоходу, пошкодження внутрішніх органів. А також, надмірна кількість їжі призводить до цирозу печінки, яка збільшується до не природніх розмірів,  може розірватись навіть в тілі живої тварини. Така печінка та зайва вага призводять до серйозної кісткової трансформації, відбуваються переломи, тварина не може нормально рухатись, в деяких випадках не може дістатись до води. І це все для того, щоб отримати сумнівний делікатес, який називається фуа-гра. І це про те, що навіть сільськогосподарським тваринам потрібно знаходити баланс між отриманням певної продукції і тими стражданнями, які зазнає тварина. В ЄС більшість країн виготовлення фуа-гра забороняють. Є виключення лише в 5 країнах, в яких це історично склалось і є історичні стандарти щодо її виробництва. Але, останнім часом Єврокомісія звернулась до Європарламенту з вимогою заборонити цю ганебну практику, яка несумісна з благополуччям тварин.  

  А якщо це частина історичної культури…

Так, є таке бачення проблеми, що начебто фуа-гра можна отримати без етапу насильницької відгодівлі.  Але, насправді, тут є дуже велике питання, тому що природна печінка не виростає до таких розмірів. Проконтролювати це буде дуже складно. І для України це не є національним продуктом, продуктом першої необхідності. Це є просто ганебною практикою, що для цивілізованого суспільства є неприпустимим. І тут, повертаючись до традицій – не кожну традицію потрібно шанувати. До деякого часу жінки не мали права йти на вибори, це була така традиція. Але, часи змінюються, змінюється розуміння суспільства того що є добре, що є погане. Тому потрібно реагувати на все це, в тому числі в Законодавстві, обмежуючи, наприклад, такі жорстокі практики. 

 Інші аспекти Закону – жебракування з тваринами, фотографування з тваринами і щодо безпритульних тварин… Давайте почнемо з фотографування з тваринами. Що тепер з цими тваринами буде?

Новий Закон забороняє фотопослуги з деякими тваринами, крім використання цих тварин в цирках, зоопарках, дельфінаріях. На жаль, цей Закон цю діяльність цирків та ін. не унормував. На це довелось піти тому, що, коли так би мовити "опоненти тварин" об’єднуються в одну сильну опозицію, то дуже складно провести будь-які зміни. Будь-який закон про захист тварин, це – скоріше диво, що сталось, аніж якась закономірність. Щодо фотопослуг і їх контролю – виконання контролю покладено на поліцію, яка може складати протоколи.    Щодо забезпечення долі цих тварин, - річ в тому, що утримання тварини в розважальних цілях, це особистий ризик особи, яка таку тварину утримує. І в чинній статті 25 ЗУ "Про захист тварин" зазначено про те, що особа, яка не може більше утримувати тварину для розважальних цілей, зобов’язана забезпечити їй умови для пожиттєвого утримання. Також, таку тварину можна буде передати, конфіскувати з поліцією, через статтю 89, та передати в реабілітаційний центр для диких тварин.

Якою буде практика та правозастосування в Україні? Хто буде стежити за його виконанням?    

Як і з будь-яким законом, потрібно чітко розрізняти те, що унормовано, та теорію і практику. На практиці, нам усім разом прийдеться його контролювати. Але, більшою мірою повноваження надані поліції. Тобто, поліція складає протоколи за статтею 89 КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), а також поліції підслідні справи щодо кримінального жорстокого поводження з тваринами – з більш тяжкими наслідками – ст. 299 Кримінального Кодексу . Також, дотримання цього Закону контролюють місцеві Ради. Тобто є ряд суб’єктів, які вже наділені відповідними повноваженнями у сфері захисту тварин від жорстокого поводження. І, звісно, необхідний тиск громадськості і пильність, для того, щоб припиняти правопорушення, правил поводження з тваринами. Якщо поліція не реагує – треба йти до кінця, треба скаржитись, перевіряти, щоб справа була зареєстрована.

Щодо безпритульних тварин і того що з ними буде? Як унеможливлювати їх розмноження в місті? Чи каже щось Закон? І що з цим буде на практиці?

 Є така цивілізована практика, прийнятна в усьому світі. Це – стерилізація тварини і випуск, або – пожиттєве утримання в притулках. Ця практика є гуманною тому, що вона передбачає, що тварина не повинна відповідати за проблему, яку створили люди. Тому що безпритульні тварини, які зараз є в наших місцях, фактично потрапили туди не зі своєї волі. Це колись були власницькі тварини, неконтрольоване розмноження тварин, і, надалі потрібно гуманно вирішити цю проблему, зменшення її, зменшення кількості безпритульних тварин. І тут потрібно комплексні рішення. В першу чергу, цей Закон забороняє евтаназію -  умертвіння безпритульних тварин. Це потрібно, тому що на практиці себе повністю скомпрометувала система, коли вбивали, труїли безпритульних тварин. Показовим містом є Харків, яке, незважаючи на жорстокі заходи боротьби з безпритульними тваринами, все-одно відставало. 

 Хто лобіював, просував цей Закон? І, якщо це – успіх, то що далі?

Так, цих змін домагалися щонайменше 5 років. З минулого Парламенту ще був Законопроект 6598, який 18 разів ставився на голосування і голосування було провалено. Сьогоднішній Закон, навіть побувавши на повторному, другому читанні, під час якого надійшло більше 500 поправок, які його погіршували, або навіть погіршувало діюче законодавство щодо захисту тварин. Тому те що скоїлось, це – дійсно свято. Хто писав Закон? Ми кажемо про громадськість, представником якої я є. Я також була одна з головних експертів, які його розробляли. Разом зі мною був ряд громадських організацій, які запропонували ці зміни депутатам. І, на щастя, в екологічному комітеті знайшлись такі свідомі люди, які підтримали ці зміни/

Фото: УНІАН