"Чинне законодавство передбачає, що державні службовці ще при оформленні на роботу надають відомості, чи є вони громадянами інших країн. Адже за українськими законами державний службовець не може бути громадянином іншої країни, крім України. Тому в певній мірі йдеться про дублювання того, що вже є в законодавстві. Плюс тут є момент публічного розголосу, на якому отримують політичні дивіденди", – розповів Олександр Москалюк.
Якщо ж говорити про позбавлення громадянства, то, за словами політолога, тут склалася двояка ситуація: "З одного боку, Конституція чітко передбачає, що особа не може бути позбавлена українського громадянства. А з іншої сторони, в законі України про громадянство не вживається безпосередньо термін "позбавлення". Є поняття "втрата громадянства" за трьома підставами і одна з цих підстав – це набуття громадянства іншої держави. Тобто якщо особа добровільно своїми діями набуває громадянство іншої держави, то вона може втратити громадянство України. Більше того, якщо подивитись, чи існують такі випадки, коли людина втрачала б українське громадянство за указом Президента, то вони існують. Йдеться про десятки та сотні випадків".
"Окремою проблемою є те, як дізнатись, чи має особа громадянство іншої країни, а це непросто. В більшості випадків треба робити запит до іншої держави, яка повинна надати інформацію. Й далеко не всі держави її надають", – наголосив Москалюк.
За його словами, Німеччина, наприклад, таку інформацію завжди надає, а Угорщина їй на противагу – ні, тоді як великий відсоток громадян України, які мають угорське коріння, отримали й громадянство цієї країни.
"Насправді існує низка міжнародних документів і ситуація в нас мало чим відрізняється. Етнічні українці теж мають змогу отримати громадянство України за спрощеною процедурою. Для цього існує й окремий закон про закордонних українців. Проте тут є й інший нюанс. Наприклад, якщо Німеччина приймає до свого громадянства, то вона вимагає, щоб та особа, яка хоче стати громадянином Німеччини, надала відомості з українських органів про те, що вона припиняє українське громадянство. А в Угорщині при набутті громадянства часто працює принцип недобросовісності", – розповів політолог.
Принагідно Москалюк торкнувся теми неоднозначного тлумачення норм Конституції України щодо громадянства. Адже різні фахівці по-різному трактують норму про те, що "В Україні діє єдине громадянство": одні – як заборону множинності громадянств, інші – як констатацію, що на всій території України діє єдине українське громадянство.
"Я прихильник думки про необхідність подання до Конституційного суду з проханням розтлумачити цю норму. Адже свого часу я чув обидві версії від людей, які безпосередньо приймали Конституцію і брали участь в процесі її написання. На той момент, в 1995-1996 роках, в АРК існувало окреме своє громадянство і, аби прибрали його з правового поля, було запроваджено поняття про те, що в нас існує єдине громадянство. Тому невизначеність існує і далі йдеться лише про питання тлумачення", – пояснив Олександр Москалюк.
Разом з тим, політолог констатував, що норми, які б регулювали питання громадянства існують, й залишається лише питання їхньої реалізації: "Щодо можливості мати паспорт іншої держави для громадян, то, враховуючи, що фактично це вже відбулося, варто дозволити перебувати в громадянстві іншої держави".
"Але зовсім інша історія із державними службовцями. Тут має бути чітка діяльність держави для того, щоб особи, які є державними службовцями чи депутатами, й мають множинне громадянство, втрачали відповідний статус", – підсумував політолог.
Фото: pixabay
