Уповноважена ВР з питань прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні

Уповноважена ВР з питань прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні

28 червня цього року ми відзначаємо 25-річний ювілей ухвалення Конституції України. Уповноважена Верховної Ради України з питань прав людини Людмила Денісова в ефірі Українського радіо розповіла про стан дотримання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні, зокрема які конституційні права громадян найчастіше порушуються, які конституційні подання ініціювала омбудсмен, що буде з водою у Криму та коли відбудеться обмін полоненими.

0:00 0:00
10
1x

Які конституційні права громадян рік у рік порушуються все більше і більше?

Треба сказати, що збільшується кількість таких повідомлень. Якщо порівняти 2020-й рік до 2019-го, то це збільшення було у розмірі 40%, це практично в півтора рази. І зараз ми знову відстежуємо тенденцію збільшення повідомлень на 43%, якщо порівнювати 5 місяців 2020-го і 2021-го. За цей період ми отримали 23,5 тисячі звернень.

У минулому році майже 30% звернень стосувались порушення інформаційних прав і права на доступ до публічної інформації. У цьому році майже 36% всіх звернень знову стосуються порушення інформаційних прав. Влада не проводить прийоми громадян, хоча їх можна проводити онлайн. Потім йде публічна інформація. Є закон про надання такої інформації, і люди хочуть скористатися цією інформацію, наприклад, про закупівлю вакцин. Це відкрита інформація, але Міністерство охорони здоров'я не надає її громадянам. Ми на стороні на громадян України, і тому примушуємо МОЗ та інші державні установи надавати публічну інформацію. Якщо вони не виконують, ми виписуємо протокол про адмінпорушення.

Наступна категорія у розмірі 17% — це соціальні права, зокрема маленька заробітна плата, заборгованість по ним, та пенсія, яка не відповідає фактичному рівню прожиткового мінімуму. 15% звернень стосуються процесуальних прав, зокрема права на безоплатну правову допомогу, на судовий розгляд, на розумні строки розгляду, як правоохоронці дотримуються прав громадян, які опинилися у складних обставинах або не зробили злочин, а їх заарештували. Ще 10% — це економічні права. Це права бізнесу, право на землю, право на гарне довкілля, на продукти харчування. 7% стосується права на захист персональних даних, а ще 3% — це права дітей.  

Чи є звернення від людей про те, що ухвалене земельне законодавство порушує їхні права?

Безумовно, є такі громадяни, яким влада не надає ділянку тощо. Але є багато звернень, які пов’язані з тим, що особа недостатньо поінформована, зокрема просто не дочитала закон, який дуже складний для розуміння. І були звернення, що реформа не відповідає Конституції. Зараз Конституційний Суд розглядає ці подання і вже визначить, чи відповідає закон про обіг земель Конституції і чи дотримані права громадян. Крім того, не були зроблені регуляторні акти щодо того, як ринок землі буде працювати з 1 липня. Зараз в Верховну Раду внесли проєкт закону щодо відтермінування розробки таких нормативних документів. Верховна Рада також прийняла низку регуляторних актів,  проєктів законів, які зараз вже будуть законами і які теж поки не втілені в тіло Земельного кодексу. Тому люди просто не можуть розібратися. І в таких умовах потрібно все ж таки проводити інформаційну роботу і навести лад в цьому законодавстві, тому що воно буде не таким успішним, як очікує влада. 

Ви як Уповноважена Верховної Ради з прав людини маєте право конституційного подання. На розгляді Конституційного Суду перебувають Ваші подання. Перше стосується окремих положень законів у сфері охорони здоров'я та подолання пандемії Сovid-19, а другий щодо умов пенсійного забезпечення держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування. Розкажіть, будь ласка, у чому суть цих подань і які їхні перспективи.

Щодо перерахунку пенсій держслужбовцям, я вважаю, що у 2018 році, коли приймалася пенсійна реформа попереднім складом парламенту, було суто популістським рішення Верховної Ради заборонити перерахунок пенсій держслужбовцям. У той час, коли ще сплата страхових внесків відбувалася працівником і всі платили 1%, держслужбовці спочатку платили 6%. Тобто вони відраховували зі своєї заробітної плати більші внески. Крім того, умови роботи державного службовця були закладені в законі "Про державну службу", де час необмежений, навантаження великі, але за це їм була запропонована владою інша пенсія. І держслужбовці розраховували, що пенсія у них буде більша. Але потім вирішили змінити правила і відмінили перерахунки. Тобто якщо збільшується заробітна плата на відповідній посаді, з якої пішла людина на пенсію, то це ніяк не враховується у пенсіях цих пенсіонерів. Тому я побачила, що тут є невідповідність норми Конституції України і подала таке конституційне подання про перерахунок пенсії держслужбовцям. У мене величезна купа звернень з цього питання, і тому я була змушена відреагувати. Зараз подання знаходиться на розгляді в закритому режимі, і ми очікуємо на рішення, якщо Конституційний Суд таке рішення прийме. Головне, що провадження вже на розгляді.

Інше провадження стосується медичної реформи. За час цієї реформи була ліквідація медичних закладів. Коли наша держава опинилася у таких складних життєвих обставинах щодо розповсюдження коронавірусу, ми побачили, що смертність дуже велика. Було практично біля 700 тисяч померлих за 2020 рік, з них 286 тисяч — це ті, до яких не дійшов лікар або вони не змогли дістатися лікарні, тобто людям практично не була здійснена медична допомога, а кожен має право на охорону здоров’я і медичну допомогу. Тобто коли людині треба до лікарні їхати 50 км, то це здійснити в селі неможливо, тому що ніхто нікуди не їде і ніхто нікуди не везе. Тому ми не всю медичну реформу подали на розсуд відповідності Конституції до Конституційного Суду, а в частині того, що була ліквідація установ і зменшена доступність до отримання медичних можливостей, захисту і лікування. Зараз це подання знаходиться на розгляді Конституційного Суду в закритому режимі.

Частина Вашої діяльності пов'язана з Кримом, який нині є тимчасово окупованим. Наскільки варто пов'язувати нещодавню ескалацію ситуації на кордоні з Росією саме з боротьбою за воду?

Я вважаю, що Російська Федерація теж не переконана в тому, що Крим назавжди буде російським, окупованим Росією. Якби так, то вони побудували б там заводи, якби хотіли забезпечити громадян водою. Просто це тиск на міжнародну спільноту для того, щоб виборювати для себе якісь привілеї. Я вважаю, що вода піде в Крим тільки тоді, коли він повернеться до України. Тільки в такому випадку. Як би мені складно не було, але це вибір кримчан. Ще багато кримчан думають про те, що Росія — це добре. А згідно Женевської конвенції саме окупаційна влада має забезпечити людей всіма благами, зокрема прісною водою. Нехай забезпечують.

Якими є перспективи обміну полоненими? 

Якщо говорити про кримських політв’язнів, то 113 громадян України знаходяться у в'язницях Російської Федерації або в Криму. Більшість з них засуджена і відбуває покарання в російських в’язницях у будь-яких федеративних округах. 

Щодо звільнення наших громадян або обміну, і ми, і президент, і Офіс президента, піднімаємо це питання на всіх майданчиках, але нічого не рухаються, тому що насамперед все залежить все від однієї людини — від Путіна, а він цього не хоче. Якщо вони збільшують кількість наших громадян, які опиняються під арештом, і засуджують їх, то про які обміни можна говорити.

Що стосується окупованої частини Донецька і Луганська, то там у в'язницях знаходяться 285 наших громадян. З них 41 військовослужбовець, а решта —  цивільне населення. Деякі вже по шість років там. Вони всі тою стороною підтверджені. Я зі своєї сторони проводжу перемовини з так званим Уповноваженим, але всі рішення щодо звільнення цих людей або обміну, це знову на Мінську і знову Путін. Тобто якщо російська сторона не дала будь-яких команд для того, щоб проводити якісь обмінні процеси, то вони і не проводяться. Та сторона говорить про те, що не буде ніяких обмінів,  тому що нібито Україна не провела процесуальне очищення тих, яких вже туди передала. Тобто та сторона, яка представляє окуповану Донецьку та Луганську частини, говорить про те, що обміни, які були в грудні 2019 року і квітні 2020 року не завершені. Мається на увазі, що ці громадяни, які передавалися в результаті обміну, були в різних процесуальних стадіях, тому, на їх погляд, необхідно зробити або акти помилування президентом, або щоб суди їх виправдали, або щоб слідство було завершено. Тому я вважаю, що, можливо, такі речі потрібно було зробити. 

Що стосується в'язниць, Ви нещодавно оскаржили в суді платні послуги в українських СІЗО. Платні камери підвищеного комфорту в рамках експерименту були відкриті влітку торік за підтримки уряду. Ви просити визнати цей наказ Мін'юсту протиправним. Чому? Тому що Міністр юстиції Малюська каже, що завдяки такій реформи вдалося зібрати чимало коштів, аби відремонтувати інші в'язниці.

На сьогоднішній день у нас є приклади перенаселення слідчих ізоляторів, наприклад, у Херсоні, де утримують удвічі більше людей, ніж місць, а у слідчому ізоляторі Києва люди сплять по черзі, тобто 20 місць на 40 людей. Тобто це нелюдські умови взагалі. Крім того, самі умови в цій камері прирівнюються до катувань. Тому ми сьогодні катуємо Україну, і це відзначається міжнародними організаціями, що у нас відбуваються тортури відносно цих людей.

Що стосується платних камер, наприклад, в деяких містах працівники цих установ ліквідували камеру для жінок, які з дітьми там знаходилися, а зробили таку платну камеру. Тобто якщо жінка потрапить в цю в'язницю з дитиною або народить там дитину, то немає, де її утримувати. І зараз вони говорять про те, що вони нібито за рахунок цих платних камер відремонтували якісь камери. Ми перевірили, і це 1%. Але чому треба ремонтувати і покращувати умови утримання інших за рахунок тих громадян, які мають кошти? І чому якщо ти маєш кошти, то ти знаходишся в інших гарних умовах, ніж ті, які по черзі сплять? Тобто це не рівні умови і це дискримінація по майновому показнику, що неприпустимо згідно з нашою Конституцією. Тому я подала позов в адміністративний суд, і зараз відбуваються судові засідання щодо розгляду.

Фото: Українське радіо