"Я вважаю, що інвест-няня була вдалим меседжем президента, тому що всі про це почали говорити. Але це не є винятковим явищем для світу, тому що кожна розвинена країна чи та, яка розвивається, має інститут інвестиційних нянь. Ці інвест-няні завжди працюють на базі агенцій інвестиційного розвитку. Відповідно, якщо представник іншої країни хоче інвестувати в певну країну, він може звернутися до такої агенції і йому буде надано послуги інвест-няні. Йому розкажуть, як звернутися в певний орган, як подати документацію, які є особливості ведення бізнесу чи бюрократичної системи і так далі", – розповів Сергій Цівкач.
Якщо ж говорити про президентський закон, то, за словами посадовця, він набагато ширший та важливіший: "Він саме про інститут державної підтримки для інвестиційних проєктів. Цього ніколи не було за всю історію незалежності України. Наша система передбачає відшкодування для інвесторів до 30 %, але м'якими стимулами – такими, що не наносять суттєву шкоду економіці України. Йдеться про звільнення від податків, ввізного мита, сприяння у підключенні до мереж, побудову суміжної інфраструктури. Такі пільги будуть надаватися тим, хто може проінвестувати 20 млн євро і більше".
"За такою підтримкою можуть звертатися як українські, так й іноземні інвестори", – наголосив Цівкач.
Виконавчий директор UkraineInvest розповів, що у 2020 році його команда змогла розблокувати інвестицій на суму 638 млн доларів, владнавши непорозуміння між представниками бізнесу та влади:
"Бувають різні проблемні ситуації як на стороні інвестора, так і представників влади. Деколи представники інвесторів можуть надати не той пакет документів: йдеться не просто про вимогу посадової особи поставити ще одну крапку. Буває подають не той акт на володіння землею або компанією. Але є й питання, коли дійсно органи виконавчої влади досить бюрократично сухо підходять до процесу і йдуть лише по формі, не духу закону".
"Тоді ми підходимо, намагаємось пояснити, наскільки ця інвестиція є важливою і що потрібно йти назустріч інвестору. Ми виступаємо в якості медіатора, пояснюємо, який економічний ефект, що правка, яку вимагає представник влади, є чисто формальною і за законом вона не повинна бути пріоритетною. Ми пропонуємо зосередитись на тих пунктах законодавства, які є важливими для виконання цього проєкту. Відповідно інвестора ми також просимо, якщо в нього неякісно підготовлена документація, забезпечити більш якісний супровід своїх документів. Ми не можемо за інвестора писати документи, тому що в нас дуже багато звернень: лише з початку року ми вирішили 18 питань, а зараз в розробці 84 інвестиційні питання", – зазначив Сергій Цівкач.
Разом з тим, посадовець наголосив, що з 2010-2012 року Україна дуже змінилась: вже немає системи, яка вимагає від інвестора домовлятися з владою та давати хабарі: "Нам лише потрібна більш серйозна координація між органами влади, для того, щоб ми розуміли, що працюємо на одну мету. Дуже важливо, щоб підхід до роботи з інвестором був єдиний по всій території України".
"Ми як державна установа UkraineInvest надаємо лише консультаційну, інформаційну та організаційну підтримку інвестору. Тобто ми супроводжуємо інвестора від моменту, коли в нього з'явилася ідея податись на державну підтримку, до моменту, як він подасть заявку до Міністерства економіки. Потім Мінекономіки вирішує, чи підпадає під критерії надання такої підтримки інвестор чи ні і видає своє рішення на КМУ. І тоді вже уряд вирішує, чи підписувати спеціальний інвестиційний договір з інвестором", – розтлумачив Цівкач.
Принагідно посадовець наголосив, що UkraineInvest не чекала прийняття підзаконних актів Кабінетом міністрів України й працювала з лютого, збираючи інвестиційні проєкти: "Зараз в нас 27 попередніх заявок на загальну суму 1,7 млрд доларів. Наша мета – підписання угод до кінця року або прямо на початку 2022 року на суму від 300 до 500 млн доларів".
"Ми є органом, який займається приготуванням України із залученням інвесторів. Зараз ми працюємо над стратегією, яка називається "Україна – виробничий хаб Європи". Нам треба промотувати Україну в якості тієї країни, де виробники, особливо середнього рівня, є масовим явищем. Поруч з нами європейський ринок, який щороку імпортує продукцію з доданою вартістю на суму понад 850 млрд доларів. Ми маємо стратегічне розташування і з цим потрібно працювати", – розповів виконавчий директор установи.
Стратегію "Україна – виробничий хаб Європи", за словами Сергія Цівкача, буде презентовано у вересні.
Фото: pixabay
